25.05.09р.
Справа № 39/47-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект", м.Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Місто Банк", м. Одеса, в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку "Місто Банк", м. Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості у сумі 2 966 880,14грн. за договором банківського поточного рахунку
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача: Трегубенко Д.О., дов. від 26.03.2009р. б/н
від відповідача: Герасименко О.С., дов. від 08.09.2008р.б/н
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" (надалі Позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк „Місто Банк” в особі Дніпропетровської філії ТОВ КБ „Місто Банк” (надалі Відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 2 966 880,14 грн.
24.04.2009 Позивача подав до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої просить суд зобов'язати відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 2 850 000 грн. з рахунку позивача №26003001030171 в Дніпропетровській філії ТОВ КБ «Місто Банк», МФО 307004, на поточний рахунок позивача №26001010883500 в ЗАТ АБ «РАДАБАНК»м. Дніпропетровськ, МФО 306500, стягнути 16 880,14 грн. неустойки, судові витрати у справі, в т.ч. витрати на послуги адвоката в розмірі 100 000, 00 грн. покласти на відповідача.
В обґрунтування позову позивач посилається невиконання відповідачем умов договору банківського рахунку № 0171 від 09.01.2008 р. щодо перерахування грошових котів, власником яких є позивач.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на порушенням Позивачем під час зміни предмету позову вимог ст. 22 ГПК України щодо дотримання досудового порядку врегулювання спору. Окрім того, в своїх запереченнях Відповідач стверджує про безпідставність вимог Позивача щодо перерахування грошових коштів з його поточного рахунку в Дніпропетровській філії ТОВ КБ «Місто Банк», на поточний рахунок в ЗАТ АБ «РАДАБАНК», оскільки платіжних доручень із такими реквізитами позивач до Банку не подавав.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 19.05.2009 оголошувалась перерва до 25.05.2009.
За згодою представників сторін, в судовому засіданні 25.05.2009 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення , згідно ст. 85 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд, -
09.01.08р. між позивачем та відповідачем був укладений договір банківського поточного рахунку № 0171 (далі - договір), відповідно до якого відповідач відкрив позивачу мультивалютний поточний рахунок №26003001030171 для приймання та зарахування на рахунок позивача грошових коштів, виконання розпоряджень позивача про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно цього договору та законодавства України.
Згідно до п. 1.1. договору Банк відкриває Клієнту поточний рахунок (в національній та/або іноземній валюті для приймання та зарахування на рахунок Клієнта грошових коштів, виконання розпоряджень Клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій за рахунком відповідно до цього Договору та законодавства України.
Режим функціонування рахунку(ів) Клієнта визначається чинним законодавством України (п. 1.4. договору).
Відповідно до п. 2.1 договору клієнт Банку для здійснення розрахунків може використовувати всі, крім меморіального ордеру, платіжні інструменти, передбачені чинним законодавством.
Згідно до п. 2.3. договору переказ коштів з рахунків клієнта Банк виконує відповідно до черговості надходження розрахункових документів у межах залишку коштів на рахунку на початок операційного дня. Банк може виконувати перекази з урахуванням поточних надходжень коштів протягом операційного дня у разі технічної можливості.
У відповідності до п. 2.4. договору Банк виконує доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, у строки:
- у день його надходження, якщо документ надійшов протягом операційного часу;
- після операційного часу Банк виконує: наступного операційного дня або в день їх надходження за умови технічної можливості згідно тарифів Банку.
Відповідно п. 2.5. договору Банк приймає платіжні доручення в іноземній валюті від Клієнта до закінчення операційного часу Банку з такими особливостями:
- в доларах США -до 16.00, у п'ятницю чи у передсвяткові дні - 15.30.
- заяви на купівлю (продаж) іноземної валюти, які подані клієнтом до 10.30 (при купівлі -за наявності встановлених документів) Банк виконує в день їх подання, якщо поточна ситуація на МВРУ відповідає вимогам Клієнта. Заяви на купівлю (продаж) іноземної валюти, подані після цього часу, виконуються наступного операційного дня. Клієнт зобов'язаний при подані заяви про купівлю іноземної валюти перерахувати зі своїх рахунків на рахунки, вказані Банком, суму в гривнях, що потрібна для купівлі іноземної валюти, та суму збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно діючого законодавства.
Згідно до п. 3.1. договору у разі надходження до Банку розрахункових документів, оформлених з порушенням банківських правил, Банк повертає їх без виконання. Оформлення повернення розрахункових документів та супровідних документів здійснюється у відповідності з вимогами банківських правил.
