"24" березня 2014 р.Справа № 916/509/14
За позовом: приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006"
до відповідача: селянського (фермерського) господарства "Задум"
про стягнення 59 687,19 грн.
Суддя Цісельський О.В.
Представники сторін:
Від позивача: Миронець О.Д., довіреність №66/14 від 17.02.2014р.
Від відповідача: Думітрашко Р.М. - керівник
Відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва в судовому засіданні з 26.02.2014р. до 12.03.2014р. о 16 год. 00 хв.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне підприємство "БІЗОН-ТЕХ 2006", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Задум" 59 687,19 грн., де 35 110,12 грн. - основний борг, 10 533,03 грн. - штраф, 14 044,04 грн. проценти за користування грошовими коштами.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.02.2014р. позовну заяву (вх.№452/14) прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно №916/509/14 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
12.03.2014р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про долучення до матеріалів справи доказів оплати основного боргу, які судом досліджені та долучені до матеріалів справи.
Позивач подав до суду письмові пояснення (вх.№6293/14 від 12.03.2014р.) відповідно до яких підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу.
Представник позивача позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 10 533,03 грн. - штрафу та 14 044,04 грн. процентів за користування грошовими коштами підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову позивача не заперчує, однак свою правову позицію у письмовому вигляді до суду не надав.
В процесі розгляду справи учасниками процесу були надані додаткові докази, які оглянуті судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
21 лютого 2011р. між приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (Постачальник) та селянським (фермерським) господарством "Задум" (Покупець) було укладено договір поставки насіння №ПР-Н-54, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що у порядки, строки та на умовах, визначених цим Договором та Специфікаціями до нього, Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця насіння для сівби (надалі "Насіння" або "Товар"), а Покупець зобов'язується приймати цей товар та оплачувати його.
Відповідно до п.1.2. Договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в Специфікаціях до Договору, які є невід'ємними його частинами.
Із змісту п.4.3. Договору дата (строк) поставки товару вказується в Специфікаціях. Якщо їх не вказано, то товар постачається Покупцю за його письмовими заявками по мірі необхідності Покупця в ньому, але не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту одержання Постачальником заявки про поставку товару.
Пунктом 5.1. Договору визначено, що Покупець зобов'язується оплатити Постачальнику товар у строки та в розмірах, що визначені в Специфікаціях, а також зобов'язується сплатити суму індексації ціни товару в порядку, визначеному цим Договором. Якщо в Специфікації не вказано дату (строк) оплати товару, то такий товар оплачується Покупцем у день його отримання від Постачальника. Ця умова також діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана Специфікація.
У відповідності до п.п.8.1., 8.1.3. Договору з метою забезпечення своєчасного виконання зобов'язань Сторонами та компенсації можливих втрат, Сторони передбачили такі договірні штрафні санкції, які сплачуються, понад суми збитків: за прострочення строків виконання грошових зобов'язань Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 (двадцяти) календарних днів Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30 (тридцяти)% від простроченої суми. Пеня та штраф на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховуються.
Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до кінця року в якому він був укладений. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки, але фактично будуть здійснюватися поставки товару Покупцю, то цей Договір продовжує діяти і в наступному році аж до моменту укладення нового договору поставки (п.9.1. Договору).
На виконання умов вищезазначеного договору позивачем відповідачу було поставлено товар на загальну суму 171 461,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №ЗП262 від 24.02.2011р. на суму 75 110,00 грн., №ЗП1273 від 01.04.2011р. на суму 20 000,00 грн., №ЗП2516 від 26.04.2011р. на суму 25 050,00 грн., №ЗП3367 від 24.05.2011р. на суму 49 328,00 грн., №ЗП5183 від 30.05.2011р. на суму 1 973,12 грн., що підписані уповноваженими представниками сторін та скріплена їх печатками, та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОП №207449 від 24.02.2011р., від 01.04.2011р., серії ЯОП№207450 від 24.05.2011р., актом звірки взаєморозрахунків, що також підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками.
