Справа № 1-кп-78/418/642/13-к
Провадження № 11кп/782/1833/13
4 лютого 2014 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - судді: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4
за участю прокурора: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченого : ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги старшого прокурора прокуратури Міловського району ОСОБА_8 , захисника ОСОБА_9 на вирок Міловського районного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Великоцьк Міловського району Луганської області, громадянина України, українця, який має середню освіту, не одруженого однак має малолітню дитину, ніде не працюючого, не судимого на підставі ст.89 КК України, мешкаю чого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ,
засуджено за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України з урахуванням ч.3 ст.68 КК України до 6 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, конфіскації наркотичного засобу; за ч.1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне визначено покарання 6 років 8 місяців позбавлення волі з конфіскацією ? частини майна, конфіскації наркотичного засобу.
Запобіжний захід змінено на тримання під вартою.
Строк покарання рахувати з 12 листопада 2013 року.
Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 визнано винним в скоєнні кримінальних правопорушень за наступних обставин.
11 вересня 2013 року о 07-50 год. ОСОБА_7 маючи умисел на контрабанду наркотичного засобу, тобто його переміщення через митний кордон України поза митним контролем, намагався перемістити наркотичний засіб з території України до території Російської Федерації поза місцем розташування митних постів Луганської митниці Міндоходів з метою особистого споживання. Однак при спробі незаконного переміщення через митний кордон України до Російської Федерації наркотичного засобу ОСОБА_7 було затримано прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» відділу прикордонної служби «Мілове» на напрямку смт. Мілове (Україна) - с. Чертково (Російської Федерації) в районі інформаційного прикордонного покажчика №543/3 на відстані 7 м від смуги державного кордону.
Згідно висновкам експертизи речовина рослинного походження, що була вилучена під час огляду місця події у ОСОБА_7 є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом (маріхуаною) масою в перерахунку на суху речовину 13.4 грама.
Крім того в кінці серпня 2013 року у смт. Мілове біля звалища ОСОБА_7 шляхом збирання без мети збуту, з метою особистого споживання придбав рослини дикозростаючої коноплі. Після чого шляхом подрібнення виготовив наркотичний засіб та сховав у покинутій будівлі де і зберігав до 11 вересня 2013 року, до часу вилучення віськовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На зазначений вирок суду подана апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури Міловського району ОСОБА_8 , в якій ставиться питання про зміну вироку суду першої інстанції у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування вимог, апелянт вказує, що при призначенні ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді конфіскації ? частини майна суд порушив вимоги ч.2 ст.59 КК України, відповідно до якої конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього кодексу. У зв'язку з цим, суд, вирішуючи питання про необхідність призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, повинен був врахувати те, що ОСОБА_7 здійснив замах на контрабанду наркотичних засобів з метою власного вживання, без мети збуту, тобто вказане кримінальне правопорушення відноситься до категорії некорисливих злочинів. У зв'язку з зазначеним просить виключити з вироку вказівку суду про призначення додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна.
Також на вирок подав апеляційну скаргу захисник ОСОБА_9 , в якій ставить питання про зміну вироку суду першої інстанції та призначення ОСОБА_7 більш м'якого покарання у вигляді позбавлення волі на п'ять років у зв'язку з тим, що судом не був врахований стан його здоров'я - він має гіпертонічну хворобу І-ІІ ст., хронічний гастрит у стадії нестійкої ремісії, стоїть на диспансерному обліку за місцем проживання та у СІЗО у зв'язку з перенесеною ЗЧМТ. Також судом не було враховано щире каяття ОСОБА_7 та активне сприяння розкриттю злочину та встановлення істини по справі. Крім того, його громадянська дружина онкохвора і при цьому має на утриманні їх спільну дитину віком 4 місяці. Бабичев раніше не був судимим та по справі не встановлено обтяжуючих відповідальність обставин.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Міловського району ОСОБА_8 , проти задоволення апеляційної скарзі адвоката ОСОБА_6 заперечував та вважав вирок суду першої інстанції в частині призначення покарання законним і справедливим ,захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_7 , яки підтримали апеляційну скаргу, подану в інтересах обвинуваченого, а також підтримали апеляційну скаргу прокурора, провівши судові дебати та надавши обвинуваченому останнє слово, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 задоволенню не підлягає, апеляційна скарга старшого прокурора прокуратури Міловського району ОСОБА_8 підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України перегляд судового рішення суду проводився в ме жах апеляційної скарги.
Фактичні обставини скоєння злочинів, доведеність вини ОСОБА_7 у скоєному і юридична кваліфікація злочинних дій його не оскаржуються в апеляційних скаргах, тому не перевіряються апеляційним судом.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання з урахуванням ступеню тяж кості скоєного злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправ лення та попередження нових злочинів.
Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й випра влення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Колегією суддів перевірена обґрунтованість призначення покарання ОСОБА_7 , про що просить в апеляційної скарзі захисник ОСОБА_9 .
Як вбачається з вироку суду в останньому вказано на пом'якшуючі обставини про те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, активно сприяв розкриттю злочину, а також те, що на утриманні має малолітню дитину. Тобто суд врахував ті обставини, на які посилається в апеляційної скарзі захисник.
Також, колегія суддів враховує пом'якшуючу провину обставину - стан здоров'я обвинуваченого, однак усі ці обставини не дають підстав для задоволення апеляційної скарзі захисника щодо призначення обвинуваченому більш м'якого покарання , з застосуванням ст.69 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.
При обранні покарання обвинуваченому судом першої інстанції повністю дотримані вимоги ст.ст. 50,65 КК України.
Згідно з ч.1 ст . 65 КК України суд призначає покарання не тільки в межах, установлених у санкції частини статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, і зважаючи на ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, але й відповідно до положень Загальной частини цього Кодексу, в тому числі й ті положення, що передбачені ч.2 ст. 59 КК України.
Згідно вимогам ч.2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК України.
Користю/ корисливими спонуканнями, корисливим мотивом/ у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
Як вбачається із вироку суду першої інстанції ОСОБА_7 здійснив замах на контрабанду наркотичних засобів з метою власного вживання, без мети збуту, тобто скоїв кримінальне правопорушення яке відноситься до категорії некорисливих злочинів.
Таким чином, суд першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження щодо ОСОБА_7 не врахував положення п.2 ч.1 ст. 65 КК України, прийняв помилкове рішення про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації 1/2 частини майна.
Тому, призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації ? частини майна за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України підлягає виключенню із приговора Міловського районного суду Луганської області від 12.11.2013 року.
А тому, доводи прокурора про необґрунтованість призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у виді конфіскації 1/2частини майна за ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України є обґрунтованими.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 404, 407,408,409,419 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду Луганської області ,-
Вирок Міловського районного суду Луганської області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_7 змінити, виключити із вироку вказівку суду першої інстанції про призначення ОСОБА_7 додаткового покарання у вигляді конфіскації 1/2 частини майна.
В іншої частини вирок залишити без змін.
Апеляційну скаргу старшого прокурора прокуратури Міловського району ОСОБА_8 - задовольнити , апеляційну скаргу захисника ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою ,- в той же строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: 1. 2. 3.