Україна
Харківський апеляційний господарський суд
01 червня 2009 року Справа № 9/775-08
Харківський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Карбань І.С.,
судді Бабакової Л.М.,
судді Шутенко І.А. - доповідач,
при секретарі -Михайлюк О.І.,
за участю представників:
позивача - Гопки Т.І. за довіреністю б/н від 16.03.2009р.,
відповідача - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу (вх. № 481 С/2-4) Приватного малого підприємства “Істок” на рішення господарського суду Сумської області від 03.02.2009 року по справі №9/775-08
за позовом Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” в особі філії Закритого акціонерного товариства “ОТП Банк” в м. Суми, м. Суми,
до Приватного малого підприємства “Істок”, м. Конотоп Сумської області,
про стягнення 240 084,19 грн., -
встановила:
Позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на його користь прострочену заборгованість по кредиту та відсотками за кредитнім договором в розмірі 193 936,42 грн., пеню в розмірі 46 147,77 грн., державне мито в розмірі 2 400,84 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 03.02.2009 р. по справі №9/775-08 (суддя Лущик М.С.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПМП “Істок” на користь ЗАТ “ОТП Банк” в особі філії ЗАТ “ОТП Банк” в м. Суми 193 936,42 грн. заборгованості по кредиту та відсоткам за кредитним договором, 46 147,77 грн. пені, 2 400,84 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду Сумської області від 03.02.2009 р., подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити позивачу у позові, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не прийняв до уваги той факт, що сторони в даний час ведуть переговори і встановлюють порядок погашення виниклої заборгованості шляхом реструктуризації боргу, що підтверджується листами №12/12 від 09.12.2008р.; № 18 від 17.01.2009 р.; СОО-15/1/181 від 03.02.2009 р., а також платіжними дорученнями про сплату домовленої суми частинами, а саме: платіжним дорученням № 225 від 12.02.2009 р. на 20000 грн. та платіжним дорученням від 13.02.2009р. на 20000 грн., що на думку апелянта, свідчить про виконання ним домовленостей та взятих на себе зобов'язань.
Апелянт вважає, що позивач, в порушення ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», неправомірно нарахував пеню за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за період з 14.11.2008р. по 07.12.2008 р. в розмірі 46147,77 грн. із розрахунку 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання, за кожний день прострочки.
Крім того, апелянт зазначає, що він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання в якому було прийняте оскаржуване рішення, що відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України є безумовною підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 03.02.2009р. по справі №9/775-08 вважає законним та обґрунтованим, не вбачає підстав для його скасування в зв'язку з чим, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст.101ГПК України, заслухавши доводи представника позивача, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження встановлено, що 14.06.2007р. між ЗАТ «ОТП Банк»та ПМП «Істок»(позичальник) було укладено кредитний договір №ТL-SMEC00/041/2007, згідно умов якого, банк надав позичальнику кредит в розмірі 3 000 000,00 грн. під 17,25 % річних зі строком погашення 14.06.2010р.
Відповідно до п. 1.5 кредитного договору №ТL-SMEC00/041/2007 від 14.06.2007р., погашення відповідної частини кредиту повинно здійснюватись позичальником згідно Графіку повернення кредиту та сплати процентів, що є невід'ємною частиною кредитного договору, шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний та/або транзитний рахунок.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, поведеним належним чином. Таким є виконання з додержанням визначених законодавством певних умов, якими щодо кредитних договорів є, зокрема, повернення коштів, строковість та платність.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов'язання по кредитному договору №ТL-SMEC00/041/2007 від 14.06.2007р., надав кредитні кошти відповідачу, що підтверджується меморіальними ордерами: №4 від 15.06.2007р.; №19 від 19.06.2007р.; №5 від 25.06.2007р. та№1 від 12.07.2007р..
Однак, відповідач свої зобов'язання, передбачені кредитним договором, належним чином не виконав, порушив графік погашення тіла кредиту та відсотків, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість з простроченого кредиту у розмірі 166 660,49 грн. та заборгованість з прострочених процентів у розмірі 27275,93грн.
