Рішення від 01.04.2014 по справі 910/4160/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4160/14 01.04.14

За позовом Прокурора Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 39 118,68 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від прокуратури: Лапшина О.В. - службове посвідчення № 018363;

від позивача-1: не з'явилися;

від позивача-2: Скульська В.А. - довіреність №14 від 10.01.2014 року;

від відповідача: не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Прокурор Солом'янського району м. Києва в інтересах держави в особі Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації, Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 39 118,68 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати, податку за землю, згідно умов Договору № 098СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 12.04.2012 року.

З цих підстав, прокурор просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 37 603,62 грн. - основного боргу, 898,08 грн. - компенсації плати за землю, 616,98 грн. - пені.

Ухвалою від 17.03.2014 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 01.04.2014 року.

В судове засідання 01.04.2014 року представники позивача-1 та відповідача не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу та прокурору на особі на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Провадження у справі порушено ухвалою від 17.03.2014 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 01.04.2014 року представник прокуратури позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 01.04.2014 року представник позивача-2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 01.04.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2012 року між Солом'янською районною в м. Києві державною адміністрацією (далі по тексту - орендодавець), Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (далі по тексту - позивач, Балансоутримувач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, орендар) укладено Договір № 098СРДА про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі по тексту - Договір)., за умовами якого Відповідачу було надано в користування приміщення для розміщення магазину продовольчих товарів з реалізацією алкогольних та тютюнових виробів, загальною площею 44,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 (далі по тексту - об'єкт оренди).

Згідно з п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди Орендар сплачує Балансоутримувачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі пункту 10 табл. 2 п. 22 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22 вересня 2011 року № 34/6250, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (Додаток № 3) та на дату підписання Договору в цілому становить 5177 грн. 78 коп.

Відповідно до п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.4. Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується ОРЕНДАРЕМ разом з орендною платою. А також компенсація витрат БАЛАНСОУТРИМУВАЧА за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди, розрахунок якої оформляється додатком та є невід'ємною частиною договору (Додаток № 4) та сплачується ОРЕНДАРЕМ разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.6. Договору орендна плата сплачується ОРЕНДАРЕМ незалежно від наслідків господарської діяльності ОРЕНДАРЯ щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Згідно з п. 4.2. Договору ОРЕНДАР зобов'язаний вносити орендні та інші передбачені Договором платежі своєчасно і в повному обсязі.

Строк дії договору встановлено до 30 березня 2015 року (п.9.1. Договору).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасності та повноти сплати орендної плати та компенсації плати за землю за період з лютого 2013 року вересень 2013 року відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмір: 37 603,62 грн. - основного боргу, та 898,08 грн. - компенсації плати за землю

Листом № 2037/38 від 06.08.2013 року позивач-2 звернувся до відповідача з претензією щодо сплати заборгованості за договором оренди, однак ні відповіді, ні сплати заборгованості не отримав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих прокурором доказів вбачається, що позивач-1 та позивач-2 взяті на себе зобов'язання виконали належним чином, надали відповідачеві у тимчасове платне користування об'єкт оренди на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив на користь позивача-2 орендні платежі та компенсації плати за землю.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені прокурором, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 37 603,62 грн. - основного боргу, 898,08 грн. - компенсації плати за землю, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому прокурор, посилаючись на п. 6.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками прокурора становить 616,98 грн.

Пунктом 6.2. Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів ОРЕНДАР сплачує на користь БАЛАНСОУТРИМУВАЧА пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги прокурора в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе грошовий зобов'язань в розмірі 616,98 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації (03186, м. Київ, ВУЛИЦЯ СОЦІАЛІСТИЧНА, будинок 6, код ЄДРПОУ 35756919) 37 603 (тридцять сім тисяч шістсот три) грн. 62 коп. - основного боргу, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) 08 коп. - компенсації плати за землю, 616 (шістсот шістнадцять) грн. 98 коп. - пені.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 04.04.2014 року.

Попередній документ
38041797
Наступний документ
38041799
Інформація про рішення:
№ рішення: 38041798
№ справи: 910/4160/14
Дата рішення: 01.04.2014
Дата публікації: 04.04.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.04.2014)
Дата надходження: 13.03.2014
Предмет позову: про стягнення 39118,68 грн.