про повернення позовної заяви
справа № 415/639/14-ц
провадження № 2/415/630/14
14.02.2014 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Томчишен С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила суд розірвати укладений між нею та відповідачем шлюб, посилаючись на те, що подружні стосунки з відповідачем були припинені через непорозуміння, на примирення не згодна.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 22 грудня 2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції в Луганській області, актовий запис № 638. Разом з цим, оригінал свідоцтва про укладення між сторонами шлюбу до матеріалів позовної заяви не було долучено.
Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у свідоцтві про народження якої батьками записано сторони.
У поданому позові позивач як адресу місця проживання відповідача зазначила: м. Дрогобич Львівської області. При цьому позивач посилається на те, що малолітня дитина проживає разом з нею у м. Лисичанську.
Частиною 1 ст. 109 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованими у встановленому порядку місцем її проживання або місцем її перебування.
Водночас, відповідно до вимог ч. 2 ст. 110 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Разом з цим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач не надала доказів того, що малолітня дитина проживає разом з нею та знаходиться на її утримання, а також доказів того, що вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.
Наведене виключає можливість зробити висновок, що дана справа згідно вимог ч. 2 ст. 110 ЦПК України підсудна Лисичанському міському суду Луганської області.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суд повертає заяву, якщо справа не підсудна цьому суду, про що у відповідності до ч. 4 цієї статті постановляє ухвалу.
Враховуючи вказане, суд доходить висновку, що дана справа не підсудна Лисичанському міському суду Луганської області, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 109, 110, 121 209-210, 293 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку встановленому законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Ухвала суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Лисичанський міський суд апеляційної скарги у п'ятиденний строк з моменту отримання її копії.
Суддя С.В. Томчишен