01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
19.05.2009 № 26/29
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Скрипка І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Укррембудінвест"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.02.2009
у справі № 26/29 (суддя Пінчук В.І.)
за позовом ВАТ "Українська гірничо-металургійна компанія"
до Приватного підприємства "Укррембудінвест"
про стягнення 591 875,72 грн.
за участю представників сторін:
від позивача не з'явився
від відповідача Литвиненко М.В. - дов. № 634 від 13.11.2008
Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо-металургійна компанія” (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства „Укррембудінвест” (надалі - відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача 591 875,72 грн., з яких: 518 572,20 грн. - основний борг, 29 420,23 грн. - індекс інфляції, 4 875,92 грн. - 3% річних та 39 007,37 грн. - пеня.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 у справі № 26/29 позов задоволено частково; стягнуто з Приватного підприємства „Укррембудінвест” на користь ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія” 508 572,20 грн. основного боргу, 39 007,37 грн. пені, 4 875,92 грн. 3% річних, 29 420,23 грн. збитків від інфляції, 5 818,75 грн. державного мита та 116,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в інший частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних та пені за прострочення виконання зобов'язання по оплаті за договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки вартість поставленої позивачем продукції відповідачем, в порушення умов договору, своєчасно оплачена не була. Однак, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу місцевим судом задоволені частково, оскільки відповідачем під час розгляду справи в рахунок погашення основного боргу сплачено позивачу 10 000,00 грн.
Приватне підприємство „Укррембудінвест”, не погоджуючись з рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою № 106 від 12.03.2009, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 у справі № 26/29 в частині стягнення збитків від інфляції та прийняти нове рішення про стягнення з ПП „Укррембудінвест” 508 572,20 грн. основного боргу, 39 007,37 грн. пені, 5 485,00 грн. збитків від інфляції та 4 875,92 грн. 3% річних.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом винесено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, а тому оскаржуване рішення є помилковим в частині розміру стягнутих інфляційних втрат, що є підставою для його скасування в цій частині.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні 06.05.2009 проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні.
У судовому засіданні 06.05.2009 судом на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 19.05.2009.
Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду №01-23/3/345 від 18.05.2009 було змінено склад колегії суддів. З огляду на вказану обставину розгляд справи в судовому засіданні 19.05.2009 було розпочато спочатку.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, перевіривши правильність застосування норм права місцевим господарським судом, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між позивачем - Відкритим акціонерним товариством „Українська гірничо-металургійна компанія” (як постачальником) та відповідачем - Приватним підприємством „Укррембудінвест” (як покупцем) було укладено договір поставки № 128/08-ПР.ДР.О від 20.08.2008 (копія договору - а.с. 12-15).
Відповідно до умов названого договору постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на умовах, викладених в договорі, металопродукцію асортимент, кількість, якість та ціна якої визначені в специфікації (специфікаціях), які оформлюються у вигляді додатків до цього договору та є його невід'ємною частиною, або у рахунку-фактурі, який надається постачальником покупцю відповідно до умов та є його невід'ємною частиною (п. 1.1 договору).
Згідно з п.3.1 названого договору ціна продукції є договірною ціною між постачальником та покупцем та вказується в специфікації (специфікаціях), або у рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною даного договору.
Оплата продукції, вказаної в рахунку-фактурі, здійснюється покупцем шляхом 50% попередньої оплати продукції та 50% оплати продукції на протязі 7 календарних днів з дати отримання продукції (п. 6.6 договору).
Пунктом 8.3 договору № 128/08-ПР.ДР.О від 20.08.2008 передбачено, що у випадку порушення строків оплати (п.6.6) за наявності умови фактичного отримання покупцем продукції покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченої продукції за кожен день прострочення.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов'язання за договором № 128/08-ПР.ДР.О від 20.08.2008 були виконані належним чином - поставлено відповідачу металопродукцію на суму 645 590,79 грн., що документально підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними (а.с. 16-25) та не заперечується відповідачем.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідачем належним чином свої зобов'язання за договором № 128/08-ПР.ДР.О від 20.08.2008 виконано не було, оскільки ним своєчасно не було здійснено повного розрахунку з позивачем за поставлену продукцію.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем поставлена продукція була оплачена частково, на суму 127 018,59 грн. (що підтверджується наданими відповідачем банківськими виписками):
- від 26.08.2008 на суму 10 000,00 грн.;
- від 02.09.2008 на суму 30 000,00 грн.;
- від 11.09.2008 на суму 10 000,00 грн.;
- від 16.09.2008 на суму 35 018,59 грн.;
- від 26.09.2008 на суму 12 000,00 грн.;
- від 29.09.2008 на суму 20 000,00 грн.;
- від 14.10.2008 на суму 10 000,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію на момент звернення з позовом до суду складала 518 572,20 грн.
Вказані обставини відповідачем не заперечуються.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що 09.02.2009 (після звернення позивачем з позовом до Господарського суду м. Києва, але до прийняття рішення у справі) відповідачем було сплачено позивачу 10 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за поставлену продукцію.
Вказана обставина підтверджується наявним у справі платіжним дорученням № 72 від 09.02.2009 (а.с. 68) та не заперечується позивачем.