Проте, відповідачем вартість отриманого товару оплачено лише частково в сумі 136 651,00 грн., що підтверджується банківською випискою позивача, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 35 110,12 грн.
Додатковою угодою №1 від 08.05.2013р. сторони погодили надання відповідачу відстрочки оплати суми боргу до 01.10.2013р., однак відповідач наданим йому правом оплати вартості товару з відстрочкою до 01.10.2013р. не скористався та залишок боргу з оплати товару в розмірі 35 110,12 грн. не сплатив.
Надалі під час розгляду справи відповідачем було повністю сплачено суму основного боргу, що підтверджуються відповідним платіжним дорученням №42 від 07.03.2014р. на суму 35 110,12 грн.
Неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки насіння №ПР-Н-54 від 21.02.2011р. в частині здійснення оплати вартості отриманого обладнаня і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.
За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
Приписами ст.663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Умовами ст.665 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред'явити продавцеві вимоги відповідно до статті 620 цього Кодексу.
Із змісту ст.693 Цивільного кодексу України вбачається, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст.656 Цивільного Кодексу України).
Як встановлено судом та підтверджується сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем повністю сплачена під час розгляду справи.
Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Задум" 10 533,03 грн. штрафу та 14 044,04 процентів за користування чужими грошовими коштами.
Оцінюючи вимоги про стягнення штрафу, суд зазначає наступне:
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є господарські санкції, до яких віднесено штраф та пеню.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Перевіривши розрахунок позивача 30% штрафу в сумі 10 533,03 грн. судом встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства, його розрахунок здійснений позивачем належним чином, у зв'язку з чим підлягає судом задоволенню в повній мірі, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 30% штрафу в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 10 533,03 грн.
Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача процентів за користування чужим грошовими коштами в сумі 14 044,04 грн. суд зазначає наступне:
Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції. Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією. Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк. За грошовим зобов'язанням боржник не повинен платити відсотки за час прострочення кредитора. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. У випадках, передбачених законом, штрафні санкції за порушення господарських зобов'язань стягуються судом у доход держави (ст.232 ГК України).
Пунктом 8.5. договору поставки насіння №ПР-Н-54 від 21.02.2011р. визначено, що згідно із ч.3 ст.692, ч.5 ст.694, ст.536 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення сплати будь-якого платежу Покупець сплачує Постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами від простроченої суми за весь час прострочення, сума яких розраховується таким чином: СП= (СПП х 0,5 х Д):100, де СП сума процентів, що підлягає сплаті покупцем Постачальнику; СПП - сума простроченого платежу; Д - кількість календарних днів прострочення платежу. Проценти за користування чужими грошовими коштами на суму попередньої оплати, якщо товар не був отриманий Покупцем, не нараховується.
Перевіривши розрахунок позивача процентів за користування чужими грошовими коштами в сумі 14 044,04 грн. судом встановлено його відповідність вимогам чинного законодавства, його розрахунок здійснений позивачем належним чином в порядку визначеному договором, у зв'язку з чим підлягає судом задоволенню в повній мірі, отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 14 044,04 грн.
Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства України, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006", у зв'язку з чим стягненню з на користь позивача підлягає сума 30% штрафу в розмірі 10 533,03 грн. та сума процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 14 044,04 грн.
Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1 827,00 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" - задовольнити повністю.
2. Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Задум" (66442, Одеська обл., Ананьївський район, с. Долинське, код ЄДРЮОФОП 30818451) на користь приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (70605, Запорізька обл., Пологівський район, м. Пологи, вул. Крупської, буд.162, кв.11, код ЄДРЮОФОП 34216986) 30% штрафу в розмірі 10 533 (десять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 03 коп., проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 14 044 (чотирнадцять тисяч сорок чотири) грн. 04 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України..
Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 31.03.2014р.
Суддя Цісельський О.В.