ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
04 квітня 2014 р. Справа № 909/316/14
Господарський суд Івано-Франківської області у складі ( судді Михайлишин В. В. ), розглянувши матеріали
за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, (вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76000)
до Публічного акціонерного товариства "РОДОН", (вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018)
про порушення провадження у справі про банкрутство.
без виклику представників сторін
до господарського суду Івано-Франківської області надійшла заява Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (Вх. № 4467/14 від 31.03.2014) про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Родон".
Кредитор в обґрунтування поданої заяви посилається на те, що в Публічного акціонерного товариства "Родон" відсутні реальні перспективи по погашенню заборгованості перед Пенсійним фондом України, а саме, по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, по сплаті у встановлені строки сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України. Заборгованість вказаного підприємства по сплаті платежів до Пенсійного фонду України становить 986 361, 00 гривень.
Розглянувши матеріали заяви кредитора Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд дійшов висновку, що подана заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, зокрема якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Подача заяви про порушення справи про банкрутство та обсяг усіх необхідних документів, визначена у статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.
У відповідності до ч. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора додаються також:
- копія виконавчого документа;
- докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів;
- до заяви кредитора - органу державної податкової служби чи органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування додаються докази вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.
До обставин, на яких заявник обґрунтовує свої вимоги, відносять факти, що мають юридичне значення і які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування у справі про банкрутство - це сукупність обставин, які необхідно встановити для висновку про неплатоспроможність боржника і прийняття господарським судом ухвали про порушення справи про банкрутство. До них відносяться обставини, визначені в ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з абзацом 9 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є:
а) грошові вимоги, які повинні становити 300 мінімальних розмірів заробітної плати;
б) вимоги мають бути безспірними;
в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Таким чином, ініціюючий кредитор звертаючись до суду із заявою щодо порушення справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Родон", посилається на те, що відсутні реальні перспективи по погашенню заборгованості перед Пенсійним фондом України, а саме, по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, по сплаті у встановлені строки сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 та за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом міністрів України.
Суд зазначає, що у першу чергу всі зазначені умови формально оцінюються судом при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, остаточна ж їх оцінка надається безпосередньо в підготовчому засіданні.
Отже, за Законом про банкрутство вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема, виконавчими документами.
Таким чином, з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі листи, що видаються судами, накази господарських судів, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, підлягають виконанню державною виконавчою службою.
Враховуючи те, що безспірні вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців, встановлений Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до органів державної виконавчої служби.
Як видно з тексту заяви про банкрутство - спеціалістами управління ПФУ в м. Івано-Франківську для проведення перевірок своєчасності і повноти здійснення виконавчих дій у відділі ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Відповідно до встановлених порушень, Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську, з метою забезпечення повноти надходження коштів до бюджету Фонду, вживалось ряд заходів. А саме, Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську зверталось зі скаргами до начальника Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції на бездіяльність державних виконавців, а також зі зверненнями до прокурора міста Івано-Франківська для вжиття заходів прокурорського реагування щодо посадових осіб Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.
Із заяви про порушення справи про банкрутство боржника видно, що державною виконавчою службою Івано-Франківського міського управління юстиції було накладено арешт на все майно боржника - Публічного акціонерного товариства "Родон" та винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності, у зв'язку із чим запропоновано Управлінню Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську авансувати витрати на призначення експерта - оцінювача, для оцінки описаного та арештованого актом опису майна в розмірі 1 500, 00 гривень. Однак, вказані кошти не були оплачені, так як в Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську відсутні правові підстави для перерахунку коштів з метою проведення експертної оцінки.
Таким чином, у зв'язку із не внесенням необхідних коштів для визначення вартості майна, на адресу управління було надіслано 7 постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що ініціюючим кредитором не було вжито достатньо заходів для отримання існуючої заборгованості.
Крім того, відповідно до довідки Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську від 17.10.2013 про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження у Відділі державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, у боржника є відкриті розрахункові рахунки.
Втім, доказів відсутності на цих рахунках боржника коштів або доказів стягнення з них заборгованості в установленому чинним законодавством порядку, в т.ч. з урахуванням приписів ст. 1071 Цивільного кодексу України, не надано.
Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка. За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта лише на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).
Неподання таких доказів Управлінням Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську разом із заявою про порушення справи про банкрутство є самостійною підставою для повернення заяви її заявнику.
Такої ж правової позиції дотримується Вищий господарський суд, зокрема, у своїх постановах від 25.03.2008 у справі № 11/126, від 23.04.2008 у справі № 05-5-23/15340.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Отже, справа про банкрутство може бути розпочата лише в тому випадку, коли борг перед кредиторами становить не менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати, підтверджений чинним судовим рішенням, на виконання якого було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").
Відтак, для того щоб виникла можливість звернутися до суду із заявою про банкрутство боржника, повинне бути відкритим виконавче провадження.
До таких висновків судова влада приходила ще й за часів дії попередньої редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, у постанові від 16.08.2011 у справі № Б-50/260-10 Вищий господарський суд України зазначив, що «... виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження. Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами». А у постанові Верховного суду України від 16.01.2012 у справі № 21/315/10 Верховний суд зазначив, що «... справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку».
Однак, як видно з матеріалів заяви про банкрутство, ініціюючий кредитор вказує на той факт, що загальна сума безспірних вимог Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську становить 986 361, 00 гривень. Проте, з наведеним суд не може погодитись, так як на адресу Управління Відділом ДВС було направлено 7 постанов про повернення виконавчих документів стягувачеві - на загальну суму 689 667, 29 гривень.
Разом з тим, надалі перебувають на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції ще три виконавчі листи на загальну суму 296 693, 71 гривень, яка є меншою, ніж встановлений законом розмір - 300 мінімальних розмірів заробітної плати.
Зважаючи на вищевикладені обставини та норми законодавства про банкрутство, дослідивши заяву ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (Вх. № 4467/14 від 31.03.2014) про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи, у розрізі вимог статей 10 та 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд вважає, що вищевказана заява не відповідає змісту вимог, зазначених у Законі. Відтак, порушення, допущені заявником при поданні до господарського суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, є підставою для повернення заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Згідно частини 1 статті 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі.
Як передбачено ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" повернення заяви про порушення провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Керуючись ст. ст. 1, ст. 2 , 10, 11, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 1071 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву (Вх. № 4467/14 від 31.03.2014) ініціюючого кредитора - Управління Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську про порушення справи про банкрутство, в порядку ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та додані до неї документи - повернути заявнику без розгляду.
Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Суддя Михайлишин В. В.
Дану ухвалу направити:
- ініціюючому кредитору: Управлінню Пенсійного фонду України в місті Івано-Франківську (вул. Незалежності, 44, м. Івано-Франківськ Івано-Франківська область, 76000);
- боржнику: Публічному акціонерному товариству "РОДОН" (вул. Вовчинецька, 225, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018).
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
____________________________ Осудар І. Б. 04.04.14