79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
01.06.09 Справа № 11/129
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого -судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ТзОВ «Ікс-Трейд»
на рішення господарського суду Закарпатської області від 27.02.2009 року.
у справі № 11/129
за позовом: Комунального автотранспортного підприємства №072801
до: Ужгородської міської ради
3-я особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору: ТзОВ «Ікс-Трейд»
про: визнання нечинним та скасування п. 1.24 рішення Ужгородської міської ради від 16.09.2005р. №649 та п. 4.5 рішення від 29.11.2005р. №743
З участю представників :
від позивача -не з'явився.
від відповідача -Дрюченко О.С. -представник (довіреність №02-11/471 від 29.10.2008р.)
Маник Т.М. -представник (довіреність №02-11/424 від 01.10.2008р.)
від третьої особи - не з'явився.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.02.2009р., суддя Якимчук Л.М., позов Комунального автотранспортного підприємства №072801 було задоволено. Визнано недійсним пункт 1.24 рішення Ужгородської міської ради від 16.09.2005 №649 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок”. Визнано недійсним пункт 4.5 рішення Ужгородської міської ради від 29.11.2005 №743 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок”. Стягнуто з Ужгородської міської ради на користь Комунального автотранспортного підприємства - 072801 суму 85грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 118грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішенням не погодилася третя особа - ТзОВ «Ікс-Трейд», яка оскаржила його в апеляційному порядку з тих підстав, що воно винесене при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та судом неправильно застосовано норми матеріального права.
Комунальне автотранспортне підприємство №072801 та Ужгородська міська рада подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просять залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Розгляд справи відкладався за клопотанням апелянта. Всі сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши пояснення представників відповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 27.02.2009р., у справі №11/129 - без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородська міська рада 16 вересня 2005р. на XLIY сесії IY скликання прийняла рішення №649 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок” у п.1.24 якого зазначено: „Згідно протоколу засідання журі інветиційно-містобудівельного конкурсу від 17.08.2005 №1 надати Товариству з обмеженою відповідальністю „ІКС-Трейд” в оренду строком на два роки земельну ділянку площею 900кв.м. по вул. Фединця-Баконія під критий квітковий ринок при виконанні умов та врахуванні вимог конкурсу.
До використання земельної ділянки приступити після одержання документів, що посвідчують право користування землею”.
Пунктом 4.5 рішення XLIY сесії IY скликання Ужгородської міської ради від 29.11.2005 №743 „Про надання, відмову у наданні та приватизацію земельних ділянок” внесено зміни у п.1.24 рішення від 16.09.2005 №649 та викладено його у наступній редакції: „Товариству з обмеженою відповідальністю „ІКС-Трейд” надати в оренду строком на три роки земельну ділянку площею 785,15кв.м. по вул. Фединця-Баконія під критий квітковий ринок при виконанні умов та врахуванні вимог конкурсу”.
Позивач - Комунальне автотранспортне підприємство №072801 звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування вказаних рішень. На думку позивача дані рішення прийняті з порушенням діючого законодавства, зокрема, не дотримано порядку, визначеного ст.ст.116, 123, 124 Земельного кодексу України, ст.16 Закону України „Про оренду землі” (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень) та порушують його права, оскільки на земельній ділянці, надані третій особі оспорюваними рішеннями, знаходиться будівля громадського туалету (вул.Фединця,23а в м.Ужгороді), що належить йому на праві господарського відання. Зазначене підтверджується п.4.2 Статуту підприємства та встановлено рішенням господарського суду Закарпатської області від 26.11.2007 у справі №2/190.
Позивач вважає, що у нього є право, відповідно до ст.ст.116,120,127 ЗК України, ст.377 ЦК України на отримання у користування земельної ділянки, на якій знаходиться вказане нерухоме майно (постійне, на умовах оренди, тощо).
Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальною власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст.116 ЗК України).
Згідно ч.1 ст.120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначено, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частини земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельної ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруди.
Зазначені положення кореспондуються з положеннями ст..377 Цивільного кодексу України.
Статтею 127 Земельного кодексу України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності громадянам та юридичним особам, які мають право на набуття земельних ділянок у власність.
Продаж таких ділянок здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.
Статтею 136 Господарського кодексу України встановлено, що право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим кодексом та іншими законами (ч.1).
Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Таким чином, відповідач, передавши на підставі оспорюваних рішень, третій особі в оренду земельну ділянку на якій знаходиться нерухоме майно, закріплене на законних підставах, за позивачем на праві повного господарського відання, порушив право позивача на отримання земельної ділянки.
Нормою ч.1 ст.116 ЗК України передбачено, що юридичні особи набувають права користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Частиною 3 ст.124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому ст.ст.118,123 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.123 ЗК України передбачено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.
Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт.
Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної чи комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської місцевих державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.
До клопотання про відведення земельної ділянки додаються документи, що обґрунтовують їх розмір, призначення та місце розташування.
Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки .
Проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.
Отже, прийняттю оспорюваних рішень повинно було передувати рішення відповідача про надання дозволу на розробку проекту відведення та рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки.
Відповідач міг прийняти оскаржуване рішення від 16.09.2005 №649 тільки після надання йому належно виготовленого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погодження його зі всіма зазначеними органами та установами.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідач проігнорував вимоги законодавства і без виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки прийняв вказане рішення.
Суд першої інстанції правомірно не погодився з твердженням третьої особи-апелянта, що оспорювані рішення прийняті на підставі проекту землеустрою, оскільки даний проект був розроблений 24.11.2005, тобто після прийняття оспорюваного рішення №649 від 16.09.2005.
Тому апеляційний суд визнає правильним висновок місцевого господарського суду про те, що відповідач, приймаючи оспорювані рішення, порушив порядок їх прийняття, визначений ст.ст.116, 123, 124 ЗК України, ст.16 Закону України „Про оренду землі” (в редакції чинній на момент прийняття оспорюваних рішень).
Статтею 6 Конституції України встановлено обов'язок органів законодавчої, виконавчої та судової влади здійснювати свої повноваження у встановлених нормами Конституції межах і відповідно до законів України.
Аналогічно положення закріплено в ст.24 Закону України „Про місцеве самоврядування”, яким встановлено обов'язок органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачених Конституцією і Законами України, та керуватися у своїй діяльності Конституцією і Законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, прийнятих в межах їхньої компетенції.
Відповідно до ч.1 ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органів місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорювані рішення прийняті з порушенням зазначених вище приписів Конституції України та Законів України, порушують права та законні інтереси позивача, які підлягають захисту на підставі п.„г” ч.3 ст.152 Земельного кодексу України шляхом визнання їх недійсними.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 27.02.2009р. по справі №11/129 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТзОВ «Ікс-Трейд»залишити без задоволення, а рішення господарського суду Закарпатської області від 27.02.2009 року -без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скеровуються в господарський суд Закарпатської області.
Головуючий - суддя О.Л. Мирутенко
Судді Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук