копія
04 квітня 2014 р. Справа № 804/1760/14
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача 1 представника відповідача 2 представника відповідача 3 Томський А.Ф. не з'явився не з'явився Філімонова О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7, Першого заступника начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимира Івановича, Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, скасування припису, постанови
Позивач звернувся з позовом до суду, у якому просить:
- визнати дії посадової особи - Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 по складанню ним документів - акту обстеження земельної ділянки в районі буд. АДРЕСА_1 від 19.11.2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення відносно мене, за ознаками ст. 53-1 КУпАП та п. «б» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України від 19.11.2013 року за № 32/7, припису, винесеного відносно мене, від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 та уніфікованої форми акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 19.11.2013 року № 691/32 - нечинними та скасувати вказані документи адміністративного провадження;
- в постанові про закриття справи, винесеній 28.11.2013 року № 321 першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимиром Івановичем, визнати нечинним та скасувати рішення (два абзаци) стосовно наявності доказів моєї вини щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1963 га по АДРЕСА_1 та наявності в моїх діях ознак складу злочину, передбаченого ст.197-1 Кримінального кодексу України, щодо зайняття земельної ділянки за вказаною адресою.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачі фактично не виходили на позапланову перевірку щодо законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1. Позивача не повідомляли про час та місце проведення перевірки та розгляду справи про адміністративне правопорушення. Від підпису протоколу про адміністративне правопорушення позивач не відмовлявся, оскільки не був присутнім під час його складання. Через вказані обставини позивач був позбавлений можливості захищати свої права та охоронювані законом інтереси за допомогою захисника.
Ухвалою суду від 30.01.2014 року відкрито провадження у справі та залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Державну інспекцію сільського господарства в Дніпропетровській області.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи без його участі у задоволенні позову просить відмовити.
Відповідач 3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що оскаржувані рішення та акти прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач 3 зазначив про те, що на підставі наказу від 11.11.2013 року № 1479 призначено проведення позапланової перевірки законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1. Вказаний наказ видано згідно листа прокуратури Дніпропетровської області від 16.10.2013 року № 07/1/5-5186-13. Під час перевірки встановлено, що позивач фактично використовує земельну ділянку площею 0,2366 га. по АДРЕСА_1. Частина вказаної земельної ділянки площею 0,0402 га є майданчиком для паркування автомобільного транспорту, який надано позивачу у користування згідно договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, що укладений між Комунальним підприємством «Міськавтопарк» Дніпропетровської міської ради та позивачем, інша частина зайнята позивачем самовільно. За наслідками перевірки працівниками відповідача 3 складено акт перевірки № 631/32 від 19.11.2013 року, акт обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року. На підставі вказаних актів винесено припис від 19.11.2013 року № 462/32, а також здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, від 19.11.2013 року. Відповідач 3 зазначає про те, що акт перевірки № 631/32 від 19.11.2013 року, акт обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року, розрахунок розміру шкоди від 19.11.2013 року, припис від 19.11.2013 року № 462/32, протокол № 32/7 від 19.11.2013 року складено у присутності позивача, який відмовився від отримання та підпису вказаних документів, що підтверджується підписами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в протоколі про адміністративне правопорушення. Відповідач 3 вказує на те, що позивач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується підписами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в протоколі про адміністративне правопорушення, а також супровідним листом від 20.11.2013 року, який направлено позивачу 23.11.2013 року поштою.
Відповідач 1 у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог вказуючи на те, що оскаржувані рішення та акти прийнято ним на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач 1 зазначив про те, що здійснив перевірку земельної ділянки, яка використовується позивачем, стосовно використанням та охороною земель. Працівники позивача допустили до проведення перевірки та надали відповідачу 1 копію наступних документів: договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, копію свідоцтва про реєстрацію майданчика для паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, виписку з ЄДРПОУ на позивача, викопіювання з карти-схеми земельної ділянки, копії паспорту позивача та копію ідентифікаційного номеру позивача. Відповідач 1 зазначив про те, що під час перевірки майданчика для паркування транспортних засобів ним здійснено вимірювання мірною стрічкою площі земельної ділянки та також здійснено фотографування вказаної земельної ділянки. Також відповідач 1 повідомив суд про те, що акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства, акт обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року, припис від 19.11.2013 року, протокол про адміністративне правопорушення від 19.11.2013 року ним складено у приміщенні Прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська в присутності позивача, який відмовився від підпису та отримання вказаних документів. Для належної фіксації відмови у підписанні протоколу про адміністративне правопорушення відповідачем 1 запрошено двох свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 Вказані свідки прибули вже після того, як позивач покинув приміщення прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська. Свідки безпосередньо не бачили особи позивача під час складання відповідачем 1 документів у приміщенні прокуратури Індустріального району м. Дніпропетровська. Відповідач 1 також був допитаний судом в якості свідка.
