36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
28.03.2014 р. Справа №917/126/14
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ"
до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра"
про стягнення 134250 грн. 00 коп. з врахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог
Суддя Тимошенко К.В.
Представники:
від позивача: Чайка А. М.
від відповідача: Черчик А.В.
Рішення прийняте після перерви оголошеної в судовому засіданні 26.03.2014р. до 10год. 30хв. 28.03.2014 р. та 28.03.2014р. до 11год. 15хв. 28.03.2014р.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" звернувся до суду з позовом про стягнення 150000грн. 00коп. авансу, сплаченого відповідачу за договором №15-12/10 від 15.12.2010р.
24.03.2014р. від товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" надійшла заява від 20.03.2014р. про зменшення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" суму авансу у розмірі 134250грн. 00коп. (а.с. 85-86).
В заяві про зменшення розміру позовних вимог позивач зазначає, що відповідач 02.07.2012р. повернув позивачу частину отриманої передоплати в сумі 15750грн.
Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Виходячи з наведеного та матеріалів справи заява позивача не суперечить чинному законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, з врахуванням чого прийнята судом.
Таким чином, розглядається позов про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" 134250 грн. 00 коп.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що в порушення п.2.1.1. договору позивач не передав відповідачу будівельний майданчик, свердловину та необхідку документацію в результаті чого у відповідача обов'язок по виконанню робіт не настав.
В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Позивач у позові просить стягнути з відповідача сплачений позивачем аванс в сумі 134250грн. 00коп. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно договору №15-12/10 від 15.12.2010р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра" (підрядником) та товариством з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" (замовником), підрядник (відповідач) взяв на себе зобов'язання за завданням замовника вчасно і якісно, на свій ризик та за власний рахунок, виконати роботи з капітального ремонту свердловини №3 Ракитнянського ГКР, а замовник (позивач) прийняти та оплатити виконані роботи. Позивач вказує, що планом роботи (додаток №1) визначені дата початку робіт та дата закінчення робіт, а саме: підготовчі роботи - термін їх виконання до десяти днів, починаючи з дня отримання авансу; початок робіт - до 10.01.2011р.; термін робіт - чотирнадцять днів з дати підписання сторонами акту на глушіння свердловини.
Позивач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" (замовник) свої зобов'язання по договору виконав, сплативши 21.12.2010р. товариству з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра" (підряднику) аванс у розмірі 150000грн. 00коп., що підтверджується банківською випискою ЕП-0000308, глушіння свердловини відбулося 12.01.2011р. про що сторонами складено та підписано відповідний акт, отже підрядник повинен був закінчити роботи до 26.01.2011р. та передати результат робіт по акту приймання-передачі замовнику, але свої зобов'язання відповідач (підрядник) не виконав у зв'язку з чим замовник вважає, що сума авансу є такою, що сплачена безпідставно та підлягає поверненню.
Дослідивши надані у справі докази та доводи сторін суд, при вирішенні спору виходить з наступного:
Згідно наданої позивачем копії договору №15-12/10 на капітальний ремонт свердловини №3 Ракитнянського ГКР від 15.12.2010р. (далі - договір), товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" (замовник) доручає, а товариство з обмеженою відповідальністю "НВП технотерра" (підрядник) зобов'язується вчасно, якісно, своїми силами та на власний ризик виконати роботи з капітального ремонту свердловини №3 Ракитнянського ГКР, згідно плану робіт (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору (а.с. 9-17).
Виходячи з умов договору між сторонами виникли відносини щодо підряду, до яких застосовуються вимоги глави 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
Згідно частин 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Виходячи з пункту 11.1 договору, договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
На виконання п. 4.3. договору позивач сплатив відповідачу аванс в сумі 150000грн. 00коп., що підтверджується банківською випискою (а.с. 20).
Згідно статті 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
З врахуванням приписів вказаної норми в разі порушення відповідачем (підрядником) своїх зобов"язань позивач (замовник) набуває права вимагати відшкодування збитків і таке право виникає після відмови замовника (позивача) від договору.
Посилаючись на ухилення відповідача від виконання робіт позивач не надав доказів вчинення ним дій, визначених статтею 849 ЦК України, докази відмови позивача від договору позивачем не надані.
Посилаючись у заяві від 20.03.2014р. (а.с. 85-86) на розірвання договору з відповідачем позивач не навів та не надав доказів розірвання договору.
