241/755/13-а
2-а/241/2/2014
03.04.2014 року Першотравневий районний суд
Донецької області
в складі:
головуючого судді Трегубенко С.В.
при секретарі Павлічевої А.І.
за участю прокурора Джансиз Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Мангуш адміністративну справу за позовом
Прокурора Першотравневого района
до
Мелекінської сільської ради Першотравневого району Донецької області
3-тя особа: ОСОБА_1
про
визнання протиправними та скасування рішень Мелекінської сільської ради:№ 1061 від 29.08.2008 року в частині «Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та № 5/26-1578 від 19.06.2009 року щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 для індивідуального гаражного будівництва та передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність ,-
Прокурор Першотравневого района звернувся до суду вказавши на таке.
29.08.2008 року рішенням Мелекінської сільської ради № 1061 надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га громадянину ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1,а рішенням Мелекінської сільської ради № 5/26-1578 від 19.06.2009 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,01га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 під розміщення індивідуального гаражу та вказана земельна ділянка передана безоплатно у приватну власність.
03.06.2013 року прокуратурою Першотравневого району внесене подання щодо скасування рішень Мелекінської сільської ради № 1061 від 19.08.2008 року «Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки», площею 100 кв.м. громадянину ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та № 5/26-1578 від 19.06.2009 року затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,01га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 під розміщення індивідуального гаражу та надання її безоплатно у приватну власність.
18.06.2013 року до прокуратури Першотравневого району надійшов лист Мелекінської сільської ради з доданим рішенням № 6/25-1431 від 07.06.2013р., яким в задоволенні подання прокурора відмовлено.
Оскільки прокурору було відмовлено у задоволенні подання про скасування вказаних рішень,тому прокурор Першотравневого района змушений звернутися до суду,з позовом який уточнив,про визнання протиправними та скасування рішень Мелекінської сільської ради:№ 1061 від 29.08.2008 року в частині про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та № 5/26-1578 від 19.06.2009 року щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 для індивідуального гаражного будівництва та передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність,з наступних підстав.
Частинами 1, 5 ст. 88 Водного кодексу України передбачено,що «з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок,морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води».
Відповідно до ч. 1, п. г) ч. 2 ст. 61 Земельного кодексу України (на час прийняття рішення), «прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється будівництво будь-яких споруд ( крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів».
Однак, всупереч вимогам діючого законодавства, Мелекінська сільська рада не розробляла проектів відведення земельних ділянок щодо встановлення прибережних захисних смуг, що підтверджується листом Мелекінської сільради № 345 від 06.06.2013р.
В частині 1 ст. 90 Водного кодексу України (на час прийняття рішення),вказано,що «прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів, з обов'язковим водопостачанням і каналізацією».
Згідно з планом відведення земельної ділянки, який розроблений проектною організацією, земельна ділянка, щодо якої розробляються документи ОСОБА_1. в АДРЕСА_1 , знаходиться в 100 метровій водоохоронній смузі Азовського моря.
Пунктом 11.1 висновку відділу будівництва, архітектури та житлового-комунального господарства Першотравневої райдержадміністрації від 15.01.2009 року, узгоджено виділення земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 площею 0,01 га без капітального будівництва.
Згідно п. 19 висновку № 05/96 від 13.04.2009 року Державної екологічної інспекції Азовського моря, вважає надання земельної ділянки ОСОБА_1 у АДРЕСА_1 площею 0,01 га під розміщення гаражу за таких умов: використовувати земельну ділянку тільки за цільовим призначенням та в встановлених межах без капітального будівництва;дотримуватись вимог ст. 62 Земельного кодексу України та ст. 90 Водного кодексу України.
Суттєвим порушенням діючого законодавства є і те, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для індивідуального гаражного будівництва ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 не пройшов державної експертизи, як того вимагає ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України.
Частиною 3 ст.186 Земельного кодексу України передбачено, що прогнозні матеріали використання і охорони земель, проекти землеустрою, матеріали державного земельного кадастру, проекти з питань використання і охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічні матеріали обґрунтувань використання і охорони земель підлягають державній експертизі, яка здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, відповідно до закону.
Згідно до вимог ст. 9 ЗУ «Про державну експертизу землевпорядної документації» обов'язковій державній землевпорядній експертизі підлягають проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
Відповідно до вимог п. 2.1 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 391 від 03.12.2004 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.2004 за № 1618/10217) організація і проведення державної експертизи здійснюється Державним комітетом України по земельних ресурсах; Республіканським комітетом по земельних ресурсах Автономної республіки Крим; обласними головними управліннями земельних ресурсів; Київським міським головним управлінням земельних ресурсів; Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів.
