ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
11 лютого 2014 року справа № 826/20133/13-а
о 09 год. 58 хв.
приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,
при секретарі судового засідання Трухан К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного
управління Міндоходів у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 року № 0010102203 та № 0010112203,
за участю представників сторін:
від позивача Хівріч О.В.,
від відповідача Печковська О.В., -
встановив:
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 року № 0010102203 та № 0010112203.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що не зважаючи та те, що операції з виконання умов укладених з TOB «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» договорів, як вказується в акті перевірки №661/26-5422-03-17/33938142 від 05.11.2013 року, підтверджуються копіями первинних документів, що надані до перевірки, на думку позивача, ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві дійшла безпідставного висновку про відсутність постачання товарів та надання послуг ПП «Вега-Сервіс 2009» та TOB «Трейд-Лаб» у перевіряємому періоді для TOB «Передові Технології ТД» на загальну суму 792 712,00грн., в т.ч. ПДВ 132 119,00грн. Позивач вказує, що службові особи TOB «Передові Технології ТД» не мають можливості встановлювати автентичність та приналежність підписів на кожному документі, представленому тим чи іншим контрагентом, а також проводити почеркознавчу експертизу під час здійснення підприємницької діяльності, а тому на TOB «Передові Технології ТД» не може бути покладено надмірний тягар доказування своєї добросовісності у фінансово-господарських відносинах з TOB «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009». Позивач вважає, що висновки ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, викладені в акті перевірки про безтоварний характер господарських відносин TOB «Передові Технології ТД» з будь-якими своїми контрагентами таким, що ґрунтується на припущеннях та упередженим, а податкові повідомлення-рішення від 05.12.2013 року №0010102203 та №0010112203 протиправними.
У судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача заперечував проти позову, надав до матеріалів справи письмові заперечення на позовну заяву (а.с.123-128), в яких зазначив, що відповідно до наданих документів, при документальній позаплановій невиїзній перевірці встановлено, що TOB «Передові Технології ТД» із контрагентами постачальниками, а саме: ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» перебувало у І півріччі 2012 року у господарських взаємовідносинах. ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві отримано лист від Слідчого відділу фінансових розслідувань ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 5529/3201211000-37 від 14.08.2013 року, яким старший слідчий Бишовець І.І. повідомив, що здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні №32013110000000037 за фактом фіктивного підприємництва, шляхом створення та придбання невстановленою слідством особою, яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ряду суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі: TOB «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009» з метою прикриття незаконної діяльності за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що зазначені особи діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі TOB «Трейд-ЛАБ», ПП «Вега-Сервіс 2009» та встановили над ними контроль, а саме: отримали у володіння установчі, реєстраційні документи, документі, про відкриття поточних рахунків, ключі доступу до систем електронних платежів «Клієнт-Банк» та кліше круглих печаток створених фіктивних підприємств. Представник відповідача зазначає, що до перевірки не надано жодного документу, який би фіксував реальність здійснення транспортування товару ТОВ «Передові Технології ТД», а саме: договорів перевезення, транспортного експедирування й документів про їх виконання (товарно-транспортних накладних). Представник відповідача прийшов до висновку, що проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.
Представник відповідача у судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД» відмовити в повному обсязі.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД», зареєстровано як юридична особа Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 07.12.2005 року № 10691020000005755, ідентифікаційний код юридичної особи 33938142, що підтверджено Статутом товариства. (а.с.51-57)
На час розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД» зареєстроване як платник податку на додану вартість з 20.12.2005 року (індивідуальний податковий номер - 339381426540), номер свідоцтва платника ПДВ - 36779615, що підтверджується даними з реєстру платників податку на додану вартість, розміщеному на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України. (www.sts.gov.ua)
Відповідач - Державна податкова інспекція у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві є контролюючим органом, який в розумінні п.п.41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролює податки, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.
Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. (п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України)
П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставини, а саме, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Приписами п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. (п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України)
Керуючись вищезазначеними нормами податкового законодавства та на підставі наказу керівника податкової інспекції № 886 від 21.10.2013 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Передові Технології ТД», повідомлення на перевірку № 10762/10/26-54-22-03-19 від 21.10.2013 року, Державною податковою інспекцією у Оболонському районі ГУ Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року. За наслідками перевірки було складено акт від 05.11.2013 року № 661/26-54-22-03-17/33938142. (а.с.13-39, 136)
Під час проведення документальної перевірки перевіряючим встановлено наявність договірних взаємовідносин ТОВ «Передові Технології ТД» з ТОВ «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009» в березні - червні 2012 року, а саме підприємства-контрагенти поставляли товарно-матеріальні цінності та надавали послуги на загальну суму 792 714,00грн. у тому числі ПДВ 132 119,00грн. відповідно до договорів.