У судовому засіданні також були допитані в якості свідків наступні особи: ОСОБА_6 (позивач), ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_6 повідомив суд про те, що у період з 11.11.2013 року по 19.11.2013 року перевіряючих від Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області на майданчику для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1 не було. Всі матеріали, які були нібито складені працівниками Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області під час перевірки були надані ОСОБА_6 для ознайомлення в Прокуратурі Індустріального району м. Дніпропетровська. Наказ та направлення на проведення перевірки не отримував, про розгляд справи про адміністративне правопорушення не повідомлявся. Також ОСОБА_6 повідомив суд про те, що майданчик для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1 огороджує паркан, площа майданчика для паркування відповідає дозвільним документам.
Свідок ОСОБА_11 повідомив суд про те, що він є партнером позивача по бізнесу та був присутній під час проведення перевірок майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1 працівниками різних державних органів у листопаді 2013 року. Про те, працівників Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області під час перевірки майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1 не було. Позивач не відмовлявся під отримання та підпису документів, які складалися працівниками державних органів у листопаді 2013 року під час перевірки майданчика для паркування. Протокол про адміністративне правопорушення № 32/7 від 19.11.2013 року, який складено працівниками Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області для підпису позивачу не надавався.
Свідок ОСОБА_9 повідомив суд про те, що він разом із громадянином ОСОБА_10 був запрошений в якості свідків правопорушення. ОСОБА_9 разом із ОСОБА_10 підписували в якості свідків певні документи серед яких був і протокол про адміністративне правопорушення № 32/7 від 19.11.2013 року. Однак ОСОБА_9 зазначив про те, що підписав вказаний документ не читаючи його змісту. Позивача під час складання вказаного протоколу не бачив та не чув про оголошення позивачу про дату і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Свідок ОСОБА_12 повідомив сул про те, що надав відповідачу 1 свій службовий кабінет у приміщенні прокуратури Індустрального району м. Дніпропетровська для оформлення документів щодо державного контролю за використанням та охороною земель. У період складання документів відповідачем 1 у кабінеті не знаходився, у зв'язку з чим не бачив безпосередньо позивача. Також ОСОБА_12 повідомив суд про те, що перевірка земельної ділянки, яка використовується позивачем, ініційована прокуратурою м. Дніпропетровська.
Суд дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, заслухавши покази свідків, пояснення представників сторін встановив наступне.
Щодо підсудності справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Предметом позову є оскарження дій та рішення посадових осіб органу державної влади, які вчиненні останніми під час здійснення державного контролю за використанням та охороною земель (оскарження акту, припису та дій по їх складанню), а також оскарження рішення посадових осіб органу державної влади у справі про притягнення до адміністративної відповідальності (протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення).
Згідно ч.1 ст. 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою. Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.
Таким чином, справа підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Судом встановлено, що відповідач 3 на підставі листа Прокуратури Дніпропетровської області від 16.10.2013 року № 07/1/5-5186-13 прийняв наказ від 11.11.2013 року № 1479 «Про проведення позапланової перевірки щодо законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1». Період перевірки був встановлений з 11.11.2013 року по 19.11.2013 року.
Також відповідачем 3 виписано Головному спеціалісту відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 направлення від 11.11.2013 року № 1479 на проведення позапланової перевірки встановлений з 11.11.2013 року по 19.11.2013 року.
У матеріалах справи відсутні докази вручення наказу на проведення позапланової перевірки від 11.11.2013 року № 1479, а також направлення від 11.11.2013 року № 1479 на проведення позапланової перевірки позивачу.
Також у матеріалах справи відсутні докази відмови позивача від допуску Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 до проведення позапланової перевірки.
Судом встановлено, що Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 складено за наслідками перевірки акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 19.11.2013 року № 631/32, у якому вказано про те, земельна ділянка площею 0,2366 га (за результатами вимірів мірною стрічкою) по АДРЕСА_1 огороджена залізобетонним парканом та використовується під влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту. Частина вказаної земельної ділянки площею 0,0402 га є майданчиком для паркування автомобільного транспорту, який надано позивачу у користування згідно договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, що укладений між Комунальним підприємством «Міськавтопарк» Дніпропетровської міської ради та позивачем, інша частина зайнята позивачем самовільно.
