Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/4645/14-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
04 квітня 2014 року Апеляційний суд Житомирської області
в складі: головуючого ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2014 року, -
Цією ухвалою на підставі ст.ст. 176-178, 181, 184, 194 КПК України відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , фактично проживаючого в АДРЕСА_2 , фізичної особи-підприємця, одруженого, який має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого, -
та застосований до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покладено на нього наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_10 (м. Житомир, вул. Л. Українки. 17) із визначеною ним періодичністю;
2)не відлучатися за межі м. Житомира без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання.
Попереджений підозрюваний ОСОБА_8 , що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Обов'язки на ОСОБА_8 покладено на строк до 24 травня 2014 року. Контроль за виконанням особистого зобов'язання покладений на слідчого, у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.
В ухвалі слідчого судді зазначено, що слідчий звернувся з указаним клопотанням, зазначивши що в серпні 2012 року у невстановлений слідством час та місці ОСОБА_8 в ході розмови повідомив своєму знайомому ОСОБА_11 про свою колишню співпрацю, як фізичної-особи підприємця, з ТОВ "Золотий Екватор" з приводу купівлі на АЗС вказаного товариства паливно-мастильних матеріалів з використання смарт-карт, а саме про лімітну схему співпраці, яка передбачає можливість заходження клієнта у борг. Під час вказаної розмови ОСОБА_8 запропонував ОСОБА_11 як службовій особі - директору ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ", укласти договір купівлі-продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС ТОВ "Золотий Екватор", та в подальшому налагодивши з вказаним товариством довірливі стосунки, зарекомендувавши себе платоспроможним клієнтом, з його допомогою заволодіти нафтопродуктами вказаного товариства для подальшої їх реалізації випадковим клієнтам АЗС ТОВ "Золотий Екватор", з метою грошового збагачення. На що ОСОБА_11 погодився, тобто вступив з ОСОБА_8 у попередню злочинну змову. Реалізуючи спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужого майна, яке належить ТОВ "Золотий Екватор" в особливо великих розмірах, використовуючи своє службове становище, ОСОБА_11 як директор ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ" 17 серпня 2012 року, діючи в межах спільної злочинної змови з ОСОБА_8 , уклав з ТОВ "Золотий Екватор" - договір № С06178 купівлі - продажу паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС, згідно якого ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ" було видано 8 смарт-карт на купівлю нафтопродуктів та на кожну з них було встановлено ліміт у розмірі 10 тисяч гривень, щоденно. При укладенні вище вказаного договору ОСОБА_11 надав повний пакет необхідних для співпраці документів у копіях, які завірив особистим підписом та печаткою вказаного ТОВ. З метою отримання гарантій вчасного погашення боргу, однією з умов укладення договору була наявність у сторони рухомого або нерухомого
майна. Будучи ознайомленим з даною умовою договору, переслідуючи мету заволодіння чужим майном, в особливо великих розмірах, яке належить ТОВ "Золотий Екватор", ОСОБА_11 надав копії технічних паспортів на 7 вантажних автомобілів та 2 напівпричепа, яких за офіційними даними МРЕВ УДАІ УМВС України в Житомирській області не існує, засвідчивши їх своїм підписом та печаткою підприємства. Тобто, директор ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ" ОСОБА_11 наперед достовірно знаючи, що відомості надані ним в копіях технічних паспортів на транспортні засоби не відповідають дійсності, переслідуючи свій злочинний умисел, ввів представників ТОВ "Золотий Екватор" в оману, щодо наявності у ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ" транспортних засобів, які б виступили гарантією вчасного виконання своїх договірних зобов'язань перед ТОВ "Золотий Екватор". З 19.04.2013 року ОСОБА_11 як службова особа - директор ТОВ "ПРІОРІНВЕСТ", діючи в межах спільної злочинної змови разом з ОСОБА_8 почали реалізовувати свій злочинний план, направлений на заволодіння дизельним паливом ТОВ "Золотий Екватор", пропонуючи його до реалізації випадковим клієнтам АЗС ТОВ "Золотий Екватор" за готівкові розрахунки. Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майно, ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_11 , по 14.05.2013 року заволоділи чужим майном в особливо великих розмірах, яке належить ТОВ "Золотий Екватор", - 111637 літрами дизельного пального на загальну суму 1119909 гривень, чим спричинили вказаному ТОВ матеріальну шкоду на вищевказану суму.
21.03.2014 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 22.05.2013 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013060040001403.
В обґрунтування застосування запобіжного заходу слідчим зазначено, що під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя вважав клопотання таким, що не підлягає задоволенню та дійшов до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з наступних підстав.
У судовому засіданні прокурором та слідчим на підставі доданих до клопотання матеріалів, доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення, що підтверджується допитом потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи до впізнання за фотознімками, висновком судово-почеркознавчої експертизи та висновком внутрішньої аудиторської перевірки ТОВ «Золотий Екватор».
Разом з тим, слідчим та прокурором під час розгляду клопотання не доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, а також оскільки слідчий повідомив, що на його виклики підозрюваний з'являвся та не переховувався, а наявність такого ризику пояснив тяжкістю кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 .
Таким чином, слідчим та прокурором не обґрунтовано необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 , який є особливо тяжким, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у його вчиненні, враховуючи його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, працює, має постійне місце проживання в м. Житомирі, має родину та на утриманні малолітню дитину, існування ризику щодо продовження вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного із покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ставиться питання про скасування вказаної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Апелянт посилається на те, що слідчий суддя не в повній мірі врахував того, що ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення.
Заслухавши доповідача, доводи прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, доводи підозрюваного ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без зміни, пояснення старшого слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_9 , обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали даного клопотання та кримінального провадження № 12013060040001403, яке було надано слідчим, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_8 , слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 194 КПК України.
В клопотанні слідчого та в апеляційній скарзі прокурора не наведено підстав про існування на даний час ризиків, передбаченим ст. 177 КПК України, крім існування ризику щодо можливого продовження злочинної діяльності.
Апеляційний суд вважає, що слідчим суддею місцевого суду правильно було прийнято до уваги те, що, відповідно до пункту 5 ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання слідчого повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. Але, крім посилання на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та обставини його вчинення, наявність кількох ризиків, зазначених у клопотанні слідчого, ніякими фактичними даними на теперішній час не підтверджена. Тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_8 , сама по собі, не є підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Тому апеляційний суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не обґрунтовано необхідності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_8 та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Підозрюваний ОСОБА_8 , як зазначено в ухвалі слідчого судді, згідно повідомлення слідчого, на його виклики з'являвся та не переховувався, даних про те, що він чинить якісь перешкоди у проведенні процесуальних дій, немає, раніше не судимий, одружений, має на утриманні малолітню дитину, має постійне місце проживання.
Апеляційний суд вважає, що наведені обставини давали слідчому судді підстави відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та застосувати до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, а тому не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді щодо нього, яка відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 25 березня 2014 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Житомирського МВ УМВС України в Житомирській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України ОСОБА_8 та застосовано до нього запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.
Судді :