Для роботи відповідачем був використаний акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 17.09.2012 року №162/22-4/36438654 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Вега-Сервіс 2009» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.06.2012 року по 30.06.2012 року, в якому встановлено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що посадовими особами ПП «Вега-Сервіс 2009» не було надано в установлений Податковим кодексом строк документи для оформлення зустрічної звірки. Загальна чисельність працюючих на підприємстві відповідно до даних 1-ДФ склала одна особа. Перевіряючим зазначено про відсутність основних засобів та амортизаційних відрахувань на підприємстві в зв'язку з відсутністю додатку AM до декларацій з податку на прибуток. Фактично у ПП «Вега-Сервіс 2009» відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина, матеріали для здійснення основного виду діяльності. З вищезазначених фактів, перевіряючим зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ПП «Вега-Сервіс 2009» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином, цивільної праводієздатності ПП «Вега-Сервіс 2009», фінансово-господарські взаємовідносини між ПП «Вега-Сервіс 2009» та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (cт.234 Цивільного Кодексу України). (а.с.142-144)
Крім того, від ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС надано висновок спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області № 424 від 12.09.2012 року щодо проведення почеркознавчого дослідження документів ПП «Вега-Сервіс 2009», що надійшли на адресу підприємства-покупця, а саме: акти, здачі-прийняття робіт, видаткові накладні, довіреності, податкові накладні, згідно якого було встановлено, що «... Підписи на документах: ... ймовірно виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою...». Звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) ПП «Вега-Сервіс 2009» у контрагента-постачальника за червень 2012 року та операції з продажу товарів (робіт, послуг) на адреси контрагентів-покупців за червень 2012 року. (а.с.129-134)
Також, був використаний отриманий акт Ірпінської ОДПІ Київської області ДПС від 13.05.2013 року № 152/22-4/36438654 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «Вега-Сервіс 2009» з питань взаємовідносин з контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період з 01.05.2012 року по 31.05.2012 року та з 01.07.2012 року по 31.07.2012 року, в якому вказано, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тим, що посадовими особами ПП «Вега-Сервіс 2009» не було надано в установлений Податковим кодексом строк документи для оформлення зустрічної звірки по взаємовідносинах з платниками податків за травень, липень 2012 року. Стан підприємства - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Таким чином звіркою не підтверджено реальність здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників, відповідно продаж товарів (робіт, послуг) ПП «Вега-Сервіс 2009» на адреси контрагентів-покупців, у т.ч. TOB «Передові технології ТД», за травень та липень 2012 року не підтверджено. (а.с.145-150)
У ході перевірки використаний акт ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 16.07.2012 року № 1134/22-60/37227110 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання TOB «Трейд-Лаб» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.03.2012 року по 30.04.2012 року, в якому зазначено, що зустрічну звірку неможливо провести у зв'язку з тіш, що TOB «Трейд-Лаб» не знаходиться за податковою адресою, стан платника - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Звіркою TOB «Трейд-Лаб» не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з контрагентами за березень - квітень 2012 року та не встановлено відображення с податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами за березень - квітень 2012 року. (а.с.138-141)
Відповідач за результатами перевірки позивача прийшов до висновку, що фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Передові Технології ТД» з ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009», тобто здійсненні правочини, не відповідають вимогам закону, не спричиняють реального настання правових наслідків та являються нікчемними. Враховуючи те, що правочини між позивачем та ТОВ «Трейд-Лаб», ПП «Вега-Сервіс 2009» є нікчемними та керуючись вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні бухгалтерські документи підприємства ТОВ «Передові Технології ТД» не можуть бути прийняті до уваги.
У висновках акту перевірки позивача відповідачем зазначено, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Реальність вчинення фінансово-господарських операцій між ТОВ «Передові Технології ТД» та ТОВ «Трейд-Лаб», ПП «Вега-Сервіс 2009» відсутня, оскільки встановлені факти як в сукупності, так і кожен окремо свідчать про відсутність постачання товарів та надання послуг ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» у перевіряємому періоді для ТОВ «Передові Технології ТД» на загальну суму 132 119,00грн.