У вказаному акті зазначено про те, що позивач відмовився від його підписання.
Також Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 складено акт обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року за адресою АДРЕСА_1, площею 0,2366 га. У акті обстеження земельної ділянки від 19.11.2013 року відображена план-схема земельної ділянки у вигляді фото, яке взято з мережі Інтернет.
19 листопада 2013 року Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 винесено припис № 462/32, яким зобов'язано позивача усунути виявлені порушенням протягом 30-ти днів.
Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 складено також розрахунок розміру шкоди, заподіяної позивачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1.
19.11.2013 року Головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державним інспектором Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 складено протокол про адміністративне правопорушення № 32/7 стосовно позивача, у якому вказано про те, що земельна ділянка площею 0,1963 га (за результатами вимірів мірною стрічкою) по АДРЕСА_1 огороджена залізобетонним парканом та використовується позивачем за відсутності відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у оренду та за відсутності відповідного правочину щодо вказаної земельної ділянки, що є порушенням ст.53-1 КУпАП.
У вказаному протоколі наявні підписи свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відмови позивача від підписання даного протоколу, а також дата та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
20.11.2013 року відповідачем 3 складено супровідний лист, який адресовано позивачу із зазначенням дати та місця розгляду справи про адміністративне правопорушення, який направлено поштою за адресою місця проживання позивача 23.11.2013 року, що підтверджується фіскальним чеком відділення зв'язку від 23.11.2013 року № 7774.
Вказане поштове відправлення 08.01.2014 року повернулося відповідачу 3 із відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання», що вбачається з інформації розміщеної на сайті УППЗ «Укрпошта», роздруківка з якого знаходиться у матеріалах справи.
28.11.2013 року відповідач 2 розглянув справу про адміністративне правопорушення відносно позивача та виніс постанову про закриття справи від 28.11.2013 року № 321, оскільки в діях позивача вбачаються ознаки злочину передбаченого ст.197-1 Кримінального кодексу України щодо самовільного зайняття земельної ділянки площею 0,1963 га., розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, АДРЕСА_1.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері використання та охорони земель, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», які, зокрема встановлюють порядок, умови та вимоги до проведення заходів державного нагляду (контролю) у вигляді планових та позапланових заходів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня безпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Зокрема положеннями статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) і засвідчується печаткою.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII "Про прокуратуру" вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
На підставі викладеного суд доходить до висновку про правомірність видання наказу від 11.11.2013 року № 1479 «Про проведення позапланової перевірки щодо законності влаштування майданчика для паркування автомобільного транспорту по АДРЕСА_1», оскільки він видано на підставі вимоги прокуратури.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України, від 24.09.2013 року (номер у ЄДРСР 34180770)
У разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу або непред'явлення посадовими особами органу нагляду документів, визначених статтею 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», передбачено право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду до здійснення такого заходу (абзац четвертий частини четвертої статті 5, абзац третій частини п'ятої статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»).
Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб'єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.
Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо оформлення та надання суб'єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб'єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.
Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду України від 19.09.2011 року (номер у ЄДРСР 19130862).
Таким чином, суб'єкт господарювання може реалізувати своє право стосовно не допуску посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), у разі коли такі посадові особи фактично з'явилися для проведення перевірки суб'єкта господарювання.
Згідно статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України.
Відповідачем 1 надано суду фотографії земельної ділянки стосовно якої було призначено та проведено перевірку, копії договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, копію свідоцтва про реєстрацію майданчика для паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську, виписку з ЄДРПОУ на позивача, викопіювання з карти-схеми земельної ділянки, копії паспорту позивача та копію ідентифікаційного номеру позивача.
Отже, суд доходить до висновку про те, що відповідач 1 виходив на перевірку.
Судом також встановлено, що позивач фактично допустив відповідача 1 до перевірки та надав останньому документи, які стосується обстежуваної земельної ділянки та документи, що підтверджують особу позивача та його статус.
У зв'язку з викладеним судом відхиляються доводи представника позивача стосовно фактичної неявки відповідача 1 на перевірку.
За таких обставин суд приходить до висновку про вихід Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 на перевірку та здійснення обмірів ним земельної ділянки, які відображені у актах від 19.11.2013 року.
У відповідності до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.