Так, пунктом 12.3. договору визначено: якщо інше не передбачено цим договором або чинним в Україні законодавством, цей договір може бути розірваний тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковою угодою до цього договору.
Відповідно до статті 188 ГК України розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.
Відповідно до статті 654 ЦК України розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Доказів розірвання договору у встановленому порядку позивач не навів та не надав, отже посилання позивача на розірвання договору не обґрунтоване.
Посилання позивача на ст.1212 ЦК України, згідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно, особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала, також не може бути враховане, оскільки стягувані за позовом грошові кошти отримані відповідачем на підставі договору підряду, який, виходячи з наведеного вище, є чинним і на даний час.
Крім того, згідно п. 2.1.1. договору, перед початком робіт замовник передає підряднику будівельний майданчик, свердловину №3 Ракитнянського ГКР та необхідну документацію, що оформляється двостороннім актом приймання-передачі.
Відповідно до п. 5.3. договору замовник зобов'язаний передати підряднику будівельний майданчик, свердловину №3 Ракитнянського ГКР та необхідну для робіт документацію.
Доказів передачі відповідачу (підряднику) будівельного майданчика, свердловини №3 Ракитнянського ГКР та необхідної для роботи документації позивач не навів та не надав.
Виходячи з п.1.1. договору предметом договору є капітальний ремонт свердловини №3 Ракитнянського ГКР. Доказів можливості виконання відповідачем капітального ремонту свердловни, без передачі свердловини відповідачу згідно п. 2.1.1. та п. 5.3. договору позивач не навів та не надав.
Статтею 851 ЦК України передбачено, що підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Згідно статті 850 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. У разі невиконання замовником цього обов'язку підрядник має право вимагати відшкодування завданих збитків, включаючи додаткові витрати, викликані простоєм, перенесенням строків виконання роботи, або підвищенням ціни роботи. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.
Вимоги позивача мотивовані тим, що замовник виконав свої зобов'язань по договору та здійснив оплату авансу у сумі 150000грн. 00коп. Разом з тим, позивач не навів та не надав суду доказів в підтвердження виконання замовником (позивачем) умов п. 2.1.1. і п. 5.3. договору щодо передачі підряднику будівельного майданчика, свердловини №3 Ракитнянського ГКР та необхідної документації.
Отже, виходячи з матеріалів справи, позивач не передав відповідачу будівельний майданчик, свердловину №3 Ракитнянського ГКР та необхідну для робіт документацію, не відмовився від договору підряду, натомість, до спливу зазначеного позивачем строку виконання відповідачем робіт, 18.01.2011р. уклав договір №145 на виконання передбачених договором №15-12/10 від 15.12.2010р. робіт з іншою особою - товариством з обмеженою відповідальністю "Євротехсервіс-1991", що не свідчить про ухилення відповідача від виконання договору (а.с.22-28).
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вна посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Позивач не навів та не надав суду доказів в обгрунтування правомірності своєї вимоги про стягнення з відповідача авансу.
В зв'язку з викладеним позов задоволенню не підлягає.
(При вирішенні спору судом врахована практика Вищого господарського суду України, зокрема постанова Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. у справі №18/548/12).
Згідно п. 1 ч. 1 та ч. 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог в розмірі переплаченої суми.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення сплаченого відповідачу авансу у сумі 150000грн. 00коп. З урахуванням заяви про зменшення позовних вимог ціна позову складає 134250грн. 00коп. Судовий збір за позовом про стягнення 134250грн. 00коп. складає 2685грн. 00коп.; позивачем згідно платіжного доручення №153 від 23.01.2014р. сплачено судовий збір в сумі 3000грн. 00коп. У зв'язку з цим товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" підлягає поверненню з Державного бюджету України 315грн. 00коп. судового збору.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. В позові відмовити повністю.
2.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-сервісна компанія "Еско-північ" (04073, м.Київ, вул.Рилєєва, 10-а, п/р №26008037215900 в АТ "Укрсиббанк", м.Харків, МФО 351005, код ЄДРПОУ 100336566) з Державного бюджету України 315 грн. 00 коп. судового збору, сплаченого платіжним дорученням №153 від 23.01.2014р., яке знаходиться у справі.
Суддя Тимошенко К.В.
Повне рішення складено 02.04.2014р.