Пунктом 1 «Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації» затвердженою постановою КМУ № 974 від 12.07.2006 «Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку» Реєстрація об'єктів державної експертизи землевпорядної документації здійснюється Держкомземом, Рескомземом АрКрим, обласними, Київськими і Севастопольським міським головним управлінням земельних ресурсів.
В проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки відсутній висновок державної експертизи землевпорядної документації, типова форма якого затверджена постановою КМУ № 974 від 12.07.2006 «Про затвердження Порядку реєстрації об'єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку».
В ст. 58 Земельного кодексу України вказано,що до складу земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель зайнятих лісами. Для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Згідно проекту землеустрою ОСОБА_1 встановлена 100 метрова водоохоронна зона, яка вказана у ситуаційному плані.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Земельного кодексу України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідницьких робіт, тощо.
Пунктом ґ) ч. 3 ст. 83 Земельного кодексу України передбачено,що до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність належать землі водного фонду, крім випадків, визначених цим кодексом.
Проте, генеральний план забудови в с. Б. Коса був розроблений ще в 1984 році, та не переглядався. Згідно проекту планування та забудови генерального плану с. Білосарайська Коса від травня 1984 року, встановлена санітарно-охоронна зона моря, яка фактично відповідає 100 метровій водоохоронній зоні, яка не враховувалась при винесені рішення про надання згоди на розробку проекту відводу земельної ділянки та затвердженню проекту відводу земельної ділянки.
Розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюються відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюються на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою,схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.
При здійсненні містобудівної діяльності передбачаються заходи стосовно дотримання екологічних вимог, установлених законодавством України, при проектуванні, розміщенні та будівництві об'єктів.
В судовому засіданні прокурор підтримав свої уточнені вимоги та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Мелекінської сільської ради:№ 1061 від 29.08.2008 року в частині про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та № 5/26-1578 від 19.06.2009 року щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 для індивідуального гаражного будівництва та передачу земельної ділянки безоплатно у приватну власність,як прийнятих Мелекінською сільською радою з порушенням чинного законодавства.
Представник відповідача - Мелекінської сільської ради Першотравневого району,позов прокурора визнала та не заперечує проти скасування рішень Мелекінської сільської ради.
3-тя особа-ОСОБА_1 позов прокурора не визнав,бо він,як громадянин України звернувся до Мелекінської сільської ради з заявою про надання йому земельної ділянки площею 0,01 га під розміщення гаражу.Отримавши рішення про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки,уповноважена організація виготовила йому цей проект,який і був затверджений на сесії Мелекінської сільської ради.Після цього,йому надали відповідне рішення і він отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Таким чином, при розробці проекта відведення йому земельної ділянки площею 0,01 га під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та при затвердженні цього проекту,будь-яких порушень чинного законодавства допущено не було.
Суд, вислухавши пояснення сторін,дослідивши докази,що є в матеріалах адміністративної справи, приходить до наступного.
Рішенням Мелекінської сільської ради № 1061 від 29.08.2008 року надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га громадянину ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1.(а.с.11).
Рішенням Мелекінської сільської ради № 5/26-1578 від 19.06.2009 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 під розміщення індивідуального гаражу та вказана земельна ділянка передана безоплатно у приватну власність. (а.с.12).
Відповідно до ст. 142 Конституції України та ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальній громаді міста, представником якої є органи місцевого самоврядування, належить право комунальної власності на землю, які відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами комунальної власності.
До виключної компетенції селищних рад відноситься вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин(п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно із ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
За приписами ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», селищна рада приймає обов'язкові для виконання рішення в межах своїх повноважень до яких відноситься і повноваження в сфері регулювання земельних відносин -розпорядження землями комунальної власності.Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції Україні або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогамчинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв*язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суда немає правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч.2 ст.58 ЗК України, для створення сприятливого режиму водних об'єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (ч.1, 3-5 ст. 60 ЗК України).
За змістом ч.1, 6-10 ст.88 ВК України, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою. Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбачено законом. Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води. У межах прибережної захисної смуги морів та навколо морських заток і лиманів встановлюється пляжна зона, ширина якої визначається залежно від ландшафтно-формуючої діяльності моря, але не менше 100 метрів від урізу води, що включає: території, розташовані між лінією максимального відпливу та лінією максимального напливу хвиль,зареєстрованих під час найсильніших штормів, а також територію берега, яка періодично затоплюється хвилями; прибережні території - складені піском, гравієм,камінням, ракушняком, осадовими породами, що сформувалися в результаті діяльності моря, інших природних чи антропогенних факторів; скелі, інші гірські утворення.
