Справа № 424/5362/13-к
Провадження № 11кп/782/360/14
4 квітня 2014 року. Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
обвинуваченої: ОСОБА_6
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Луганську кримінальну справу в кримінальному провадженні № 11 кп / 782 / 360 / 14 за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 на вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 лютого 2014 року щодо обвинуваченої
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Ровеньки Луганської області, українки, громадянки України, з вищою освітою, працюючої диспетчером в ОП «УМТЗ» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», розлученої, не судимої, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,-
7 серпня 2013 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_6 , працюючи ведучим фахівцем логістики ВП «УМЗ» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит», будучи посадовою особою і зловживаючи службовим становищем, всупереч інтересам служби, з корисливих мотивів, внесла до офіційного документу- пропуску № 7/9 від 7 серпня 2013 року, який дає право на вивезення з території шахти 1/2 Ровеньківська ОП «Шахтоуправління Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» товарно- матеріальних цінностей, неправдиві відомості та дала незаконну вказівку матеріально відповідальній особі - завідуючій центрального складу шахти 1/2 Ровеньківська Шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ОСОБА_8 на вивіз ТМЦ з території шахти 1/2 Ровеньківська Шахтоуправління «Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит»: ролику 1150 в кількості 27 штук, ролику 1350 в кількості 3 штуки, замку М24 - 10 штук, замку М 16- 40 штук, ролику - опори РВЛ - 1 штуку. Після чого дала незаконну вказівку водію ВП «Автобаза» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» ОСОБА_9 на вивіз ТМЦ, який не усвідомлював те, що своїми діями сприяє ОСОБА_6 на привласнення ТМЦ. Таким чином. ОСОБА_6 своїми злочинними діями спричинила Шахтоуправлінню «Ровеньківське» ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» шкоду на загальну суму 10198 гривен 34 копійки.
Вироком Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 лютого 2014 року, постановленим за результатами судового розгляду справи, проведеному відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України (2012 року), ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України та їй призначено покарання за ч.2 ст. 191 КК України у вигляді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік і 6 місяців, за ч.1 ст. 366 КК України у вигляді 1 (одного) року обмеження волі з позбавленням права займати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік. На підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 (одного) року і 6 (шести) місяців обмеження волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік і 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік. У відповідності до ст. 76 п.п.2, 3 КК України на ОСОБА_6 покладено наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
Долю речових доказів вирішено у відповідності із ст. 100 КПК України.
Не погоджуючись з вироком суду, заступником прокурора Луганської області ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу, в якій не оспорюються фактичні обставини справи, кваліфікація дій та доведеність вини ОСОБА_6 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення, вважається, що вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 лютого 2014 року щодо ОСОБА_6 підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність і необхідності застосування більш суворого покарання. Тому апелянт просить апеляційний суд Луганської області після скасування вироку суду першої інстанції постановити новий вирок, яким визнати винною ОСОБА_6 та призначити їй покарання за ч.2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців, за ч.1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 4250 гривень у дохід держави. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік.
Заслухавши суддю - доповідача, вислухавши думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 , вислухавши думку обвинуваченої ОСОБА_6 , яка повністю погодилася з апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 , вивчивши доводи апеляційної скарги заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 , матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Як вбачається з апеляційної скарги заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 , фактичні обставини скоєного, доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненому кримінальному правопорушенні та правова кваліфікація за ч.2 ст. 191, ч.1 ст. 366 КК України учасниками кримінального провадження не оспорюються. Дії обвинуваченої правильно кваліфіковані як привласнення чужого майна шляхом зловживання службовим становищем та як внесення до офіційних документів неправдивих відомостей.
Колегія суддів вважає, що суд порушив вимоги пункту 2 ч.1 ст. 65 КК України при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , оскільки зобов'язаний був, але не призначив обвинуваченій покарання відповідно до положень Загальної частини КК України, оскільки застосував закон, який не підлягав застосуванню, що, згідно вимог ст. 409 ч.2 пункт 4 КПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч.3 ст. 61 КК України, обмеження волі не застосовується до жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років.
Як встановлено судом, ОСОБА_6 має 2 неповнолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Суд першої інстанції, на порушення вимог ст. 65 КК України, не прийняв до уваги положення Загальної частини КК України та призначив ОСОБА_6 покарання у вигляді обмеження волі, яке до неї, згідно ч.3 ст. 61 КК України, не може бути застосовано, оскільки вона має дитину, яка не досягла 14 років на момент постанови судом вироку.
Таким чином, оскільки, на порушення вимог ч.1 ст. 413 КПК України, суд застосував закон, який не підлягає застосуванню, тому колегія суддів вважає, що за таких обставин, згідно вимог ст. 420 ч.1 пункт 2 КПК України, оскільки є необхідність застосування більш суворого покарання щодо обвинуваченої ОСОБА_6 за ч.2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі, суд апеляційної інстанції повинен скасувати вирок суду першої інстанції і ухвалити свій вирок.
При таких обставинах колегія суддів при застосуванні вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєних ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, які, згідно до вимог ст. 12 КК України, відносяться до категорії невеликої і середньої тяжкості, данні про особу обвинуваченої ОСОБА_6 , яка за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, обставину, що пом'якшує покарання - щиросердне каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахування наведеного колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 про те, що суд першої інстанції, в порушення вимог ст. 65 КК України, не прийняв до уваги положення Загальної частини КК України та призначив ОСОБА_6 покарання у вигляді обмеження волі, яке до неї, згідно ч.3 ст. 61 КК України, не може бути застосовано, оскільки вона має дитину, яка не досягла 14 років на момент постановлення вироку судом.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_6 судова колегія вважає, що, з урахуванням обставин і характеру скоєного кримінального правопорушення, особи обвинуваченої, її виправлення можливе без відбуття реального строку покарання, а тому їй необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.
Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: ролик 1150 - 27 штук, ролик 1350 в кількості 3 штуки, скоби 24 - 10 штук, скоби 16- 39 штук, ролик - опори РВЛ - 1 шт., які перебувають на відповідальному зберіганні у в.о. зав. складу шахти Ровеньківська ОСОБА_8 , залишили ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» за належністю.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 407, 409, 414, 418, 420 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області ОСОБА_7 задовольнити.
Вирок Ровеньківського міського суду Луганської області від 13 лютого 2014 року щодо обвинуваченої ОСОБА_6 скасувати та ухвалити новий вирок.
Визнати ОСОБА_6 винною у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191 ч.2, 366 ч.1 КК України і призначити їй покарання за ч.2 ст. 191 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців, за ч.1 ст. 366 КК України у вигляді штрафу у розмірі 4250 гривень у дохід держави. Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з адміністративно - господарськими функціями строком на 1 рік 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування основного покарання з випробуванням строком на 1 рік.
У відповідності до п.п.2, 3 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази: ролик 1150 - 27 штук, ролик 1350 в кількості 3 штуки, скоби 24 - 10 штук, скоби 16- 39 штук, ролик - опори РВЛ - 1 штука, які перебувають на відповідальному зберіганні у в.о. завідуючої складу шахти Ровеньківська ОСОБА_8 , залишили ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит».
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3