Головуючий у 1 інстанції - Данилюк О.С.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
04 квітня 2014 року справа №260/11217/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання Іллінов О.Є.,
за участю представника відповідача Пліс В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року у справі №260/11217/13-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач просив визнати незаконним рішення відповідача №3262 від 05.11.2013 року про відмову в призначенні пенсії зі зниженням віку; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років з 06.08.2013 року.
В обґрунтування зазначив, що з 24.05.1986 року по 08.06.1986 року знаходився у відрядженні у м.Вишгород Київської області, виконував обов'язки по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи на маршруті м. Вишгород - с. Копачі, яке відноситься до зони відчуження. В травні 1998 року позивачу надано статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
06.08.2013 року звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст..55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте відповідач протиправно відмовив в призначенні пенсії, посилаючись на відсутність підтвердження первинними документами роботи позивача в зоні відчуження.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 16.01.2014 року позов задоволено.
Визнано незаконним рішення УПФУ в Ленінському районі м. Донецька №3262 від 05.11.2013 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на підставі ст..55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років, як такому, що працював в зоні відчуження з 24.05.1986 року по 08.06.1986 року по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до ст.55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 06 серпня 2013 року.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що наданими позивачем первинними документами не підтверджується його робота по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в зоні відчуження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, категорія 2 (а.с.5)
У період з 24 травня 1986 року по 08 червня 1986 року позивач знаходився у відрядженні в м. Вишгород Київської області, де виконував роботу по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.6)
ОСОБА_1 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до пенсійного органу 06.08.2013 року з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст..55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До заява надав первинні документи, які підтверджують його участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 24.05.1986 року по 08.06.1986 року у м. Вишгород Київської області (а.с.5-12,14,16)
Рішенням УПФУ в Ленінському районі м. Донецька №3262 від 05.11.2013 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 10 років в зв'язку з відсутністю підтвердження первинними документами відрядження позивача в 30-кілометрову зону відчуження. (а.с.4)
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що первинними документами, наданими позивачем, підтверджується період його роботи з 24.05.1986 року по 08.06.1986 року в зоні відчуження, тому пенсійний орган протиправно відмовив ОСОБА_1 в призначенні пенсії відповідно до ст..55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.
Так, статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для отримання державних пенсій.
Зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали в зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менш, ніж 5 календарних днів, - передбачено зменшення віку на 10 років.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року №637, для підтвердження спеціального трудового стажу (пільгового стажу або за вислугу років) приймаються лише уточнюючі довідки підприємств, установ організацій, або їх правонаступників.
За правилами частини 1 статті 101 Закону "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Це означає, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган.
Заперечуючи проти задоволення позову, УПІФУ в Ленінському районі м. Донецька зазначало (а.с.22-24), що на запити до низки підприємств, пов'язаних з підприємством, в якому працював ОСОБА_1 на час відрядження для ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС . первинні документи, що підтверджують роботу позивача в зоні відчуження, не надано.
За таких обставин, пунктом 2 наведеної вище постанови передбачено, що у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Крім того, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, призначаючи пенсію на пільгових умовах необхідно врахувати її вид та особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Зокрема, особам, які проживали або працювали на територіях радіоактивного забруднення для підтвердження періоду роботи можна надавати документи, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Так, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь в ліквідації аварії; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Оскільки пенсійний орган не спростував належність та достатність для підтвердження спеціального трудового стужу наданих позивачем документів, що є обов'язком відповідача, то рішення суду першої інстанцій прийнято з дотриманням норм матеріального права, а висновки, викладені у ньому доводами апеляційної скарги не спростовуються.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 24, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року у справі №260/11217/13-а - залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 16 січня 2014 року у справі №260/11217/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 04 квітня 2014 року.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
М.М. Яковенко