Сторони узгодили, що у разі затримки перерахування коштів з рахунку Клієнта чи зарахування грошових коштів на рахунок Клієнта Банк сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ за період прострочки (п. 6.1. договору).
28.01.2009 року між позивачем та ТОВ «Дон-Ойл»(Росія) був укладений контракт постачання нафтопродуктів № 46/01-09, відповідно до якого позивач зобов'язався здійснювати придбання нафтопродуктів. 29.01.2009 року позивач направив до ТОВ «Дон-Ойл»заявку на постачання нафтопродуктів, відповідно до якої постачальник виставив позивачу рахунки № 17 від 30.01.2009р. на суму 370000,00 доларів США та № 20 від 03.02.09р. на суму 213600 доларів США.
З метою виконання своїх зобов'язань за контрактом постачання нафтопродуктів від 28.01.2009 року №46/01-09, 03.02.2009 р. позивач подав до відповідача заявку про купівлю валюти № 1 від 03.02.2009 р. на суму 185 000 доларів США, що підтверджується відміткою про дату реєстрації банком зазначеної заяви та не оспорюється сторонами.
05.02.2009р. позивач подав до відповідача заяву про купівлю валюти № 2 від 05.02.2009р. на суму 185 000 доларів США, що підтверджується відміткою про дату реєстрації банком зазначеної заяви та не оспорюється сторонами.
06.02.09р. позивач подав до Банка лист за вих. № 7 від 06.02.09р. з проханням надати довідку про наявність грошових коштів на рахунках позивача та підтвердження наявність заявок на придбання валюти.
У відповідь на лист позивача за вих. № 7 від 06.02.09р. відповідач надав довідку за вих. №2-188 від 06.02.09 р., про прийняття банком до виконання заявки про купівлю іноземної валюти №1 від 03.02.09 р. на суму 370000 доларів США, та про залишок коштів на рахунку Позивача в розмірі 2 857 385 грн. 64 коп.
06.02.09 р. позивач подавав до відповідача лист за вих. № 8 про відкликання заявок про купівлю іноземної валюти № 1 від 03.02.2009р. та № 2 від 05.02.2009р. та повернення на поточний рахунок позивача грошових коштів, направлених на придбання валюти.
06.02.09 р. позивачем подано на виконання до Банку платіжне доручення № 18 від 06.02.09р. про перерахування суми 2 857 300 гривень за реквізитами, вказаними у цьому платіжному дорученні.
13.02.09р. позивач подав до відповідача заяву про купівлю іноземної валюти № 3 від 13.02.09р. та платіжне доручення в іноземній валюті № 3 від 13.02.09р. на перерахування цих грошових коштів.
19.02.09р. позивач подав до відповідача лист за вих. № 11 від 19.02.09р. про відкликання заявки про купівлю іноземної валюти № 3 від 13.02.09р.
Вищезазначені обставини сторони підтвердили під час розгляду справи. Сторонами не оспорюється подання та прийняття усіх вищевказаних документів.
В позовній заяві позивач зазначає, що 10.02.09 р. він подав до Банку платіжне доручення в гривні № 21 від 19.02.09р. про перерахування коштів до іншого банку.
Відповідач у відзиві на позов вказує, що платіжне доручення № 21 від 19.02.09р. він від позивача не отримував.
Відповідно до п. 2.14. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача -“Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп “Вечірня”. Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит “Дата надходження” може не заповнюватися. Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту “Дата надходження”, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення. Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Виходячи з того, що на платіжному дорученні № 21 від 19.02.09 відсутня відмітка банку про реєстрацію цього платіжного документа, суд не приймає його до уваги при вирішенні справи.
У даній справі спір між сторонами виник у зв'язку з неможливістю позивача розпоряджатися власними грошовими коштами, що знаходяться на його поточному рахунку, відкритому відповідачем.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
За приписами ст. 334 Господарського кодексу України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до закону.
Відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком (ст. 55 Закону України “Про банки та банківську діяльність”).
Згідно приписів ст. 1066 Цивільного кодексу України, за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ст. 1068 Цивільного кодексу України).
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також не допускати дій з наміром завдати шкоди іншій особі чи зловживати правом в інших формах (частина друга та частина третя ст. 13 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1091 ЦК України банк, що прийняв платіжне доручення платника, повинен перерахувати відповідну грошову суму банкові одержувача для її зарахування на рахунок особи, визначеної у платіжному дорученні. Банк має право залучити інший банк (виконуючий банк) для виконання переказу грошових коштів на рахунок, визначений у дорученні клієнта. Банк повинен негайно інформувати платника на його вимогу про виконання платіжного доручення. Порядок оформлення та вимоги до змісту повідомлення про виконання банком платіжного доручення встановлюються законом, банківськими правилами або договором між банком і платником.