За результатами перевірки відповідачем встановлені порушення п.п.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на суму 138 724,00грн., а саме у І кварталі 2012 року - 33 915,00грн., у ІІ кварталі 2012 року - 104 809,00грн.;
п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість за перевіряє мий період на суму 132 119,00грн. у т.ч. за березень 2012 року - 32 300,00грн., квітень 2012 року - 17 720,00грн., травень 2012 року - 35 888,00грн. та червень 2012 року - 46 211,00грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.12.2013 року № 0010102203 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 та п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 173 405,00грн. з якої основний платіж 138 724,00грн. та штрафна санкція у розмірі 34 681,00грн.;
№ 0010112203 яким згідно з п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 165 148,75грн. з якої основний платіж 132 119,00грн. та штрафна санкція у розмірі 33 029,75грн. (а.с.9-10)
Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договорів про постачання товару та надання послуг ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» в березні-червні 2012 року, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків, а позивач мав мету на збільшення валових витрат на суму 660 593,00грн. та податкового кредиту у розмірі 132 119,00грн. при відсутності фактичного постачання товарів, послуг.
Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.
Як зазначив Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. При цьому в обов'язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.
Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Передові Технології ТД» та ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009», мету придбання товару, послуг, обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).
Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.
Статтею 11 Цивільного кодексу України зазначено, що підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як підтверджують матеріали справи та встановлено в судовому засіданні, між позивачем (Покупець) та ПП «Вега-Сервіс 2009» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 87 від 07.05.2012 року. В порядку та на умовах, визначених ним договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступні товари: фарба порошкова. (а.с.82-86)
Сторонами підписана видаткова накладна від 16.05.2012 року № 160501 на суму 35 328,00грн. Отже, суд зазначає, що в накладній відсутні прізвища та посади осіб які передавали та отримували товар за договором. (а.с.64)
Підприємством-контрагентом виписана податкова накладна № 24 від 16.05.2012 року на суму 35 328,00грн. у т.ч. ПДВ 5 888,00грн. яка підписана ОСОБА_5 (а.с.81)
Також, між цими сторонами укладений договір про виконання робіт № 88 від 07.05.2012 року, позивач (Замовник) доручає, а ПП «Вега-Сервіс 2009» (Підрядник) зобов'язується на власний ризик і на власних виробничих потужностях виконувати, а Замовник зобов'язується приймати цю роботу та оплачувати її у відповідності з умовами цього договору. Підрядник зобов'язується виконувати за завданнями Замовника, погодженими з Підрядником і оформленими в додатках до цього договору, роботи з механічної обробки алюмінієвого профілю. Вартість виконання робіт вказується у рахунках-фактурах. (а.с.87-95)
В підписаному сторонами акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 290503 від 29.05.2012 року на суму 150 000,00грн. відсутній об'єм виконаних робіт, час їх виконання, особи які виконували ці роботи, прізвища осіб які передавали та приймали виконані роботи. (а.с.65)
Підприємством-контрагентом виписана податкова накладна № 34 від 29.05.2012 року на суму 150 000,00грн. у т.ч. ПДВ 25 000,00грн. яка підписана ОСОБА_5 (а.с.80)
Між позивачем (Покупець) та ПП «Вега-Сервіс 2009» (Продавець) укладено договір купівлі-продажу № 89 від 07.06.2012 року. В порядку та на умовах, визначених цим договором, Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти й оплатити наступні товари: фарба порошкова, картон пакувальний, стрейч пакувальний. (а.с.104-108)
Сторонами підписана видаткова накладна від 27.06.2012 року № 270612 на суму 100 764,00грн. Отже, суд зазначає, що в накладній відсутні прізвища та посади осіб які передавали та отримували товар за договором. (а.с.70)
Підприємством-контрагентом виписана податкова накладна № 38 від 27.06.2012 року на суму 100 764,00грн. у т.ч. ПДВ 16 794,00грн. яка підписана ОСОБА_5 (а.с.74)