За таких обставин провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 10 000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.11 ст.80 ГПК України, оскільки у відповідності до вказаної норми господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Як зазначено в п.3 роз'яснень Вищого господарського суду України № 02-5/612 від 23.08.94 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт п.11 ст.80 ГПК України), зокрема, якщо спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
Однак, суд першої інстанції неправильно застосував норми процесуального права та помилково відмовив у задоволенні позовних вимог в цій частині (замість припинення провадження по п.11 ст.80 ГПК України).
З врахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку, що підставними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, є позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 508 572,20 грн., 3% річних у сумі 4 875,92 грн. та пені у сумі 39 007,37 грн. за порушення строків оплати по договору поставки № 128/08-ПР.ДР.О від 20.08.2008.
Стягнення місцевим судом вказаних сум з відповідача апелянтом також не заперечується та не оскаржується.
Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами апелянта про те, що розмір інфляційних втрат був розрахований позивачем неправильно, без врахування положень листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ”.
Як зазначено у вказаному листі Верховного Суду України, при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з врахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до наявного у позовній заяві розрахунку суми індексу інфляції, позивачем інфляційні втрати розраховані по кількості днів заборгованості (тобто, на конкретну дату місяця), що є неправильним.
Суд першої інстанції не звернув уваги на вказану обставину, не перевірив розрахунку інфляційних втрат, наданого позивачем, та оскаржуваним рішенням помилково стягнув з відповідача інфляційні втрати на підставі неправильного розрахунку.
З врахуванням наявних у справі доказів, судовою колегією зроблено перерахунок інфляційних втрат, понесених позивачем у зв'язку з своєчасною оплатою відповідачем поставленої продукції, за результатами якого встановлено:
а) продукція, отримана по видатковій накладній від 27.08.2008 на суму 75 518,59 грн., (яка мала бути оплачена у строк до 03.09.2008) повністю оплачена відповідачем 16.09.2008, а тому індекс інфляції за 13 днів прострочки у вересені 2008 нарахуванню не підлягає;
б) індекс інфляції за період вересень 2008 - січень 2009 у розмірі 109,6 % підлягає нарахуванню на заборгованість у сумі 116 594,34 грн. (за продукцію, отриману по видатковій накладній від 03.09.2008 на суму 126 094,34 грн., яка мала бути оплачена у строк до 10.09.2008);
в) індекс інфляції за період жовтень 2008 - січень 2009 у розмірі 108,4 % підлягає нарахуванню:
- на заборгованість у сумі 226 548,86 грн. (за продукцію, отриману по двох видаткових накладних від 17.09.2008 на суму 126 838,85 грн. та на суму 129 710,01 грн., яка мала бути оплачена у строк до 24.09.2008);
- на заборгованість у сумі 144 900,00 грн. (за продукцію, отриману по видатковій накладній від 19.09.2008 на суму 144 900,00 грн., яка мала бути оплачена у строк до 26.09.2008);
- на заборгованість у сумі 30 529,00 грн. (за продукцію, отриману по видатковій накладній від 29.09.2008 на суму 42 529,00 грн., яка мала бути оплачена у строк до 06.10.2008).
Отже, сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, складає 5 635,31 грн. (1 277,87 грн. + 4 357,44 грн.).
Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія” до Приватного підприємства „Укррембудінвест” підлягають частковому задоволенню - в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 508 572,20 грн., пені в розмірі 39 007,37 грн., 3% річних у розмірі 4 875,92 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5 635,31 грн.
У відповідності до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права є підставою для скасування або зміни цього рішення.
Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 у справі № 26/29 підлягає зміні на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України.
Судові витрати у відповідності до ст.49 ГПК України підлягають відшкодуванню позивачу пропорційно задоволених позовних вимог (з врахуванням того, що частина основного боргу була сплачена відповідачем вже після звернення з позовом до суду).
Керуючись п.11 ст.80, ст.ст. 99, 101, 103, п.4 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Укррембудінвест” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 у справі № 26/29 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” до Приватного підприємства „Укррембудінвест” змінити.
3. Резолютивну частину рішення Господарського суду м. Києва від 19.02.2009 у справі № 26/29 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” до Приватного підприємства „Укррембудінвест” викласти в наступній редакції:
„1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 10 000,00 основного боргу припинити по п. 11 ст.80 ГПК України.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Приватного підприємства „Укррембудінвест” (03061, м. Київ, вул. М. Шепелява, 6, п/р 26004201373100 в Акц.-Ком. Іннов. Банк „Укрсиббанк” в м. Харків, МФО 351005, ідент. код 30018918) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м. Київ, вул. Баренбойма, 1, п/р №26007006237001 в АБ „АвтоЗАЗбанк” м. Київ, МФО 320940, ідент. код 25412086) 508 572 (п'ятсот вісім тисяч п'ятисот сімдесят дві) грн. 20 коп. основного боргу, 39 007 (тридцять дев'ять тисяч сім) грн. 37 коп. - пені, 4 875 (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять) грн. 92 коп. - 3% річних, 5 635 (п'ять тисяч шістсот тридцять п'ять) грн. 31 коп. - інфляційних втрат, 5 692 (п'ять тисяч шістсот дев'яносто дві) грн. 56 коп. державного мита та 116 (сто шістнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині - в позові відмовити”.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 26/29 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Скрипка І.М.