Крім того, відповідно до п. 4.1.1. кредитного договору №ТL-SMEC00/041/2007 від 14.06.2007р., за несвоєчасне погашення тіла кредиту та сплати відсотків, позичальник зобов'язаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки.
Колегія суддів зазначає, що згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення виконання зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В даному випадку за згодою сторін (позивача та відповідача) та на їх розсуд по кредитному договору №ТL-SMEC00/041/2007 від 14.06.2007р. була встановлена договірна відповідальність за несвоєчасне погашення тіла кредиту та сплати відсотків у вигляді нарахування пені в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожний день прострочки.
Тому, колегія суддів вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за період з 14.11.2008 р. по 07.12.2008року в розмірі 46147,77грн.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги та стягнув з відповідача на користь позивача 240084,19грн. заборгованості за кредитним договором №ТL-SMEC00/041/2007 від 14.06.2007р.
Стосовно посилань апелянта на те, що суд першої інстанції на прийняв до уваги той факт, що сторони в даний час ведуть переговори і встановлюють порядок погашення виниклої заборгованості шляхом реструктуризації боргу, колегія суддів зазначає, що переговори сторін щодо реструктуризації заборгованості не змінюють та не спростовують наявного та доведеного матеріалами справи факту порушення відповідачем договірних зобов'язань, а тому переговори сторін не є обставиною, яка має суттєве значення для справи та може вплинути на результат розгляду справи по суті. Також, колегія суддів зазначає, що апелянт посилається на те, що платіжним дорученням №225 від 12.02.2009 р. на 20000 грн. та платіжним дорученням від 13.02.2009р. на 20000 грн. він сплатив домовлену суму в розмірі 40 000,00грн., проте, в матеріалах справи наявне лише одне платіжне доручення № 225 від 12.02.2009 р. на 20000 грн.
Щодо тверджень апелянта, що його не було належним чином повідомлено про дату судового засідання в якому було прийнято оскаржуване рішення, то колегія суддів вважає необхідним відмітити наступне.
Згідно матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 22.12.2008р. було порушено провадження по справі № 9/775-08. Ухвала господарського суду Сумської області від 22.12.2008р. була направлена сторонам 24.12.2008р. (вих..16063), що підтверджується відповідним штампом канцелярії господарського суду Сумської області. 08.01.2009р. до господарського суду Сумської області від ПМП «Істок»надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке було задоволено судом першої інстанції. Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.01.2009р. розгляд справи відкладено на 29.01.2009р. Вказана ухвала була направлена сторонам 15.01.2009р. (вих. №255) ), що підтверджується відповідним штампом канцелярії господарського суду Сумської області. З протоколу судового засідання господарського суду Сумської області від 29.01.2009р. вбачається, що у судовому засіданні 29.01.2009р. представникам сторін, а саме: представнику позивача Гопці Т.І. та представнику відповідача Білокозу А.І. було оголошено про перерву у судовому засіданні до 03.02.2009р. до 12:00 хв. для виготовлення повного тексту рішення.
Отже, представник відповідача був повідомлений належним чином про дату судового засідання, в якому було прийнято оскаржуване рішення, однак, після перерви у судове засідання 03.02.2009р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Таким чином, твердження апелянта стосовно того, що він не був належним чином повідомлений про дату судового засідання , в якому було прийнято оскаржуване рішення, спростовуються матеріалами справи. Крім того, колегія суддів вважає необхідним відмітити, що під час апеляційного провадження у даній справі, представник відповідача (апелянта) жодного разу не з'явився у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду, хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення.
З огляду на викладене, при прийнятті рішення господарський суд Сумської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства і насамперед статей 33, 38, 43, 79 ГПК України щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи відповідно чинного законодавства, та дав правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що його рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів одноголосно, -
постановила:
Апеляційну скаргу Приватного малого підприємства “Істок” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 03.02.2009 року по справі №9/775-08 залишити без змін.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 03.06.2009р.
Головуючий суддя Карбань І.С.
Судді Бабакова Л.М.
Шутенко І.А.