Як убачається з матеріалів справи (а.с. 49), 06.02.09 Позивач подав до Відповідача платіжне доручення № 18 від 06.02.09р. на суму 2 857 300 грн. для перерахування грошових коштів на свій інший поточний рахунок, відкритий в ЗАТ АБ «РАДАБАНК»із призначенням платежу „Поповнення обігових коштів на поточному рахунку”.
Зазначене вище платіжне доручення було отримано Відповідачем 06.02.2009, що підтверджується відміткою в графі „Одержано банком”, та одночасно спростовує заперечення Відповідача стосовно того, що платіжний документ з такими реквізитами Позивач до Банку не надавав.
У відзиві на позов Відповідач стверджує, що Позивачем було подано платіжне доручення № 3 від 13.02.09 «замість»платіжного доручення № 18 від 06.02.09, а згодом платіжне доручення № 3 від 13.02.09. було відкликане листом № 11 від 19.02.09р.
Суд вважає зазначені доводи відповідача безпідставними, виходячи з наступного.
Договір банківського поточного рахунку № 0171 від 09.01.08 р. та чинне законодавство України не містить такого способу відкликання платіжних доручень як подання нового платіжного доручення замість попереднього.
Відповідно ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення. Платіжне доручення може бути відкликане ініціатором переказу в будь-який час до списання суми коштів з його рахунка шляхом подання до банку, що обслуговує цього ініціатора, документа на відкликання. Розрахунковий документ може бути відкликаний тільки в повній сумі. Документ на відкликання може бути як паперовим, так і електронним. Він складається ініціатором у довільній формі та засвідчується ним у встановленому порядку. Iніціатор до настання дати валютування може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача або видачі в готівковій формі обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Документ на відкликання коштів ініціатор подає до свого банку, який того самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.
У відповідності до п. 2.15. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, (надалі Інструкція) порядок повернення банком своїм клієнтам оформлених ними розрахункових документів та супровідних документів визначається в договорах банківського рахунку клієнтів. Банк, повертаючи розрахунковий документ у день його надходження, має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої розрахунковий документ не може бути виконано, або/та главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено) та зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку).
Згідно до п. 2.18. Інструкції, у разі відмови виконати платіжну вимогу, оформлену стягувачем або отримувачем (якщо договірне списання коштів), банк у день її надходження має зробити на її зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цю платіжну вимогу в орган державного казначейства чи банк, від якого вона надійшла. Якщо причиною повернення платіжної вимоги є неправильно зазначена назва банку платника, то банк на зворотному боці платіжної вимоги зазначає його правильну назву. Якщо платіжну вимогу стягувач доставляє в банк платника самостійно (посильним, рекомендованим або цінним листом тощо), то банк повертає її рекомендованим чи цінним листом.
Зі змісту листа № 11 від 19.02.09 (а.с. 61), на який посилається Відповідач в обґрунтування своїх заперечень, убачається, що позивачем була відкликана заява про купівлю іноземної валюти № 3 від 13.02.09, при цьому платіжне доручення № 18 від 06.02.09 зазначеним листом не відкликалися
Оскільки Відповідачем не надано суду належних доказі вчинення на зворотній частині платіжного доручення № 18 від 06.02.09р. будь-яких написів про повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на статтю закону України, відповідно до якої платіжна вимога не може бути виконана, та/або главу/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), та повернення зазначеного платіжного документа позивачеві не пізніше наступного робочого дня з дати його одержання, платіжне доручення № 18 від 06.02.09р. на суму 2 857 300 грн. слід вважати прийнятим відповідачем до виконання.
Статтею 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється лише в разі накладення арешту. Арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог ст. 8.1. Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі ( ст. 30.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").
Згідно до ст. 32.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" Банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України).
Відповідач не надав доказів належного та своєчасного виконання зобов'язань за договором та приписів чинного законодавства щодо проведення розрахунків по рахунку позивача, зокрема, відповідачем не надано суду доказів виконання платіжного доручення № 18 від 06.02.09р.
Доказів закінчення грошового переказу за цими платіжними дорученнями відповідачем до матеріалів справи також не долучено.
