83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
01.06.09 р. Справа № 24/63пд
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В. Ломовцевої
При секретарі судового засідання Пивоваровій О.Ю.
за участю:
Представників сторін:
від позивача: Краснов В.М., довіреність № 07-5644 від 29.12.2008 р., паспорт серії ВА 159782, виданий Кіровським РВ Макіївського МУ УМВС України у Донецькій області 08.06.1996 р.;
від відповідача: не з'явився.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Макіївка
до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський котельно-механічний завод”, м. Єнакієве
про визнання недійсними додатку № 22 від 06.06.2008р. та додатку № 24 до договору № 365 від 17.10.2003р.
Закрите акціонерне товариство “Макіївкокс”, м. Макіївка звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський котельно-механічний завод”, м. Єнакієве про визнання недійсними додатку № 22 від 06.06.2008р. та додатку № 24 до договору № 365 від 17.10.2003р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався, що спірні додаткові додатки до договору № 365 від 17.10.2003р. не узгоджені (завізовані) з посадовими особами ЗАТ “Макіївкокс”, як того вимагає Порядок роботи з договорами підприємства. Також позивач вважає, що додатки до договору № 22 та № 24 укладені значно пізніше закінчення строку дії договору, а тому суперечать приписам ст.ст. 180 Господарського кодексу України, ч. 1ст. 203 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, про що визначив в заяві про уточнення позовних вимог.
Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає, що дія договору № 365 від 17.10.2003р. є тривалою з огляду на численні додатки до нього, а у позивача відсутні підстави стверджувати, що його строк закінчено 31.12.2004р. як з умов п. 8.1. договору, так і з фактичних обставин.
Строк розгляду справи продовжено згідно ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін суд ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Макіївкокс”, правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство (покупець) та Відкритим акціонерним товариством “Єнакіївський котельно-механічний завод” (продавець) 17.10.2003р. укладено договір № 365, відповідно до якого продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціни, строки та умови, поставки якого узгоджуються сторонами в додаткових угодах та додатках, які є невід'ємною частиною даного договору.
В договорі сторонами визначено порядок оплати отриманого товару, його прийняття та умови щодо якості.
За правовою природою договір є договором купівлі-продажу і відносини, які склались між сторонами регулюються гл. 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
А ні позивач, а ні відповідач не оспорили факту підписання договору повноважною особою.
Позивач вважає, що позовні вимоги ґрунтуються саме на приписах ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, суд не може погодитися з доводом позивача, як на підставу вимог, щодо невідповідності додатків №№ 22, 24 до договору № 365 “Порядку роботи з договорами на ЗАТ “Макіївкокс”, затверджений наказом від 01.09.2003р., оскільки зазначений документ не є нормативним актом. Крім того, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України визначає законодавство, яке застосовується судами при вирішенні господарських спорів. Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, закону України “Про господарські суди”, цього кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
Таким чином, наказ не є нормативним актом в розумінні зазначеної норми права і не може бути підставою для визнання правочину недійсним.
Також суд визнає посилання позивача на укладання додатків №№ 22, 24 до договору № 365 після закінчення строку його дії - 31.12.2004р., а тому повинні бути визнаними недійсними. Такими, що не відповідає приписам закону з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Як вбачається з умов договору, його пункти (1.1.; 1.3.; 4.1) в тому числі щодо предмету, суми договору, гарантійного строку, вказують на обов'язкову наявність додаткових угод та додатків.
Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору з урахуванням вимог цих кодексів, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Виходячи з приписів ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до п. 8.1. договору № 365 від 17.10.2003р. договір вступає в силу з дати його підписання і діє до 31.12.2004р., а по фінансовим зобов'язанням - до повного його виконання.
Навіть у 2008році, протягом якого укладені і спірні додатки, сторонами підписано 5 додатків до спірного договору. Всі існуючі додатки підписані з посиланням на спірний договір та мають умову про незмінність основного договору в необумовленій в додатках частині.
У судовому засіданні сторони підтвердили виконання цих угод.
Таким чином сторони продовжували дію договору відповідно до присів ст. 188 Господарського кодексу України.
Крім того, умовою п. 8.1. договору визначено не тільки певну дату, але й зазначено, що договір в частині фінансових обов'язків діє до повного виконання.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не довів, що на момент укладання додатків №№ 22, 24 до договору № 365 від 17.10.2003р. умови договору в цій частині виконані і у сторін відсутні фінансові обов'язки.
При таких обставинах позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено рішення до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 6, 207, 215, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 188 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 4-2, 4-3, 32, 33, 34, 38, 43, 44, 48, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Закритого акціонерного товариства “Макіївкокс”, м. Макіївка до Відкритого акціонерного товариства “Єнакіївський котельно-механічний завод”, м. Єнакієве про визнання недійсними додатку № 22 від 06.06.2008р. та додатку № 24 до договору № 365 від 17.10.2003р. відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя
Надруковано 3 примірники:
1.Позивачу
2.Відповідачу
3.У справу № 24/63пд