ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 27/163
25.05.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай -Україна»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»
про
стягнення 20 143, 75 грн.
Суддя Дідиченко М.А.
Секретар Приходько Є.П.
Представники сторін:
Від позивача:
не з'явились;
Від відповідача:
не з'явились
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вічунай -Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»про стягнення заборгованості за неналежне виконання останнім зобов'язань за договором постачання № 3-26/06/08 від 26.06.2008 року у розмірі 18 925, 89 грн. та пені у сумі 1 217, 86 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 30.03.2009 року.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2009 року розгляд справи відкладено до 13.04.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів.
У судовому засіданні 13.04.2009 року розгляд справи відкладено до 28.04.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача.
У судове засідання 28.04.2009 року представник позивача не з'явився, проте через загальний відділ діловодства подав документи на вимогу ухвали суду та клопотання про розгляд справи без участі представника.
Представник відповідача у судове засідання 28.04.2009 року не з'явився, вимоги у хвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.
Розгляд справи відкладено до 25.05.2009 року.
У судове засідання 25.05.2009 року представники сторін не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Оскільки, сторони про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, тому на підставі ст. 75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
26.06.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(надалі -покупець) та Філією в м. Харкові Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай - Україна»(надалі -постачальник) було укладено договір постачання № 3-26/06/08 (надалі -Договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати у встановлені терміни товар у власність покупця відповідно до поданого покупцем замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість.
Позивач на виконання зобов'язань за Договором поставив відповідачу товар на суму 18 925, 89 грн. відповідно до видаткових накладних № ХФ-0011225, № ХФ-0011244, № ХФ-0011252, № ХФ-0011254 та № ХФ-0011258 від 22.10.2008 року, № ХФ-0011304 від 23.10.2008 року, № ХФ-0011317 від 24.10.2008 року, № ХФ-0011356 та № ХФ-0011390 від 25.10.2008 року, № ХФ-0011399 від 27.10.2008 року, № ХФ-0011476, № ХФ-0011486, № ХФ-0011508, № ХФ-0011524 та № ХФ-0011532 від 29.10.2008 року, № ХФ-0011544 від 30.10.2008 року, № ХФ-0011910, № ХФ-0011911, № ХФ-0011922, № ХФ-0011940, № ХФ-0011947, № ХФ-0011948 та № ХФ-0011957 від 12.10.2008 року та № ХФ-0012005 від 13.11.2008 року.
Відповідно до чинного законодавства передача матеріальних цінностей здійснюється на підставі довіреності.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей.
Ухвалою суд вимагав від позивача надати довіреності на підставі, яких передавалася продукція Товариству з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл».
Позивач довіреності на отримання матеріальних цінностей не надав, посилаючись на те, що він здійснював поставку продукції власними силами та за власний рахунок у місця, вказані відповідачем без оформлення зі сторони відповідача довіреностей.
Однак, позивач в якості доказу передання відповідачеві продукції надав податкові накладні, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно вищезазначених накладних.
Згідно із нормами Закону України «Про податок на додану вартість»продаж товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем була передана відповідачу продукція на загальну суму 18 925, 89 грн. згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі -ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк для оплати товару.
Протоколом узгодження розбіжностей до договору постачання №3-26/06/08 від 26.06.2008 року сторони зміни пункт договору щодо до строку оплати за поставлений товар, а саме передбачили, що покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки платежу терміном 21 (двадцять один) календарних днів з моменту отримання товару.
Таким чином, відповідач повинен був оплатити за отриманий товар згідно накладних від 22.10.2008 року у строк до 12.11.2009 року, згідно накладної від 23.10.2008 року у строк до 13.11.2008 року, згідно накладної від 24.10.2008 року -до 14.11.2008 року, згідно накладних від 25.10.2008 року -до 15.11.2008 року, згідно накладної від 27.10.2008 року -до 17.11.2008 року, згідно накладних від 29.10.2008 року -до 19.11.2008 року, згідно накладної від 30.10.2008 року -до 20.11.2008 року, згідно накладних від 12.11.2008 року -до 03.12.2008 року та згідно накладної від 13.11.2008 року у строк до 04.12.2008 року.
З доказів по справі вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості чи кількості товару від відповідача не надходило.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідач у судове засідання не з'явився, докази що підтверджують виконання зобов'язання в строк встановлений договором не надав.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували повний розрахунок за отриманий товар відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за поставлену продукцію в розмірі 18 925, 89 грн., обов'язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої претензії матеріали справи не містять, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 1 217, 86 грн.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).
Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).
Відповідно до ч.1 ст. 231 Господарського кодексу України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Пунктом 6.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період виникнення заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.
Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок суми пені:
2 748, 54 грн. * 24% * 108 (з 13.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 195, 18 грн.
1 623, 26 грн. * 24% * 107 (з 14.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 114, 21 грн.
917, 44 грн. * 24% * 106 (з 15.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 63, 94 грн.
2 475, 30 грн. * 24% * 105 (з 16.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 170, 90 грн.
612, 65 грн. * 24% * 103 (з 18.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 41, 49 грн.
1 830, 65 грн. * 24% * 101 (з 20.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 121, 58 грн.
1 009, 65 грн. * 24% * 100 (з 21.11.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 66, 39 грн.
5 685, 88 грн. * 24% * 87 (з 04.12.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 325, 26 грн.
2 022, 52 грн. * 24% * 86 (з 05.12.2008 року по 28.02.2009 року) / 365 = 114, 37 грн.
Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені складає 1 213, 32 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.
Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 202, 509, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Рітейл»(04080, м. Київ, вул. Турівська, 29; код ЄДРПОУ 34482413), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вічунай -Україна»(03058, м. Київ, вул. Гарматна, 39-в; код ЄДРПОУ 33051586) суму заборгованості у розмірі 18 925 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 89 коп., пеню у сумі 1 213 (одна тисяча двісті тринадцять) грн. 32 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 201 (двісті одна) грн. 40 коп., та 117 (сто сімнадцять) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Дідиченко М.А.