02 червня 2009 р.
№ 35/269
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Плюшко І.А.,
суддів
Разводової С.С., Бернацької Ж.О.
розглянувши касаційну скаргу АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"
на
рішення господарського суду м. Києва від 24.09.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.09р.
у справі
№ 35/269
за позовом
Київської міської клінічної лікарні № 1
до
АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"
третя особа
Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про
стягнення 2864218,73 грн.
та за зустрічним позовом
АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"
до
Київської міської клінічної лікарні № 1
третя особа
Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (КМДА)
про
Зарахування в рахунок майбутніх платежів за договором № 795/8 від 31.01.02р. переплачену суму в розмірі 757648,44 грн. та зобов'язання вчинити дії
За участю представників сторін
від позивача Яцюк М.І., Гук Г.О., Гук О.М. дов-ті,
від відповідача Стороняк В.Я. дов.,
від третіх осіб не з'явилися
Київська міська клінічна лікарня № 1 (далі по тексту -позивач за первісним позовом) звернулась до господарського суду міста Києва з позовною заявою до акціонерного товариства закритого типу „Медичний інститут Української асоціації народної медицини” (далі по тексту -відповідач за первісним позовом), третя особа - Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендним платежам в сумі 2864218,73 грн., з яких (2499927,87 грн. - основний борг, 364290,86 грн. - пеня.).
Після порушення провадження у справі, 02.07.2008 р. акціонерне товариство закритого типу „Медичний інститут Української асоціації народної медицини” звернулось до місцевого господарського суду з зустрічним позовом до Київської міської клінічної лікарні №1, третя особа Головне управління комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про зарахування у рахунок майбутніх платежів за договором оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.2002 р. переплачену АТЗТ „МІ УАНМ” станом на 01.07.2008 р. за цим договором суму - 757648,44 грн., в тому числі: по орендній платі - 319659,64 грн., платі за комунальні послуги - 317633,03 грн., по сумам відшкодування податку на землю в розмірі 120355,77 грн. та зобов'язання КМКЛ №1 виконати свої зобов'язання за договором оренди №795/8 від 31.01.2002 р. та передати у фактичне користування АТЗТ „МІ УАНМ” всі 6685 кв.м. передбачених договором.
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2008 року у справі №35/269 (суддя Літвінова М.Є.) в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року у справі № 35/269 (судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П., Лосєв А.М.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, акціонерного товариства закритого типу „Медичний інститут Української асоціації народної медицини” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року у справі № 35/269, посилаючись на порушення та невірне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.01.2002 року між Київською міською клінічною лікарнею № 1, як орендодавцем, та акціонерним товариством закритого типу „Медичний інститут Української асоціації народної медицини”, як орендарем, було укладено Договір оренди нерухомого майна №795/8, відповідно до якого орендодавець на підставі Рішення Київради від 30.01.2001 р. №175/1152 додаток №5 передає, а орендар приймає в орендне користування нежилий будинок для розміщення закладу освіти по вул. Харківське шосе, 121, загальною площею 6685 кв.м., в т.ч. підвальне приміщення площею 433 кв.м., який знаходиться на балансі Київської міської клінічної лікарні №1, протягом трьох днів з моменту підписання даного договору (п. 1 Договору).
Відповідно до акту прийому-передачі в оренду нежилого приміщення по вул. Харківське шосе, 121 від 04.02.2002 р. (додаток №1 до договору оренди нежилого приміщення по вул. Харківське шосе, 121) орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду для користування приміщення (нежилий будинок загальною площею 6685 кв.м., в т.ч. підвальне приміщення площею 433 кв.м.) за адресою: м. Київ, вул. Харківське шосе, 121.
Пунктом 10 Договору встановлено, що даний договір вступає в силу після реєстрації його в Головному управлінні охорони здоров'я м. Києва та підписання сторонами тексту договору. Термін дії договору встановлений сторонами до 30.01.2006 р.
Згідно ч.1 ст. 2, ст. 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктами 1, 2 ст.17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність та необґрунтованість посилання позивача за первісним позовом на те, що відповідач безпідставно користується орендованим приміщенням виходячи з такого.
Суди встановили, що згідно п. 11.3. Договору після закінчення терміну дії договору оренди майна орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору протягом місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін на таких самих умовах, які були передбачені Договором.
