про повернення позовної заяви
справа № 415/145/14-ц
провадження № 2/415/484/14
10.02.2014 р. м. Лисичанськ
Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Томчишен С.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, треті особи: ОСОБА_3, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції, відділ записів актів громадянського стану м. Шахти Ростовської області Російської Федерації, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - ОСОБА_2, громадянки Росії, в якому просив виключити відомості про його батьківство з актових записів про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на те, що з 2001 року перебув з відповідачем у цивільному шлюбі, а з 2002 року - у зареєстрованому шлюбі, під час яких народилися діти, в актових записах про народження яких його було записано їх батьком.
Згідно зі ст. 414 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до вимог п. 7 ч. 1 ст. 76 Закону України «Про міжнародне приватне право» суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України, а згідно п. 2 ч. 1 ст. 76 цього Закону суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання.
Частиною 2 ст. 1 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, яку було ратифіковано Законом України від 10 листопада 1994 року N 240/94-ВР, учасниками якої є Україна та Російська Федерація, громадянкою якої є відповідач, встановлено, що громадяни кожної з Договірних Сторін, а також інші особи, що проживають на її території, мають право вільно і безперешкодно звертатися до суду, прокуратури й інших установ других Договірних Сторін, до компетенції яких відносяться цивільні, сімейні і кримінальні справи, можуть виступати в них, подавати клопотання, пред'являти позови і здійснювати інші процесуальні дії на тих же умовах, що і громадяни цієї Договірної Сторони.
Згідно із ч. 1 ст. 20 цієї Конвенції, якщо нею не встановлено інше, позови до осіб, які мають місце проживання на території однієї з Договірних Сторін, подаються, незалежно від їх громадянства, в суди цієї Договірної Сторони.
Частиною 1 ст. 109 ЦПК України встановлено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованими у встановленому порядку місцем її проживання або місцем її перебування.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 ЦПК України за вибором позивача позов може пред'являтися за зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в тому числі про визнання батьківства відповідача. При цьому вказана стаття не передбачає можливості подання позивачем позову про оспорювання ним батьківства за зареєстрованим місцем його проживання чи перебування.
Пунктом 4 ч. 3 ст. 121 ЦПК України встановлено, що суд повертає заяву, якщо справа не підсудна цьому суду, про що у відповідності до ч. 4 цієї статті постановляє ухвалу.
Так, згідно відомостей адресно-довідкового підрозділу УДМС України в Луганської області, отриманих на запит суду, зроблений згідно з вимогами ч. 3 ст. 122 ЦПК України до відкриття провадження у справі, місце проживання відповідача - ОСОБА_2, за адресою, зазначеною в позові, не значиться.
Разом з цим, з наявної у матеріалах позовної заяви копії свідоцтва про народження ОСОБА_6, своє батьківство щодо якої оспорює позивач, вбачається, що вона була народжена у 2007 році за межами України - на території Росії, а її матір'ю записано відповідача - ОСОБА_2, яка є громадянкою Російської Федерації.
Крім цього, позивачем не було долучено до матеріалів позовної заяви доказів останнього місця проживання відповідача починаючи з 2007 року на території України, зокрема, у м. Лисичанську за вказаною у позові адресою.
Наведене виключає можливість зробити висновок, що зазначена позивачем у позові адреса є останнім відомим фактичним місцем проживання відповідача на території України.
Враховуючи наведене суд доходить висновку, що дана справа не підсудна Лисичанському міському суду Луганської області, а тому позовна заява підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 109, 109, 110, 209-210, 293, 414 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, треті особи: ОСОБА_3, відділ державної реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції, відділ записів актів громадянського стану м. Шахти Ростовської області Російської Федерації, - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку встановленому законом, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Ухвала суду може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання через Лисичанський міський суд апеляційної скарги у п'ятиденний строк з моменту отримання її копії.
Суддя С.В. Томчишен