ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 22/101
04.06.09
За позовом Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»
до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк
соціального розвитку «Укрсоцбанк»
про відшкодування витрат в порядку регресу
Суддя Самсін Р.І.
Представники сторін:
від позивача: Мусійчук О.В. (довіреність №1601/09-1 від 16.01.2009 року);
від відповідача: не з'явились
В судовому засіданні 04.06.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія»(надалі СТДВ «Гарантія», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»(надалі ВАТ АКБ «Укрсоцбанк», відповідач) суми понесених витрат у розмірі 26 328, 83 грн..
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, під час якої автомобіль, що належить відповідачу, під керуванням водія Зорило Г.І. завдав механічних пошкоджень автомобілю «Мазда-6»державний номер АА 0378ВК. Позивачем відповідно до договору № 148 від 12.04.2007р. страхування наземного транспорту було сплачено власнику автомобіля страхове відшкодування в розмірі 46 501, 71 грн.. Постановою Подільського районного суду міста Києва Зорило Г.І. визнано винним у скоєнні ДТП, та відповідно керуючись ст. ст. 1166, 1172, 1187 позивач звернувся до відповідача з претензією у якій просив у добровільному порядку оплатити витрати на виплату страхового відшкодування. Оскільки, частину суми страхового відшкодування в розмірі 20 172, 88 грн. було оплачено страховою компанією відповідача, позивач вважає наявними підстави для стягнення в порядку регресу з відповідача шкоди завданої його працівником внаслідок ДТП в сумі 26 328, 83 грн..
Відповідач відзив на позов не надав, в судові засідання не з'являвся, про розгляд справи був повідомлений належним чином.
Клопотання щодо відкладення розгляду справи, яке отримано судом від представника відповідача визнано необґрунтованим, причини неявки до суду -неповажними. Відповідачем у справі являється товариство (ВАТ «АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк»), а не конкретний представник, ГПК України передбачено ведення справи через представника, що дозволяє направити в судове засідання іншу уповноважену особу.
Поважних причин з яких виявилось неможливим протягом тривалого строку (з 06.03.2009р.) виконати вимоги ухвал суду у справі, надати через канцелярію (надіслати поштою тощо) відзив на позов, документи в підтвердження заперечень тощо, відповідачем суду не повідомлено.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, про що відповідача попереджено ухвалою від 13.04.2009р..
Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
24.09.2007р. в місті Києві на вул. Костянтинівській 72, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів -«Мазда-6», державний номер АА 0378 ВК під керуванням Серваса Руслана Олеговича та «Мітсубісі L 300», державний номер 27953 КА під керуванням Зорило Г.І., що належить ВАТ АКБ «Укрсоцбанк», підтверджується довідкою Головного управління у місті Києві Державної автомобільної інспекції №55108 від 26.09.2007р. (копія залучена до матеріалів справи).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно довідки Головного управління у місті Києві Державної автомобільної інспекції №55108 від 26.09.2007р., постанови Подільського районного суду м.Києва по адміністративній справі №3-36444/2007р., подорожнього листа службового легкового автомобіля серії 03-СК №1116182, виданого 24.09.2007р. Київською міською філією АКБ „Укрсоцбанк", довідки, виданої Київською міською філією АКБ „Укрсоцбанк" №03-23/516 від 11.12.2008р. власником транспортного засобу Мітсубісі L 300, д.н.з. 27953КА, на час дорожньо-транспортної пригоди був відповідач, водієм вказаного транспортного засобу на час настання дорожньо-транспортної пригоди був працівник Київської міської філії АКБ „Укрсоцбанк" Зорило Григорій Іванович.
Факт порушення громадянином Зорило Г.І. вимог пункту п.10.1, 11.1 правил дорожнього руху, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди, встановлено Постановою Подільського районного суду м. Києва по адміністративній справі №3-36444/2007р., відповідно до якої, його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП - порушення водіями правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі Договору страхування наземного транспорту № 148 від 12 квітня 2007 року укладеного між СТДВ «Гарантія»та Сервасом Русланом Олеговичем. Строк дії договору відповідно до умов договору встановлений з 21.04.2007 року до 24 години 20.04.2008р., страхова сума за цим договором складає 160 000 грн., розмір безумовної франшизи становить 0 % від страхової суми.
