26.05.2009 Справа№ 35/20-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Кузнецової І.Л. (доповідача)
суддів:Верхогляд Т.А., Сизько І.А.
при секретарі Гайдук Ю.А.
за участю прокурора: Крисько Я.І., посвідчення №239 від 27.10.08, помічник Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора
за участю представників сторін:
від позивача: Приходько В.А. представник, довіреність №01-130 від 28.04.09;
від відповідача : Балгабаєв А.Г. представник, довіреність №б/н від 10.09.08;
розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства “Дніпропетровське лісове господарство”, м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.09р. у справі №35/20-09
за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі державного підприємства “Дніпропетровське лісове господарство”, м.Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю “Фікус”, м.Дніпропетровськ
про стягнення 289 042грн.
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2009р. у справі №35/20-09 (суддя Широбокова Л.П.) Дніпропетровському міжрайонному природоохоронному прокурору відмовлено в задоволенні позову, пред'явленого в інтересах держави в особі державного підприємства (далі-ДП) “Дніпропетровське лісове господарство” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Фікус” 289042грн. збитків, заподіяних державі внаслідок пошкодження зелених насаджень;
- приймаючи рішення, господарський суд виходив з того, що на час проведення перевірки з питань дотримання вимог лісового законодавства земельна ділянка не знаходилася у відповідача в користуванні, а також з недоведення позивачем самого факту знесення відповідачем дерев на цій ділянці та його вини в такому знесенні;
- не погодившись з прийнятим рішенням, ДП”Дніпропетровське лісове господарство” звернулося з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення та задовольнити позовні вимоги;
- у поданій скарзі йдеться про те, що при розгляді справи не досліджувався факт належності земельної ділянки, про ненадання судом належної оцінки тому факту, що відповідач є власником приміщень бази відпочинку, на якій і виявлено знесення дерев, а також про те, що в підтвердження факту належності вказаної земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення в матеріали справи були надані план лісонасаджень Ленінського лісництва та витяг з поквартального розподілу земель лісового фонду;
- прокурор вимоги апеляційної скарги підтримує;
- відповідач вважає рішення господарського суду обґрунтованим, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на безпідставність доводів скаржника.
В порядку, передбаченому ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошувалася перерва до 21. та 26.05.2009р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 15.08.2008р. лісничим ДП”Дніпропетровське лісове господарство” Іванниковим В.П. за участю лісника Кравець І.І. складено протокол №2 про адміністративне правопорушення вимог лісового законодавства.
В даному протоколі зазначено, що на території Ленінського лісництва Дніпропетровського лісгоспу в кварталі 14 вчинена незаконна порубка лісових культур. В розділі 2 цього протоколу вказано, що зрубані без належного дозволу до ступеня припинення росту дерева породи верба та іва діаметром 20-60см, в кількості 169 штук, маса деревини 169-86куб.м, таксова вартість деревини 203, 83грн., розмір шкоди 289042грн.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України №655 від 23.07.2008р. “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу” посадовими особами позивача здійснено розрахунок розміру шкоди на загальну суму 289042грн., в якому визначено кількість дерев кожного діаметру та відповідно розмір шкоди за цими даними.
Матеріали справи свідчать також і про те, що ТОВ”Фікус” на підставі договору купівлі- продажу нерухомого майна від 10.06.2008р. придбало у відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровський лакофарбовий завод” будівлі та споруди (база відпочинку “Сонячна”), що знаходяться в м.Дніпропетровську по вул.Нарвська,292.
Викладені обставини слугували визначальними для звернення прокурора з позовом про стягнення з відповідача збитків у вказаному вище розмірі.
Ст.58 Лісового кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації і громадяни, яким передаються у власність або надаються в користування земельні лісові ділянки без права вирубування дерев і чагарників, зобов'язані забезпечити їх збереження і догляд за ними.
Обов'язок щодо охорони лісів покладено на державну лісову охорону, яка має статус правоохоронного органу та наділена повноваженнями, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку ліси, що перебувають у власності чи користуванні громадян і юридичних осіб; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, про правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Згідно з ст.107 Кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Щодо досліджуваної справи, то в протоколі №2 від 15.08.2008р. перевіряючими не визначена особа (юридична особа), яка скоїла правопорушення -порубку лісових культур. Іншими доказами також не підтверджено, що така порубка здійснена саме відповідачем.
Не вказано перевіряючими також і розташування земельної ділянки, яка перевірялася стосовно до названого вище об'єкту - бази відпочинку, її місцезнаходження та власника останньої.
У складеному протоколі взагалі містяться відомості про недопуск перевіряючих на територію бази.
На підтвердження факту заподіяння збитків прокурором та позивачем не надано доказів того, що на час придбання відповідачем бази відпочинку всі зелені насадження, наведені в плані лісонасаджень Ленінського лісництва станом на 2002р., були наявні.
З протоколу №2 від 15.08.2008р. не вбачається кількість дерев конкретно по породах, які були знесені, яким чином позивач встановив ці породи та їх діаметри.
Отже протокол, складений посадовими особами підприємства позивача, не є належним доказом вчинення відповідачем правопорушення.
Ст.33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
З огляду на наведену норму та вищезазначені фактичні обставини справи господарським судом зроблено обґрунтований та правомірний висновок про недоведення позивачем факту заподіяння збитків ТОВ”Фікус” в розмірі 289042грн. внаслідок незаконної порубки дерев кількістю 169 штук .
У цьому зв”язку позовні вимоги прокурора та позивача правильно визнані господарським судом такими, що не підлягають задоволенню.
Тому підстави для скасування рішення місцевого господарського суду відсутні
Керуючись ст.ст.101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд , -
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.09р. у справі №35/20-09 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення
Головуючий І.Л.Кузнецова
Суддя Т.А.Верхогляд
Суддя І.А.Сизько