На підставі викладеного вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача перерахувати грошові кошти в сумі 2 857 300 грн. з рахунку позивача №26003001030171 в Дніпропетровській філії ТОВ КБ «Місто Банк», МФО 307004, на поточний рахунок позивача №26001010883500 в ЗАТ АБ «РАДАБАНК»м. Дніпропетровськ, МФО 306500, як це зазначено в платіжному дорученні № 18 від 06.02.09р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково з огляду на залишок коштів на рахунку в сумі 2855527,14 грн. відповідно до довідки Відповідача № 5-598 від 24.04.2009 (а.с. 119).
Окрім вимог щодо зобов'язання перерахувати грошові кошти, Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 16880,14 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору банківського поточного рахунку № 0171, у разі затримки перерахування коштів з рахунку Клієнта (Позивача) Банк (Відповідач) сплачує пеню у розмір облікової ставки НБУ за період прострочки.
Згідно доданого до позовної заяви розрахунку, за порушення строків виконання платіжного доручення № 18 від 06.02.2009 Позивачем розрахована пеня в розмірі 5636,31 грн. за період із 06.02.2009 по 13.02.2009 (6 днів), за порушення строків виконання платіжного доручення № 11 від 19.02.2009, нарахована пеня в розмірі 11243 грн. 83 коп. за 12 днів прострочення.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази прийняття Відповідачем до виконання платіжного доручення № 11 від 19.02.2009 року, вимоги щодо стягнення штрафних санкцій підлягають задоволенню лише в частині стягнення пені, нарахованої за несвоєчасне виконання платіжного доручення № 18 від 06.02.2006 в розмірі 5636,31 грн.
Вимоги позивача щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката в сумі 100000,00 грн. є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Стаття 48 ГПК України вказує, що витрати за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру”. У названому законі вказується, що оплата адвокатові проводиться на підставі договору між юридичною особою і адвокатом (ст. 12). Закон не містить іншого порядку визначення розміру коштів за послуги адвоката.
З аналізу Угоди про ведення справи від 09.02.2009 року, укладеної між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Юридичне агентство «Абсолют»випливає, що ця Угода не є договором між юридичною особою (позивачем) і адвокатом в розумінні ст. 44 ГПК України та ст. 12 Закону України "Про адвокатуру”.
З наведених причин не можна вважати, що грошові кошти у сумі 100000,00 грн. є витратами позивача на оплату послуг адвоката.
Щодо заперечень відповідача відносно недотримання позивачем порядку досудового врегулювання спору слід зазначити наступне.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі N 1-2/2002 за конституційним зверненням ТОВ "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) зазначено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Таким чином, до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України та інших актів законодавства правові норми, якими встановлено порядок досудового врегулювання спорів, а також наслідки недотримання вимог зазначених норм не можуть застосовуватися у вирішенні господарських спорів.
Позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено державне мито в сумі 25500,00 грн.
Оскільки під час розгляду справи позивач частково змінив предмет позову зі стягнення грошових коштів (майнові вимоги) на зобов'язання вчинити певні дії (вимоги немайнового характеру), держане мито за даним позовом має становити 85 грн. 00 коп. за вимогами немайнового характеру, та 168,80 грн. за вимогами про стягнення пені, що разом становить 253,80 коп.
Отже, надлишково сплачене державне мито в сумі 25246,20 грн. підлягає поверненню позивачеві з державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 15, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд,
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Місто Банк»(м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 20966466), в особі Дніпропетровської філії ТОВ КБ «Місто Банк»(м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 13, оф. 29, код ЄДРПОУ 03506841) перерахувати грошові кошти в сумі 2855527,14 грн. з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" (м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 61, кв. 172, код ЄДРПОУ 32314837) № 26003001030171 в Дніпропетровській філії ТОВ КБ «Місто Банк», МФО 307004, на його поточний рахунок №26001010883500 в ЗАТ АБ «РАДАБАНК»м. Дніпропетровськ, МФО 306500, видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк «Місто Банк»(м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 20966466), в особі Дніпропетровської філії ТОВ КБ «Місто Банк»(м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, буд. 13, оф. 29, код ЄДРПОУ 03506841) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" (м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 61, кв. 172, код ЄДРПОУ 32314837) 5636,31 грн. пені, 141,36 грн. витрат по сплаті державного мита, 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.
В решті позову відмовити.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Укртехкомплект" (м. Дніпропетровськ, вул. Калинова, буд. 61, кв. 172, код ЄДРПОУ 32314837) з Державного бюджету України суму зайво сплаченого державного мита в розмірі 25246,20 грн., яке сплачено згідно платіжного доручення № 9 від 16.03.2009, видати довідку.
Суддя
О.В. Ліпинський
Рішення підписано 25.05.2009