Сума матеріального збитку була визначена відповідно до висновку №448 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріальної шкоди, спричиненої володільцю дорожньо-транспортного засобу від 14.11.2007р. та додатку до нього від 26.11.2007р., матеріальний збиток, спричинений власнику автомобіля Мазда-6, д.н.з. АА0378ВК в результаті його пошкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди складає 46 261, 71 грн. (37 057, 71 грн.+ 9 204, 00 грн.). На огляд транспортного засобу викликалась та на першому огляді була присутня особа, винна в настанні дорожньо-транспортної пригоди, Зорило Григорій Іванович, працівник відповідача.
Оскільки, в результаті пошкодження транспортний засіб, що застрхований позивачем, не міг пересуватися самостійно, до складу понесених збитків включені витрати на евакуацію пошкодженого транспортного засобу, надання та оплата яких у розмірі 240, 00 грн. підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №13/62 від 24.09.2007р..
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 46 501, 71 грн. (46261,71 грн. сума збитків + 240, 00 грн. оплата послуг по евакуації), що підтверджується платіжним дорученням №1753 від 20 грудня 2007р..
Відповідно до ст. ст. 1166, 1172 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно із ч.2 ст. 1166 ЦК України особа, яка заподіяла шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини. Відповідач не довів відсутність вини свого працівника в заподіянні шкоди, що спричинена внаслідок ДТП 24.09.2007р., вина працівника підтверджується Постановою Подільського районного суду міста Києва від 09.11.2007 року.
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдання збитків.
Виходячи з наведеного, до позивача перейшло в межах суми 46 501, 71 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
04.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій пропонував в добровільному порядку сплатити СТзДВ «Гарантія»суму понесених витрат на виплату страхового відшкодування (претензію відповідачем отримано 08.12.2008р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення).
Відповідач в добровільному порядку не відшкодував позивачу понесені витрати, однак, надав договір №1-ЦВО/011/1-198 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 25.06.2007р., сертифікат №27 до вказаного договору, додаток №1 до зазначеного сертифікату, відповідно до яких цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу Мітсубісі L 300, д.н.з. 27953КА на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована Відкритим акціонерним товариством Національна акціонерна страхова компанія „Оранта".
За заявами позивача про виплату страхового відшкодування від 16.12.2008р. та повторно від 09.01.2009р., позивачем отримано страхове відшкодування від Національної акціонерної страхової компанії „Оранта" у розмірі 20 172, 88 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2138 від 11.02.2009р..
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особи, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяння збитки.
Невідшкодованими особою, відповідальною за заподіяння збитків, щодо яких і виник спір у справі є витрати у розмірі 26 328, 83 грн. (46 501, 71 грн. сума виплаченого позивачем страхового відшкодування - 20 172, 88 грн. сума отриманого від страхової компанії відповідача страхового відшкодування).
У зв'язку з виплатою позивачем страхового відшкодування в розмірі 46 501, 71 грн., та відсутністю доказів, які б спростовували вину відповідача у завданні збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, суд визнає вимоги позивача про стягнення в порядку регресу частини виплаченої суми в розмірі заявленому до стягнення, такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в розмірі 263, 29 грн., 118, 00 грн. витрат на інформаційне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака 29, к/р 32008152402 в Головному управління НБУ по Києву та Київській області, МФО 321024, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00039019) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13; адреса: 04060, м. Київ, вул. Котовського 27, р/р 2650151 у Відділенні № 5 філії ЗАТ «ПУМБ»у м. Києві, МФО 322755, ідент. код 21130899) 26 328, 83 грн. (двадцять шість тисяч триста двадцять вісім гривень 83 копійки) понесених витрат.
3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк»(03150, м. Київ, вул. Ковпака 29, к/р 32008152402 в Головному управління НБУ по Києву та Київській області, МФО 321024, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 00039019) на користь Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»(юрид. адреса: 04070, м. Київ, вул. Костянтинівська 56, оф. 13; адреса: 04060, м. Київ, вул. Котовського 27, р/р 2650151 у Відділенні № 5 філії ЗАТ «ПУМБ»у м. Києві, МФО 322755, ідент. код 21130899) витрат по сплаті державного мита в розмірі 263, 29 грн. (двісті шістдесят три гривні 29 копійок), 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Р.І.Самсін
дата підписання рішення 05.06.2009