Також, між цими сторонами укладений договір про виконання робіт № 90 від 31.05.2012 року, позивач (Замовник) доручає, а ПП «Вега-Сервіс 2009» (Підрядник) зобов'язується на власний ризик і на власних виробничих потужностях виконувати, а Замовник зобов'язується приймати цю роботу та оплачувати її у відповідності з умовами цього договору. Підрядник зобов'язується виконувати за завданнями Замовника, погодженими з Підрядником і оформленими в додатках до цього договору, роботи з виготовлення спеціального інструменту для виробництва алюмінієвого профілю (філь'єр). Вартість виконання робіт вказується у рахунках-фактурах. (а.с.96-103)
В підписаних сторонами видаткових накладних № 310501 від 31.05.2012 року на суму 30 000,00грн., № 060602від 06.06.2012 року на суму 44 000,00грн. відсутні прізвища осіб які передавали та приймали товар. (а.с.66-67)
Підприємством-контрагентом виписані податкові накладні № 7 від 06.06.2012 року на суму 44 000,00грн. у т.ч. ПДВ 7 333,33грн., № 57 від 31.05.2012 року на суму 30 000,00грн. у т.ч. ПДВ 5 000,00грн. які підписані ОСОБА_5 (а.с.78-79)
Крім того, між зазначеними сторонами укладений договір № 91 від 07.06.2012 року, відповідно до якого ПП «Вега-Сервіс 2009» (Орендодавець) передає, а позивач (Орендар) бере в тимчасове володіння та користування наступне обладнання, а саме: інструмент пресовий (фільєра). Майно, що орендується передається в оренду з метою виготовлення алюмінієвого профілю на базі виробничих потужностей Орендаря. Розмір орендних платежів визначається у рахунках-фактурах. (а.с.109-110)
Акти приймання-передачі № 0712-10 від 07.06.2012 року, № 0812-10 від 09.07.2012 року, підписані ПП «Вега-Сервіс 2009» (Орендодавець) в особі директора ОСОБА_5, з одного боку та TOB «Передові Технології ТД» (Орендар) в особі директора ОСОБА_6, Орендодавець передає, а Орендар отримує у тимчасове володіння інструменти пресові (фільєри) в кількості по 30 штук. (а.с.71, 73)
Наявні в матеріалах справи акти здачі-прийняття робіт по оренді інструменту № 140601 від 14.06.2012 року на суму 48 500,00грн., № 220607 від 22.06.2012 року на суму 42 000,00грн. та № 260603 від 26.06.2012 року на суму 42 000,00грн. підписані особами яких неможливо ідентифікувати, тобто відсутні в документах посади та прізвища. Крім того, зазначені акти складені без зазначення на виконання якого договору вони укладалися. (а.с.68, 69, 72)
З метою підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин між TOB «Передові Технології ТД» та TOB «Трейд Лаб» до матеріалів справи надані копії первинних документів, а саме: рахунки-фактури № 250401 від 25.04.2012 року на суму 58 320,00грн. у т.ч. ПДВ 9 720,00грн., № 270403 від 27.04.2012 року на суму 48 000,00грн. у т.ч. ПДВ 8 000,00грн. Виписані видаткова накладна № 250401 від 25.04.2012 року на суму 58 320,00грн. і акт здачі-прийняття робіт на суму 48 000,00грн., які підписані особами яких неможливо ідентифікувати, тобто в документах посади та прізвища не зазначені. (а.с.58-61)
Суд звертає увагу, що в рахунку-фактурі від 25.04.2012 року найменування постачальника і одержувача зазначено «Товариство». Тобто із змісту рахунку невідомо хто є сторонами за цією господарською операцією.
Підприємством-контрагентом виписані податкові накладні № 39 від 25.04.2012 року на суму 58 320,00грн. у т.ч. ПДВ 9 720,00грн. та № 50 від 27.04.2012 року на суму 48 000,00грн. у т.ч. ПДВ 8 000,00грн. які підписані ОСОБА_7 (а.с.62-63)
Представником позивача до матеріалів справи не надано жодних доказів, які б підтверджували розрахунки між названими суб'єктами господарювання за товар та виконані роботи.
Крім того, суд наголошує, що декілька договорів наявних в матеріалах справи, а саме № 87 від 07.05.2012 року, № 88 від 07.05.2012 року підписані тільки однією особою від імені ПП «Вега-Сервіс 2009», а від імені позивача підпис уповноваженої особи відсутній, що є порушенням вимог ст.181 Господарського кодексу України.
У ході судового розгляду справи, представником позивача не доведено суду, яким чином придбаний у підприємств-контрагентів товар поставлявся на адресу товариства, ким перевозився, на якому транспорті тощо.
Відповідно до п.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За правилами пункту 138.5 статті 138 Податкового кодексу України інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.
Наведені правові норми свідчать, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.
Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом не встановлено, а позивачем не доведено, що придбані у ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» товари і послуги позивачем реалізовано на адресу третіх осіб та позивач від здійснення цієї діяльності отримав дохід.