Частиною 6 ст. 87 ВК України встановлено,що порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них» №486 від 08.05.1996р.у межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів,Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.
За приписами ч.7 ст. 87 ВК України, виконавчі комітети місцевих рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях.
Як вбачається з матеріалів справи, проект землеустрою щодо визначення розмірів водоохоронної зони с.Б.Коса Мелекінською сільською радою не розроблявся, не узгоджувався з управлінням водного господарства та не затверджувався. Крім того,не розроблявся, не погоджувався та не затверджувався в порядку, зазначеному вище,окремий проект землеустрою щодо встановлення меж прибережної захисної смуги з установленою в ньому пляжною зоною. В матеріалах справи також відсутні докази зазначення меж вказаної прибережної захисної смуги у містобудівній документації- генеральному плані селища Б.Коса.
Таким чином,за відсутності встановлених меж прибережної захисної смуги, порушення або перетин таких меж є неможливим. Без визначення лінії прибережної захисної смуги (винесення в натурі) та встановлення, де починається захисна смуга, а де закінчується, неможливо констатувати порушення встановлених вимог законодавства.
Суд також не може взяти до уваги доводи прокурора стосовно того,що проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки під розміщення індивідуального гаражу ОСОБА_1 в АДРЕСА_1,не пройшов державної експертизи, як того вимагає ч. 3 ст. 186 Земельного кодексу України,оскільки цей проект землеустрою затверджений Першотравневим районним відділом земельних ресурсів.
Більш того,проект відведення земельної ділянки ОСОБА_1узгоджено з відповідними органами,а саме:з Першотравневим районним відділом містобудівництва,архітектури і житлово-комунального господарства,державною екологічною інспекцією Азовського моря, Першотравневим районним відділом земельних ресурсів.(а.с.13-15,17).
Посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року №974 «Про затвердження Порядку реєстрації об*єктів державної експертизи землевпорядної документації та типової форми її висновку» та наказ від 03.12.2004 року №391 Державного комітета України по земельним ресурсам «Про затвердження Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації», відповідно до яких ОСОБА_1 повинен був провести державну експертизу землевпорядної документації,прокурор не довів, що для затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га під розміщення гаражу, необхідно провести саме обов*язкову державну експертизу і що для затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га,саме під розміщення гаражу, недостатньо затвердження цього проекту Першотравневим районним відділом земельних ресурсів,узгодженого з відповідними органами.
Крім того,сам прокурор не заперечує,що на земельній ділянці, яка виділена ОСОБА_1 немає будь-яких споруд,що також підтвердив і ОСОБА_1
Таким чином,приймаючи до уваги,що при винесені Мелекінською сільською радою рішення № 1061 стосовно надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,01 га громадянину ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1,будь-яких порушень чинного законодавства судом не встановлено,тому в задоволенні позовних вимог в цій частині прокурору необхідно відмовити.
Що стосується позовних вимог прокурора, в частині визнання протиправним та скасування рішення Мелекінської сільської ради № 5/26-1578 від 19.06.2009 року,щодо затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 0,01га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 для індивідуального гаражного будівництва та передачу вказаної земельної ділянки безоплатно у приватну власність,то вони також задоволенню не підлягають,бо такого рішення ,яким би було затверджено проект землеустрою,щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 саме для будівництва індивідуального гаражу, Мелекінська сільська рада не приймала.
Як встановлено в судовому засідання,представник Мелекінської сільської ради надала до суду оригінал рішення № 5/26-1578 від 19.06.2009 року,де Мелекінська сільська рада вирішила «затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 під розміщення індивідуального гаражу громадянину ОСОБА_1та передати вказану земельну ділянку безоплатно у приватну власність»
Керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163, 167, 185-186, 254 КАС України, ст.ст.12,58,61,186 Земельного Кодексу України,ст.ст.87,88-91 Водного кодексу України ,ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»,суд-
В задоволенні позовних вимог прокурора Першотравневого района Донецької області про визнання противоправними та скасування рішень Мелекінської сільської ради:№ 1061 від 29.08.2008 року в частині «Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки», площею 0,01 га ОСОБА_1 під розміщення гаражу із земель житлової та громадської забудови в АДРЕСА_1 та № 5/26-1578 від 19.06.2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,01 га у АДРЕСА_1 громадянину ОСОБА_1 для індивідуального гаражного будівництва та передачі земельної ділянки безоплатно у приватну власність» -відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Першотравневий районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: С.В. Трегубенко