19.05.09р.
Справа № 34/133-09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний союз Придніпров'я", м. Дніпропетровськ
до Іноземного підприємства "Брітіш Еко Сістем Текнолоджі", м. Дніпропетровськ
про визнання недійсним договір
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - Кравцов Д.В., предст., б/н від 20.01.2009р.
від відповідача - не з'явився
Позов заявлено про визнання недійсним договору купівлі-продажу №86К від 04.08.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем.
Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає , що даний договір підписаний з боку позивача не уповноваженою особою .
Відповідач відзиву на позов та витребувані господарським судом документів не наддав, у жодне судове засідання не з'явився.
Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши попередні пояснення представника позивача, господарський суд ,-
Між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір - купівлі продажу №86 К від 04.08.2008р.
Відповідно до вимог п.1.1 договору продавець зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити вартість пестицидів, іменованих у подальшому товар, відповідно до умов договору.
Відповідно до умов п.1.2 договору конкретний асортимент, кількість, ціна, дата поставки та умови оплати товару наведені в Специфікаціях до даного договору, Специфікації є невід'ємною частиною даного договору.
Як вбачається з предмету договору і по суті договору №86 К, даний договір є договором поставки в розумінні вимог ст.712 ЦК України.
Відповідно до вимог ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений термін (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим , сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до вимог ст.55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин , які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію, мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, суб'єктами господарювання є: - господарські організації -юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України , які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому порядку;
Позивач та відповідач відповідають вимогам ст.55 Господарського кодексу України і по своєї суті є суб'єктами підприємницької діяльності і в розумінні суб'єктів підприємницької діяльності як того вимагає ст.712 Цивільного кодексу України.
Згідно вимог ст.180 Господарського кодексу України та вимог ст.638 Цивільного кодексу України , договір є укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними умовами є умови , визнанні такими за законом чи необхідні для договорів даного виду.
У даному випадку суд вважає , що істотною умовою для даного договору є встановлений сторонами строк поставки товару як того вимагає ст.712 ЦК України.
При дослідженні судом умов договору №86 К та специфікацій до нього сторонами не було узгоджено термінів поставки товару, ні в тексті договору ні в тексті специфікації до нього.
Відповідно до вимог ч.8 ст.181 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним.
Згідно з вимогами ст.271 Господарського кодексу України Кабінет Міністрів України відповідно до вимог цього Кодексу та інших законів затверджує Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення та поставки виробів народного споживання, а також Особливі умови поставки окремих видів товарів.
Оскільки зазначені нормативно-правові акти і досі не прийняті КМУ, то відповідно до Постанови ВРУ від 12.09.1991р. № 1545-ХІІ „Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР” на сьогоднішній день в Україні правовідносини з укладання, зміни та розірвання договорів між суб'єктами господарювання, окрім ГК України та ЦК України, регулюються також Положенням „Про поставки продукції виробничо-технічного призначення” затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР від 25.07.1988р. №888 „Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин при здійсненні експортно-імпортних операцій”.
Згідно з п. 19 даного Положення у договорі мають обов'язково зазначається номенклатура (асортимент), кількість та якість продукції, строки поставки та ціна, а в довгостроковому договорі по прямим довгостроковим та довгостроковим господарським зв'язкам - найменування, групова номенклатура (асортимент) та кількість продукції, порядок та строки узгодження та надання специфікацій. За відсутності цих умов в договорі він вважається неукладеним.
Так як у договорі №86 К від 04.08.2008р. термін поставки товару між сторонами не був визначений , то договір вважається не укладеним.
У відповідності до роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. за №02-5/11 а , саме п.17 , недійсною може бути визнана лише укладена угода, тобто така, щодо якої сторонами в потрібній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов , якщо у процесі вирішення спору буде встановлено, що угоду між сторонами фактично не було укладено, господарському суду на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України слід припинити провадження у справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Припинити провадження по справі.
Суддя
С.А. Примак