З наведеного слідує, що господарські операції між ТОВ «Передові Технології ТД» та ТОВ «Трейд-Лаб», ПП «Вега-Сервіс 2009» здійснювалася за межами звичайної господарської діяльності позивача, не є реальною, не відповідає дійсному економічному змісту для отримання доходу та не підтверджується необхідними документами, що було би свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
За правилами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Суд звертає увагу, що представник позивача також не надав суду доказів, які б свідчили, що ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009» мали адміністративно-господарські можливості на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям та здійснювало фактичні дії, спрямовані на виконання взятих зобов'язань.
Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність підтверджуючих розрахункових та інших первинних документів, а також використання позивачем придбаного товару у власній господарській діяльності, висновок акту перевірки про порушення норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обгрунтованим, а збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток - правомірним.
Стосовно висновків акта перевірки про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та підприємством-контрагентом, суд звертає увагу на наступне.
Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Згідно з частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.
Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.
Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
У відповідності до частин першої та четвертої статті 70 цього Кодексу, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Із матеріалів справи вбачається, що згідно ухвали Подільського районного суду мста Києва від 02.08.2013 року № 758/8076/13-к, розглянувши кримінальне провадження по обвинуваченню осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, суд встановив, що органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що своїми діями, які виразились у фіктивному підприємництві, тобто створенні та придбанні суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ «Трейд-Лаб» та ПП «Вега-Сервіс 2009», з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, а також підроблення документів які видаються та посвідчуються підприємством, надають права та звільняють від обов'язків, а саме, первинних документів бухгалтерського, податкового обліку, документів фінансово-господарської діяльності про проведені господарські операції з продажу (придбання) товарів, виконання робіт, надання послуг в адресу вказаних в підозрі суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки без фактичного здійснення господарських операцій, з метою використання їх як підроблювачем, так і іншою особою та їх збут, повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив злочини, передбачені ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України. Досудовим слідством встановлено, що зазначені особи діючи за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, створили та придбали ряд суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі TOB «Трейд-ЛАБ», ПП «Вега-Сервіс 2009» та встановили над ними контроль, а саме: отримали у володіння установчі, реєстраційні документи, документі, про відкриття поточних рахунків, ключі доступу до систем електронних платежів «Клієнт-Банк» та кліше круглих печаток створених фіктивних підприємств. В ухвалі суду зазначено, що, зокрема, ОСОБА_4 вчинила злочин середньої тяжкості, визнала вину у вчинених злочинах, у зв'язку з чим підлягає звільненню від кримінальної відповідальності по пред'явленню обвинуваченню з передачею її на поруки трудового колективу. (а.с.40-43)
Водночас, суд бере до уваги, що представником відповідача до матеріалів справи наданий висновок експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області № 424 від 12.09.2012 року, в якому при дослідженні первинних документів складених від імені ПП «Вега-Сервіс 2009» та підписаних директором ОСОБА_5 зроблено висновок про те, що підписи від імені ОСОБА_5 ймовірно виконані не гр. ОСОБА_5, а іншою особою. (а.с.129-134)
Таким чином, висновок відповідача про нікчемність операцій зроблено ним з використанням наданих законодавством повноважень, щодо встановлення суб'єктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відповідачем надані докази, які свідчать, що зазначені правочини є такими, що порушують публічний порядок чи спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Водночас, згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України передбачено, постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).
Обставина фактичної поставки товару підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.
Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З урахуванням встановлених судом фактів, вищеперелічені договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, з боку підприємства контрагента ТОВ «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009» підписані не встановленими особами, тобто дані в зазначених документах не дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тому на думку суду не мають бути первинними документами в розумінні приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та крім того не можуть підтверджувати зміст та обсяг господарських операцій.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ці видаткові накладні та акти здачі-приймання виконаних робіт, не можуть бути підтвердженням виконання умов договорів.
Враховуючи викладене, на думку суду, ТОВ «Передові Технології ТД» не правомірно формувало податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009», а висновок акту перевірки про заниження податку на додану вартість за березень-червень 2012 року в сумі 132 119,00грн. є обґрунтованим.
Таким чином, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 05.12.2013 року № 0010102203 та № 0010112203 є правомірними та скасуванню не підлягають.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів - договорів поставки та надання послуг з підприємствами контрагентами ТОВ «Трейд-ЛАБ» та ПП «Вега-Сервіс 2009» знайшли своє підтвердження під час судового розгляду.
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД».
Оскільки суд прийшов до висновків в задоволені позову відмовити сплачений судовий збір позивачем не підлягає поверненню.
Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111,112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
постановив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Передові Технології ТД» - відмовити.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 11 лютого 2014 року.
Постанову у повному обсязі складено 17 лютого 2014 року.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.
Суддя О.А. Соколова