Справа № 434/6494/13-к
Провадження № 11кп/782/236/14
11 березня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі: ОСОБА_4 ,
за участі прокурора: ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого: ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 на вирок Артемівського районного суду Луганської області від 20 грудня 2013 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Ровеньки Луганської області, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку ст. 89 КК України раніше не судимий,
засуджений за ч.1 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, а відповідно до ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням та встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки. На підставі п.п.3,4 ст. 76 КК України на ОСОБА_7 покладені обов'язки. Міра запобіжного заходу - особисте зобов'язання - залишена без змін,-
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
17 лютого 2013 року ОСОБА_7 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом ЗАЗ -DAEWOO TF69Y ЗНГ державний номер НОМЕР_1 , шляхом обману, 17 лютого 2013 року уклав договір відповідального зберігання зазначеного транспортного засобу з ОСОБА_6 . Відповідно до договору, ОСОБА_7 зобов'язаний був повернути автомобіль ОСОБА_6 24 лютого 2013 року, однак не виконав свої зобов'язання та розпорядився транспортним засобом на свій власний розсуд, реалізувавши його, чим заподіяв збитки ОСОБА_6 у розмірі 15000 грн.
В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає, що призначене покарання не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, що суд безпідставно застосував до обвинуваченого при призначенні йому покарання положення ст. 75 КК України, оскільки судом не враховано, що ОСОБА_7 є не одруженим, не має офіційного місця працевлаштування, притягувався до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Суд не обґрунтував, чому часткове відшкодування заподіяної шкоди було розцінено як обставина, яка пом'якшує покарання. Також вважає, що в діях обвинуваченого не має щирого каяття та повного визнання вини.
Заслухавши суддю-доповідача, потерпілого, який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 , прокурора, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги потерпілого, обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово обвинуваченого, колегія суддів дійшла наступного.
Судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи і зроблено обґрунтований висновок про винуватість ОСОБА_7 у вчинені інкримінованого йому правопорушення. Такий висновок не оскаржується і самим апелянтом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_7 правильно кваліфіковані за ст.289 ч.1 КК України.
Вивченням матеріалів справи не виявлені дані, які б свідчили про неповноту або необ'єктивність дослідження органами досудового слідства обставин справи або про упередженість суду відносно ОСОБА_7 . Не встановлені також порушення чинного законодавства, які б вплинули на правильність ухвалення рішення по справі.
Підстав, передбачених ст.415 КПК України, для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, апеляційною інстанцією не встановлено, відповідно апеляційні вимоги потерпілого, викладені у його скарзі, не відповідають вказаній нормі закону.
Призначаючи ОСОБА_7 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, в силу ст. 89 КК України не засуджений, обставини, що пом'якшують покарання - визнання вини, щире каяття, часткове добровільне відшкодування завданого збитку, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, і обрав йому покарання, достатнє для його виправлення і запобігання здійснення ним нових правопорушень.
За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для зміни виду чи міри покарання, призначеного судом першої інстанції.
Судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно, об'єктивно і всебічно враховані всі обставини справи, в тому числі і ті, на які посилається апелянт, покарання ОСОБА_7 призначено з дотриманням вимог чинного законодавства та приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги потерпілого.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення, а вирок Артемівського районного суду Луганської області від 20 грудня 2013 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.
Головуючий:
Судді: