про повернення позовної заяви
04.04.2014 Справа № 908/1116/14
Суддя Серкіз В.Г., розглянувши матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Запоріжжя
до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК», м. Київ
до відповідача-2: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ
про стягнення 6 956,05 грн.
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «БРОКБІЗНЕСБАНК» (відповідач-1) та до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (відповідач-2) про стягнення солідарно грошових коштів у сумі 6 956,05 грн. за договором про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 84400/50278 від 03.02.2009р.
Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 03.04.2014р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Серкізу В.Г.
Позовна заява підлягає поверненню в зв'язку з наступним.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:
не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011р. N 02/163-48 "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).
Статтею 3 Закону N 02/163-48 визначено об'єкти справляння судового збору. Так, судовий збір справляється:
за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством;
за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України;
за видачу судами документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах:
за подання до господарського суду:
1) позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат;
2) позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Тобто, розмір судового збору зі спорів щодо витребування, повернення, передачі майна, тощо дорівнює 2 % від вартості цього майна.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити:
зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів).
Згідно приписам статті 55 ГПК України, ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про витребування майна - вартістю майна, що витребується;
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою усіх вимог;
4) у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, - суми їх, визначені суддею.
Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
При зверненні до суду, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначила ціну позову 6 956,05 грн., заявляючи вимоги - майнового характеру.
Отже, судовий збір повинен складати за вимогою майнового характеру 1 827,00 грн.
Докази сплати судового збору у матеріалах позовної заяви відсутні.
Отже, позивачем не сплачено 1 827,00 грн. судового збору.
В п. 3.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Рекомендацій Президії Вищого господарського суду N di_501727 від 19.07.2010) значиться, що недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
На підставі викладеного позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Приймаючи судове рішення, господарський суд також враховує наступне.
За змістом Розділів VIII, IX ГПК України всі без виключення вказані в них вимоги до позовної заяви та відомості є обов'язковими для зазначення позивачем у позовній заяві, їх обов'язковість встановлена законодавцем і не може залежати від бажання особи, що звертається до суду, можливості подальшого з'ясування цих відомостей судом після відкриття провадження у справі та під час підготовки справи до розгляду тощо.
Вказані норми носять імперативний характер і не підлягають ігноруванню стороною чи судом з посиланням на будь-які суб'єктивні висновки та обставини.
На підтвердження цього висновку свідчить і ст. 4-1 ГПК України, згідно якої господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Також, господарський суд зазначає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що згідно із п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав. Однак, відповідно до приамбули договору про відкриття банківського рахунку та здійснення розрахунково-касового обслуговування № 84400/50278 від 03.02.2009р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не є споживачем, а є «Клієнтом».
Керуючись ст. 50-51, п. 3 ч. 1 ст. 57, п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд
Повернути позовну заяву та додані до неї матеріали на 12 аркушах без розгляду.
Суддя В.Г. Серкіз