Ухвала від 25.02.2014 по справі 435/13034/13

Справа № 435/13034/13

Провадження № 11кп/782/157/14

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

при секретарі: ОСОБА_4

за участю прокурора: ОСОБА_5

обвинуваченого: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 грудня 2013 року, яким

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Луганська, громадянин України, працюючий токарем на ТОВ «ЛЗТА «Маршал», раніше судимий: 21.04.2000 р. Ленінським райсудом м. Луганська за ст.229-6 ч.1 КК України до 6 місяців позбавлення волі, звільнився 09.08.2000 року по відбуттю строку покарання; 11.09.2002 року Ленінським райсудом м. Луганська за ст.309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік 6 місяців; 14.04.2008 року Білокуракінським райсудом Луганської області за ст.307 ч.2, 309 ч.1, 315 ч.1, 317 ч.2, 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням 3 роки; постановою Білокуракінського райсуду Луганської області від 06.08.20о9 року замінено покарання з випробуванням, направлений в місця позбавлення волі строком на 5 років; 06.02.2013 року ухвалою Перевальського райсуду Луганської області звільнений умовно-достроково на не відбутий строк 1 рік 3 місяця 30 днів, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції АДРЕСА_2 -

засуджений за ст. 15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднана не відбута частина покарання за вироком Білокуракінського районного суду Луганської області від 14 квітня 2008 і остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців.

Запобіжний захід - особисте зобов'язання до вступу вироку у законну силу залишений без змін.

Строк відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Доля речових доказів вирішена згідно зі ст.100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду ОСОБА_6 звинувачений в тому, що він 28.09.2013 року о 21 годині, знаходячись в приміщенні супермаркету «Лелека» ПП «Арсенал», розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Буденого, 140 підійшов до полиці з товаром, звідки таємно викрав гаманець «Bretton Baz» вартістю 190грн.49коп., при цьому він виконав всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, та злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки був затриманий на виході з приміщення супермаркету охороною.

Обвинувачений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на цей вирок, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового, яким призначити йому покарання без позбавлення волі, оскільки суд не врахував, що він скоїв кримінальне правопорушення середньої тяжкості, щиро каявся, офіційно працевлаштований, з місця праці та мешкання позитивно характеризується, предмет злочинного посягання був ним повернутий, він має на утриманні літню матір.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, вислухавши думку прокурора, який вважав апеляційну скаргу обвинуваченого необґрунтованою, вивчивши матеріали провадження, провивши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, провіривши та обсудивши доводи апеляційної скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Фактичні обставини скоєння злочину, вина у його вчиненні і кваліфікація дій обвинуваченого не оспарювались учасниками кримінального провадження як в суді першої інстанції так і не оскаржуються в апеляційної скарзі.

Докази зібрані по даному кримінальному провадженню є достовірними, допустимими та достатніми, і вірно покладені судом в обґрунтування вини засудженого.

Скоєне правопорушення засудженим правильно кваліфіковано за ст. 15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України.

Колегією суддів перевірена обґрунтованість призначеного покарання ОСОБА_6 про що він ставить питання в апеляції.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

З вироку вбачається, що при призначенні покарання суд правильно врахував, що Махно винним себе визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Тобто суд належно врахував ті обставини, на які посилається в апеляційній скарзі обвинувачений.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 раніше судимий, даний злочин середньої тяжкості скоїв в період терміну, на який був умовно-достроково звільнений, що свідчить про те, що належних висновків він так і не зробив та про його підвищену суспільну небезпеку для суспільства.

Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку про необхідність призначення покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 рік за ст. 15 ч.2, ст.. 185 ч.1 КК України, та правильно визначив остаточне покарання на підставі ст. 71 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі, яке за своїм видом та розміром є обґрунтованим, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження скоєння нових злочинів і не знаходить будь-яких підстав для задоволення апеляційної скарги щодо призначення обвинуваченому покарання без позбавлення волі, як про це він прохає в апеляційній скарзі.

Порушень в ході досудового слідства або в судовому засіданні вимог кримінального процесуального законодавства, які б були підставою для зміни або скасування вироку, перевіркою матеріалів справи, колегією суддів не виявлено.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що даний вирок є законним і обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419 КПК України колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Жовтневого районного суду м. Луганська від 27 грудня 2013 року стосовно ОСОБА_6 за ст. 15 ч.2, ст.185 ч.1 КК України - залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді: 1. 2. 3.

Попередній документ
38038770
Наступний документ
38038772
Інформація про рішення:
№ рішення: 38038771
№ справи: 435/13034/13
Дата рішення: 25.02.2014
Дата публікації: 16.01.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд Луганської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка