01033, м. Київ-33, вул. Жилянська, 58-б, МСП 01601 тел. 284-37-31
13.05.09 р. № 5/367-08
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Гаврилюк О.М (доповідач по справі),
суддів:
Мельника С. М.
Рудченка С.Г.
Секретар судового засідання Єрмак Л.В.
В судове засідання прокурор не з'явився
за участю представників
від позивача:Смірнова І.В. -дов. від 27.01.2009 року № 12-1-27/139
від відповідача:не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” на рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008 року
у справі № 5/367-08 (суддя Подоляк Ю.В.)
за позовомПрокурора м. Біла Церква (м. Біла Церква Київської області) в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (м. Біла Церква Київської області)
доТовариства з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” (м. Біла Церква Київської області)
простягнення 1 993 грн. 76 коп.
встановив:
До господарського суду Київської області звернувся Прокурор м. Біла Церква в інтересах держави в особі Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по пені в сумі 1 993 грн. 76 коп., які перерахувати на р/р 34224999600002 в ГУ ДКУ в Київській області, МФО -821018, одержувач Білоцерківське відділення державного казначейства, код -23570409.
Рішенням господарського суду Київської області від 11.12.2008 року № 5/367-08 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 993 грн. 76 коп. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Київської області, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008 року по справі № 5/367-08 повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.03.2009 року апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 5/367-08 у судовому засіданні за участю представників сторін та прокурора.
В судові засідання повноважні представники відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили. Про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Після обговорення колегія суддів ухвалила розглядати апеляційну скаргу відповідача без участі його представників за наявними в матеріалах справи доказами.
Прокурор в судове засідання 13.05.2009 року не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Надіслав відзив на апеляційну скаргу в якому просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
В судовому засіданні 13.05.2009 року представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача -без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія виходить із наступних обставин.
03.10.2006 року Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” (орендар) уклали Договір оренди нежитлового приміщення № 460, відповідно до умов якого орендодавець передавав в оренду, а орендар приймав в строкове платне користування нежитлове приміщення площею 521,80 кв.м., яке розташоване в одноповерховій нежитловій будівлі за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Гайок, 4А, яке перебуває на балансі Комунального підприємства „Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс”. Договір було укладено строком на 11 місяців з 01.09.2006 року по 31.07.2007 року (п. 10.1 договору).
25.12.2006 року сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору оренди нежитлового приміщення № 460 від 03.10.2006 року, якою було внесено зміни, зокрема, при здійсненні розрахунку орендної плати за перший місяць за об'єкт оренди -нежитлове приміщення площею 521,8 кв.м. -застосувати орендну ставку 10% з 01.11.2006 року, та пункт 3.1 викладено в такій редакції: „Розмір орендної плати визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використвання плати за оренду майна комунальної власності територіальної громади м. Білої Церкви (далі Методика) і становить 8 846 грн. 65 коп. (в т.ч. ПДВ 1 474 грн. 44 коп.) за перший місяць оренди та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 15-го числа місяця, за який вона вноситься”. Додаткова угода діє з 01.11.2006 року по 31.07.2007 року.
Вважаючи інтереси держави порушеними, що полягає у неотриманні коштів від орендної плати на розвиток місцевого самоврядування, прокурор звернувся з позовом до господарського суду.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Київської області має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992 року № 2269-XII цей Закон регулює організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.
Відповідно до п. 2.11 Положення про Управління комунальної власності Білоцерківської міської ради, затверджене рішенням Білоцерківської міської ради від 21.04.2005 року № 235, визначено що управління виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств , їх структурних підрозділів, нерухомого та іншого окремого індивідуально-визначеного майна, що перебуває в комунальній власності.
Зокрема предметом вищезазначеного договору оренди є нежитлове приміщення Комунального підприємства „Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс”.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлюється, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зокрема ст. 526 ЦК України також передбачається, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, ним не вносилася орендна плата за користування орендованим приміщенням.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Пунктом 3 частини 1 статті 611 ЦК України визначається, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема -сплата неустойки.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).
Як вбачається з розрахунку позовних вимог, проведеного позивачем, за період прострочення відповідачу було нараховано 17 852 грн. 54 коп. орендної плати, яка ним була сплачена 06.04.2007 року, та 1 993 грн. 76 коп. пені на цю суму заборгованості.
Відповідач не погодився з нарахуванням пені, мотивуючи це тим, що відбулося прострочення кредитора, а саме позивачем не було надіслано йому в строк рахунків з нарахованою орендною платою, що за ствердженням відповідача стало причиною того, що він не міг у передбачений договором строк виконати свої зобов'язання щодо її сплати.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Належних доказів прострочення кредитора (орендодавця) відповідно до статті 613 ЦК України [якщо кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником (орендарем), або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку], які б свідчили про відсутність прострочення боржника (орендаря) відповідно до положень ч. 4 ст. 612 ЦК України -ним [боржником] надано не було.
Так в додаток до основного договору оренди та додаткової угоди були додані розрахунки орендної плати за перший місяць оренди, примірники якого були і у відповідача. П. 3.2 Договору оренди нежитлового приміщення від 03.10.2006 року № 460 передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на офіційно встановлений індекс інфляції за поточний місяць. Такі індекси інфляції публікуються в газеті „Урядовий кур'єр”. Таким чином для визначення розміру орендної плати у відповідача не було необхідності отримувати жодні відомості, якими б володів тільки позивач, які б перешкоджали йому [відповідачу] визначати розміри щомісячних платежів з орендної плати. Окремо обов'язку позивача надсилати відповідачу платіжні рахунки ані законом, ані договором не передбачено. Що ж стосується відповідальності за своєчасне та повне перерахування орендної плати, то, виходячи зі змісту п. 4.2 Договору оренди, її покладено на орендаря.
Відповідно до умов договору пеня з сум недоїмки нараховується із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, у розмірі 0,05 % за кожний день прострочення платежу.
Колегія суддів перевірила розрахунок позовних вимог здійснений позивачем і дійшла висновку, що він є обґрунтованим.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Стосовно оскарження відповідачем рішення господарського суду Київської області від 31.10.2006 року по справі № 5/367-08, колегія суддів дійшла висновку, що це є опискою оскільки за змістом апеляційної скарги відповідач оскаржує рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008 року.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський міжобласний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод пакувального обладнання „Термо-Пак” на рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008 року по справі № 5/367-08 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Київської області від 11.12.2008 року по справі № 5/367-08 залишити без змін.
3. Справу № 5/367-08 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано 18.05.2009 року
Головуючий суддя: Гаврилюк О.М
Судді:
Мельник С. М.
Рудченко С.Г.
Дата відправки 04.06.09