Оскільки судом підтверджено факт здійснення обмірів земельної ділянки, які відображені у актах від 19.11.2013 року, на підставі яких приймався оскаржуваний припис, то винесення припису від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 є правомірним, оскільки фактична плаща земельної ділянки, яку використовує позивач згідно даних обміру мірною стрічкою, є більшою ніж виділена останньому згідно договору про організацію та експлуатацію майданчика для паркування від 08.08.2013 року № 244 АП, копію свідоцтва про реєстрацію майданчика для паркування транспортних засобів у м. Дніпропетровську.
Судом встановлено, що припис від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 разом із складеними відповідачем 1 актами від 19.11.2013 року направлено позивачу листом від 23.11.2013 року, який повернувся із відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
За вказаних обставин суд не знаходить правових підстав для задоволення позовної вимоги - скасувати припис від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32.
Статтею 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Отже, даною нормою передбачено право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема, на участь у процесі прийняття рішення та на користування юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права.
В матеріалах справи відсутні належні докази повідомлення позивача відповідачами про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення не отримано позивачем до початку розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, а повернулося лише 08.01.2014 року на адресу відповідача 3 із відміткою відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання», тобто вже після розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Повідомлення про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, яке відображено у протоколі про адміністративне правопорушення № 32/7 від 19.11.2013 року, не може вважати належним доказом повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, оскільки свідок ОСОБА_9, який вказаний в даному протоколі, не підтвердив у судовому засіданні факту присутності позивача під час складання вказаного протоколу та оголошення останньому вказаного протоколу. Свідок ОСОБА_7 підтвердив вказані вище обставини, зазначені свідком ОСОБА_9
Згідно п.9 ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Враховуючи те, що під час винесення постанови від 28.11.2013 року № 321 про закриття справи порушено право позивача на участь у процесі прийняття рішення, та у зв'язку з цим також порушено право на користування юридичною допомогою адвоката або іншого фахівця у галузі права, то суд вважає за необхідне вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати протиправною і скасувати постанову від 28.11.2013 року № 321 повністю, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Стосовно заявлених позивачем вимог: визнати дії посадової особи - Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 по складанню ним документів - акту обстеження земельної ділянки в районі буд. АДРЕСА_1 від 19.11.2013 року, протоколу про адміністративне правопорушення відносно мене, за ознаками ст. 53-1 КУпАП та п. «б» ч.1 ст. 211 Земельного кодексу України від 19.11.2013 року за № 32/7 та уніфікованої форми акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства від 19.11.2013 року № 691/32 - нечинними та скасувати вказані документи адміністративного провадження, то суд зазначає наступне.
Акт перевірки (протокол про адміністративне правопорушення) не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Акт перевірки (протокол про адміністративне правопорушення) є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
Аналогічну позицію займає і Верховний Суд України в постанові від 10.09.2013 року № 21-237а13.
За таких обставин суд відмовляє у задоволенні вказаних позовних вимог.
Стосовно позовної вимоги - визнати дії посадової особи - Головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотримання вимог земельного законодавства-державного інспектора Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області ОСОБА_7 по складанню ним документів - припису винесеного відносно мене, від 19.11.2013 року реєстраційний номер 462/32 нечинними та скасувати вказані документи адміністративного провадження, то суд зазначає наступне.
Звертаючись до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправними дій відповідача 1, позивач скористався гарантованим Конституцією України правом на звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод.
Дане право закріплене і в ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного суду України, в якій зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Крім того, відповідно до ст.2, п.1 ч.2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Із наведених норм права випливає, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.
Проте ці рішення, дія або бездіяльність у будь-якому випадку повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків
Згідно чинного законодавства вчинення відповідачем 1 дій по складанню припису прямо передбачено у повноваженнях відповідача 1. Тобто, вказані дії є частиною процесу реалізації відповідачем 1 своїх повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для позивача, а саме: приписів.
Отже, виключно результат реалізації повноваження, а саме: припис відповідача 1, а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по винесенню припису) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання відповідачем 1 вимог актів законодавства щодо порядку здійснення контролю за використанням та охороною земель входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого відповідачем 1 за наслідками такого контролю.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволенні вказаної позовної вимоги позивача, оскільки оскаржувані дії відповідача 1 не є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні п1.ч.2 ст. 17 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити - частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення від 28.11.2013 року № 321, яка винесена першим заступником начальника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області Фененко Володимиром Івановичем.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 36,54 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04 квітня 2014 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 04.04.2013 року Суддя З оригіналом згідно Помічник суддіС.В. Златін С.В. Златін Р.Ю. Ричка