Суд попередньої інстанції зазначив, що позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що будь-яка з сторін Договору зверталась у відповідному порядку щодо припинення дії Договору.
На підставі викладеного, договір оренди вважається продовженим на той самий термін на таких самих умовах, які були передбачені Договором.
Також факт продовження терміну дії Договору оренди встановлено в Постанові Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. у справі № 40/519.
Крім цього, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком суд апеляційної інстанції про неправомірність нарахування позивачем за первісним позовом заборгованості по орендній платі в розмірі 2499927,87 грн., виходячи з розміру орендної ставки 6%, виходячи з такого.
Суди встановили, що пунктом 3.7. Договору встановлено, що розмір орендної плати і комунально-побутових послуг може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України.
Відповідно до п. 4 Додаткової угоди до Договору оренди, орендна плата за користування приміщенням становить 2% вартості нерухомого майна, визначеної експертним шляхом. Саме така ставка орендної плати встановлена у додатку 5 Рішення Київської міської ради від 30.01.2001 р. №175/1152.
Суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність твердження позивача за первісним позовом щодо зобов'язання відповідача сплачувати орендну плату виходячи із розміру орендної ставки 6%, яка встановлена Рішенням Київради від 02.02.2006 р. №23/3114, оскільки будь-яких змін відносно розміру орендної ставки сторонами до Договору оренди не вносилось. Позивачем за первісним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що останній звертався до відповідача з відповідною заявою щодо зміни умов Договору в частині розміру орендної плати.
При цьому, вищевказані факти також були встановлені Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2007 р. у справі № 40/519.
Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
За таких обставин апеляційна інстанція правомірно погодилась з висновком місцевого господарського суду, що позовні вимоги позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача заборгованості по орендним платежам та пені в сумі 2864218,73 грн., з яких 2499927,87 грн. - основний борг, 364290,86грн. - пеня є безпідставними та необґрунтованими, документально не підтвердженими та такими, що задоволенню не підлягають.
Щодо вимог позивача за зустрічним позовом в частині зарахування у рахунок майбутніх платежів за договором оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.2002 р. переплачених останнім сум, а саме по орендній платі в розмірі 72355,56 грн., плати за комунальні послуги в розмірі 109531,14 грн., суми відшкодування податку на землю в розмірі 93037,35 грн. то вони на думку суду попередньої інстанції є безпідставними та необґрунтованими, виходячи з такого.
Господарські суди встановили, що позивач за зустрічним позовом просив суд зарахувати переплачені останнім суми за період з травня 2005 року по червень 2008 р., і при цьому посилався на Акт ревізії законного та цільового використання коштів місцевого бюджету, виділених Київській міській клінічній лікарні №1 КРУ в м. Києві від 02.11.2005 р. №05-Р-1220/625 та лист Контрольно-ревізійного управління в м. Києві №25-05-14/5525 від 23.12.2005 р.
Оскільки з вказаних документів вбачається, що період, в який здійснювалась відповідна перевірка з боку контролюючих органів становив з 01.06.2004 р. по 01.10.2005 р., тому зазначені документи не можуть бути прийняті в якості належних доказів.
Суд попередньої інстанції вірно зазначив, що позивачем за зустрічним позовом не було надано належних доказів на підтвердження того, що останнім, саме з вини відповідача за зустрічним позовом, використовується лише 4513,43 кв.м. орендованих площ, замість 6685 кв.м. передбачених Договором оренди, в період з травня 2005 р. по червень 2008 р.
Таким чином, висновок суд апеляційної інстанції про те, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про зарахування у рахунок майбутніх платежів за договором оренди нерухомого майна №795/8 від 31.01.2002 р. переплачену АТЗТ „МІ УАНМ” станом на 01.07.2008 р. за цим договором суму - 757648,44 грн., в тому числі: по орендній платі - 319 659,64 грн., платі за комунальні послуги в розмірі 317633,03 грн., по сумам відшкодування податку на землю в розмірі 120355,77 грн. та зобов'язання КМКЛ № 1 виконати свої зобов'язання за договором оренди №795/8 від 31.01.2002 р. та передати у фактичне користування АТЗТ „МІ УАНМ” всі 6685 кв.м. передбачені договором задоволенню не підлягають є законним та обґрунтованим.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 24.09.08р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.01.09р. по справі № 35/269 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
Ж.О. Бернацька