01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
"21" травня 2009 р. Справа № 7/065-09
Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина торгова система-Київ», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр», смт. Рокитне
про стягнення 21067, 45 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Гарашко (дов. б/н від 03.02.2009 р.);
від відповідача: Литвиненко І.О. (дов. б/н від 11.05.2009 р.).
секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Єдина торгова система-Київ»(далі -позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»(далі -відповідач) про стягнення 21067, 45 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору купівлі-продажу, зокрема, щодо своєчасності оплати за переданий у власність товар.
Ухвалою суду від 23.03.2009 року було порушено провадження у справі № 7/065-09 та призначено її розгляд на 16.04.2009 року.
В судовому засіданні 16.04.2009 р. позивачем надано до суду Акт звірки заборгованості з відповідачем станом на 07.10.2008 р. та оголошено перерву до 12.05.2009 р.
В судовому засіданні 12.05.2009 р. оголошено перерву до 21.05.2009 р.
В судовому засіданні 21.05.2009 р. позивач повністю підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача письмового заперечення на позовні вимоги до суду не надав
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
17.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Єдина торгова система-Київ»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»був укладений договір купівлі-продажу № 69 (далі-Договір).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Продавець (позивач) зобов'язувався передати у власність, а Покупець (відповідач) зобов'язався прийняти і оплатити хімічну продукцію, надалі за текстом Товар.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що передача Товару за даним Договором здійснюється у відповідності із Специфікацією на кожну окрему поставку, що є невід'ємною частиною Договору
У відповідності із п. 2.1 Договору загальна вартість даного Договору визначається виходячи із цін, асортименту та загальної кількості товару, яку Покупець зобов'язується оплатити відповідно до умов Договору та протягом строку його дії.
На кожну партію Товару Продавець зобов'язаний надати представнику Покупця наступні документи: товарна накладна, податкова накладна, рахунок-фактура, сертифікат якості на партію Товару.
У відповідності із п. 5.2 Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем із розрахунку 100% вартості поставки не пізніше одного банківського дня до моменту відвантаження Товару зі складу Продавця, або у строк, визначений Сторонами в Специфікаціях на кожну окрему поставку.
Строк дії Договору відповідно до п. 8.6 Договору встановлений з моменту його підписання до 31.12.2007 р.
На підставі Договору позивач передав відповідачеві у власність хімічну продукцію (Expandable Polystyrene: EPS Resin ZKF 302) на загальну суму 22600, 00 грн. Факт отримання Товару відповідачем підтверджується видатковою накладною № РН-0025125 від 25.12.2007 р., з відміткою відповідача (копія в матеріалах справи) та копією довіреності серії ЯМТ № 233928 від 25.12.2007 р. (оригінал оглянутий в судовому засіданні).
Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору № 69 від 17.09.2007 р. оплата за поставлений Товар мала бути проведена відповідачем протягом 20 днів з моменту виписки видаткової накладної, тобто до 14.01.2008 р.
За отриманий товар відповідач розрахувався частково, в сумі 7600, 00 грн., що підтверджується наданою позивачем банківською випискою від 24.05.2008 р.
Таким чином, на момент розгляду справи відповідач заборгував позивачеві 15000, 00 грн. (22600, 00 грн. - 7600, 00 грн.).
Ч. 1 ст. 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частинами 1-2 ст. 692 ЦК України визначено, зокрема, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.
Наявність у відповідача заборгованості підтверджується Актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.10.2008 р., складеним та підписаним сторонами спору (оригінал Акту міститься в матеріалах справи).
З огляду на вищевказане, суд приходить до висновку про правомірність і обґрунтованість вимог позивача про стягнення із відповідача заборгованості по оплаті вартості товару за договором № 69 купівлі-продажу від 17.09.2007 року у розмірі 15000, 00 грн.
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).
Пунктом 6.2 укладеного між сторонами Договору встановлено, що в разі затримки оплати за поставлений згідно Специфікації Товар, Покупець сплачує Продавцеві пеню у розмірі 0,2 % від суми поставки за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
На цій підставі позивач нарахував відповідачеві 1459, 17 грн. пені.
Суд перевірив правильність розрахунку та дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі 1239, 34 грн.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача розмір інфляційних збитків становить 4125, 00 грн., а 3% річних -483, 38 грн.
Господарський чуд здійснив перерахунок та дійшов висновку, що інфляційні збитки підлягають задоволенню частково, у сумі 3885, 00 грн., а 3 % річних -повністю, у сумі 483, 38 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 21067, 45 грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 20607,72 грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»(09600, Київська область, смт. Рокитне, вул. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 32925860) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Єдина торгова система-Київ»(02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 68, код ЄДРПОУ 32959643) 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 1239 (одну тисячу двісті тридцять дев'ять) грн. 34 коп. -пені, 483 (чотириста вісімдесят три) грн. 38 коп. -3 % річних, 3885 (три тисячі вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. інфляційних збитків та судові витрати: 206 (двісті шість) грн. 08 коп. державного мита та 115 (сто п'ятнадцять) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Антонова В.М.