ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 12/123
26.05.09
За позовом Комунального підприємства «Фармація»
До Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма
«Алекс Ком Лтд»
Про стягнення 8 871,65 грн.
Суддя Прокопенко Л.В.
Представники:
Від позивача Бойко Ю.А. - предст. (дов. № 10 від 13.01.2009 р.)
Від відповідача не з'явився
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з ТОВ виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком Лтд»про стягнення заборгованості у розмірі 8 871,65 грн. (7 200 грн. -основного боргу, 103,28 грн. -3% річних, 686,37 грн. - збитків від інфляції, 882 грн. - пені), що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Договору № 2/8 про маркетингове обслуговування від 01.02.2008 р.
Ухвалою суду від 16.03.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/123 та призначено розгляд справи на 14.04.2009 р.
Представник відповідача в судове засідання 14.04.2009 р. не з'явився, про причини нез'явлення представника суд не повідомлено, вимоги ухвали суду від 16.03.2009 р. про надання документів не виконано, за таких обставин слухання справи підлягає відкладенню.
Ухвалою суду від 14.04.09 р. відкладено розгляд справи на 26.05.2009 р., зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 р. про порушення провадження у справі № 12/123.
Відповідач письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалах від 16.03.09 р. та від 14.04.09 р. не виконав.
Представник відповідача в судове засідання 26.05.09 р. не з'явився.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 26.05.09 р. оголошено повний текст рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Між сторонами 01.02.08 р. укладено Договір про маркетингове обслуговування №2/8 (надалі - Договір).
Згідно умов Договору Позивач зобов'язаний надати Відповідачу, а Відповідач прийняти та оплатити, маркетингові послуги, зміст яких полягає у наданні маркетингових та інших послуг, які спрямовані на просування товару Відповідача у аптеках Позивача; наданні Позивачем Відповідачу інформаційно-консультативних послуг в аптеках згідно Додатку №1 до Договору.
Відповідно до п. 3.1. Договору плата за маркетингове обслуговування Відповідача здійснюється згідно Додатків до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.2. Договору обліковий період складає один календарний місяць, протягом якого здійснюється маркетингове обслуговування Відповідача.
Відповідно до п. 2 Додатку №1 до Договору №2/8 від 01.02.08 р. загальна сума плати за надання маркетингових послуг за поточний обліковий період складає 7 200, 00 грн. і оплачується згідно виставленого Позивачем Рахунку-фактури, котрий повинен бути оплачений протягом 5-ти днів з моменту підписання Відповідачем Акту виконаних робіт.
Позивач щомісячно починаючи з 01.02.08 р. надає маркетингові послуги Відповідачу згідно умов Договору, вчасно надає на підпис Акти виконаних робіт та Рахунки-фактури, проте Відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору не виконує внаслідок чого станом на 28.02.09 р. Відповідач має перед Позивачем борг за надані маркетингові послуги в розмірі 7 200 грн., згідно виставленого рахунку №2145 від 31.08.08 р. на суму 7 200, 00 грн., що підтверджується Актом звірки розрахунків складеним станом на 28.02.09 р.
Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 7 200 грн.
Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 882 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 103,28 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 686,37 грн.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.
Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор -прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 7 200 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до п. 4.2. Договору у випадку порушення Відповідачем строків визначених п. 3.1. цього Договору, останній оплачує Позивачу неустойку у розмірі 1% від вартості маркетингового обслуговування за кожен день прострочення.
Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно розрахунку позивача сума пені складає 882 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 882 грн., підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 103,28 грн., збитків від інфляції -686,37 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 103,28 грн. та збитків від інфляції у розмірі 686,37 грн. підлягають задоволенню.
Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма «Алекс Ком Лтд»(03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, буд. 23-Б, р/р 26009031444001 в АКБ «ІНТЕРБАНК»м. Київ, МФО 300216, ЄДРПОУ 19261430, а у випадку відсутності коштів -з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Комунального підприємства «Фармація»(01030, м. Київ, вул. І.Франко, 38-Б, п/р 2600500990701 в ВАТ КБ "Хрещатик" м. Києва, МФО 300670, ЄДРПОУ 05415852) 7 200 (сім тисяч двісті) грн. 00 коп. -основного боргу, 103 (сто три) грн. 28 коп. -3% річних, 686 (шістсот вісімдесят шість) грн. 37 коп. - збитків від інфляції, 882 (вісімсот вісімдесят дві) грн. 00 коп. - пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко