Головуючий у 1 інстанції - Маньковська О.О.
Суддя-доповідач - Юрко І.В.
02 квітня 2014 року справа №412/10239/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року у справі № 412/10239/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач 20.11.2013 року звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області, яким просив визнати дії неправомірними та зобов'язати відповідача призначити пенсію по втраті годувальника з 07 липня 2013 року із розрахунку 50 % пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_3 із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Постановою Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області щодо призначення пенсії ОСОБА_2 по втраті годувальника в розмірі меншому ніж передбачено ст. 37 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області призначити пенсію по втраті годувальника з 07 липня 2013 року ОСОБА_2 з розрахунку 50% пенсії за віком померлого годувальника ОСОБА_3 із застосуванням показника середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2009 рік.
Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, якою просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказав, що пенсія позивачці сплачується згідно з розмірами, визначеними частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу відповідно вимогам ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3, який перебував на обліку у відповідача та отримував пенсію за віком (а.с. 6, 27, 28).
На момент смерті ОСОБА_3 позивачка перебувала з останнім у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований між ними 13.07.1991 року (а.с.5), вони проживали разом.
В серпні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до відповідача з заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 24, 7).
На підставі заяви позивачу призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника у розмірі 2361,76 грн. з урахуванням коефіцієнту заробітної плати 4.36679, середньої заробітної плати - 1197,91 грн., середньомісячного заробітку для обчислення пенсії за віком годувальника - 5231,02 грн. (1197,91 х 4.36679), основного розміру пенсії за віком годувальника - 44446,37 (5231,02 х 0,85000), доплати за понаднормативний стаж 31 рік - 277,14 грн. (894 х 0,31), проценту для обчислення пенсії у разі втрати годувальника - 50% (а.с. 23, 25, 31, 32).
29.10 2013 року позивач звернулась до відповідача з питання призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника з урахуванням показника середньої заробітної плати за 2009 рік - 1650,43 грн., у відповідності до постанови Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 02.03.2011 року (а.с. 8).
Пенсійний орган листом від 11.11.2013 року № 33819/02 повідомив, що при розгляді пенсійної справи враховано ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії годувальника, тобто за 2007 рік - 1197,91 грн. (а.с. 9).
Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім'ї призначається в розмірі 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника.
Таким чином, пенсія по втраті годувальника визначається у відсотковому відношенні від пенсії за віком померлого годувальника.
Відповідно до ст. 27 Закону № 1058 розмір пенсії за віком визначається за формулою П=Зп х Кс, де П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цого Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Частина 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Краснодонського міськрайонного суду від 02.03.2011 року по справі № 2а-1934/2011 було зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області перерахувати та виплатити ОСОБА_3 пенсію за віком, у зв'язку із зміною стажу та заробітку після призначення пенсії з урахуванням періоду роботи з 01.03.2008 року по 28.02.2010 року з використання показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2009 рік (в розмірі 1650,43 грн.) з 01.04.2010 року (а.с. 8).
Вказана постанова набрала законної сили та у червні 2011 року була пред'явлена до виконання до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Луганській області (а.с. 30).
З розпоряджень Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області від 03.05.2012 року № 191358 та від 09.07.2013 року № 191358, вбачається, що вищевказана постанова була виконана відповідачем, внаслідок чого ОСОБА_3 було перераховано пенсію за віком. Станом на 03.06.2013 року його пенсія складала 5643,78 грн. (а.с. 26-28).
ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_3 помер.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на час смерті ОСОБА_3 розмір його пенсії був обрахований з урахуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії за 2009 рік.
Саме з цього розміру пенсії померлого годувальника і повинна розраховуватись пенсія позивачці по втраті годувальника.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 ще за життя було зроблено перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням страхового стажу та із застосуванням показника заробітної плати 2009 року, що входить в складові пенсії за віком померлого годувальника та повинно враховуватися під час визначення пенсії по втраті годувальника.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 29 січня 2014 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 197, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Краснодоні та Краснодонському районі Луганської області на постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року у справі № 412/10239/13-а залишити без задоволення.
Постанову Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 29 січня 2014 року у справі № 412/10239/13-а залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили через пґять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя І.В.Юрко
Судді Г.М.Міронова
А.А.Блохін