Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
Іменем України
"11" березня 2014 р. Справа № 910/17130/13
Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ
до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», с. Новосілки, Вишгородський район
про стягнення 1442313,42 грн.
за участю представників:
позивача:Олійник Н.О. - дов. від 21.02.2014р. № 1
відповідача:Шляхта А.В. - дов. від 21.10.2013р. № 1/01-04-873
суть спору:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - позивач) до Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі - відповідач) про стягнення 1442313,42 грн., з яких 711228,73 грн. заборгованість по кредиту, 482866,36 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 206406,89 грн. пеня та 41811,44 грн. штраф.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань за кредитним договором від 16.07.2007р. № 5735 щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у строки визначені договором.
Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.
Представник відповідача, присутній в судовому засіданні, проти позову заперечує з підстав викладених у запереченнях, які зводяться до того, що зазначений кредитний договір підписала особа, яка не мала належних повноважень його підписувати, а відтак у підприємства відсутні зобов'язання за вказаним кредитним договором, зокрема, і щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -
встановив:
Між сторонами у справі було укладено кредитний договір від 16.07.2007р. № 5735 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати відповідачу - позичальнику кредит у вигляді відновлюваної кредитної лінії з лімітом: 1000000,00 гривень на наступні цілі: придбання товарно-матеріальних цінностей, оплату виконаних робіт, наданих послуг (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору термін повернення кредиту « 15» липня 2008р. Вказаний термін може бути змінений.
Пунктом 2.1.2 договору банк зобов'язався надати кредит шляхом перерахування кредитних коштів на підставі розрахункових документів позичальника на цілі, відмінні від сплати страхових платежів, в межах суми, обумовленої п. 1.1 договору.
Згідно п. 4.1 договору, за використання кредиту в період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту, позичальник сплачує відсотки в розмірі 17,6 % річних.
Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, у разі порушення Позичальником будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, позичальник сплачує Банку відсотки за використання кредиту в розмірі 40 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.2 договору).
Пунктом 4.3 договору встановлено, що сплата відсотків за використання кредиту, здійснюється в дату сплати відсотків. Датою сплати відсотків є останнє число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання цього договору. У разі несплати відсотків у вказаний термін вони вважаються простроченими.
Додатковою угодою від 15.07.2008р. до кредитного договору сторони погодили починаючи з 15.07.2008р викласти кредитний договір № 5735 від 16.07.2007р. в такій редакції, зокрема:
«А.1. Вид кредиту - поновлювана кредитна лінія.
А.2. Ліміт даного кредитного договору: 999966,00 гривень на наступні цілі: придбання товарно-матеріальних цінностей, оплата виконаних робіт, наданих послуг.
ОСОБА_3 повернення кредиту « 14» липня 2009 р.
А.6. За користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 23 % річних.
А.7. При порушенні Позичальником будь-якого зобов'язання щодо погашення кредиту Позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 54 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості».
Додатковою угодою від 14.07.2009р. № 2 до кредитного договору сторони погодили починаючи з 14.07.2009р. викласти кредитний договір № 5735 від 16.07.2007р. у наступній редакції, зокрема:
«А.2. Ліміт даного кредитного договору: 870000,00 грн. на наступні цілі: придбання товарно-матеріальних цінностей, оплата виконаних робіт, наданих послуг.
А.6. За користування кредитом Позичальник сплачує процента в розмірі 22,9 % річних.
А.7. При порушенні Позичальником будь-якого із грошових зобов'язань Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 57 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості».
Додатковою угодою від 09.02.2010р. № 3 до кредитного договору сторони погодили починаючи з 10.02.2010р. п. А.3 кредитного договору № 5735 від 16.07.2007р. викласти в наступній редакції:
«ОСОБА_4 повернення кредиту встановлюється згідно з Графіком зменшення поточного ліміту даного договору. Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених даним договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 93-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань має право змінити умови договору, встановивши інший строк повернення кредиту. При цьому Банк направляє Позичальникові письмове повідомлення із зазначенням дати строку повернення кредиту. При непогашеній заборгованості за даним договором у строк, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У випадку погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, строк повернення кредиту здійснюється відповідно до Графіка зменшення поточного ліміту, а саме: до 13.06.2010 р. - 470 000.00 гри. до 13.07 2010р. - 0 грн.
Додатковою угодою від 20.04.2011р. № 7 до кредитного договору сторони погодили починаючи з 20.04.2011р. викласти, зокрема, п.п. А.2, А.3, А.6, А.7 кредитного договору № 5735 від 16.07.2007р. в наступній редакції:
«А.2. Ліміт даного кредитного договору: 816228,73 грн. на наступні цілі: придбання товаро-матеріальних цінностей, оплата виконаних робіт, наданих послуг.
ОСОБА_4 повернення кредиту « 19» квітня 2012р. згідно з Графіком зменшення поточного ліміту (Додаток № 1 даного договору)
А.6. За користування кредитом Позичальник сплачує відсотки у розмірі 16,9 % річних.
А.7. У разі порушення Позичальником будь-якого грошового зобов'язання Позичальник сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 44 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості».
Додатком № 1 до додаткової угоди № 7 від 20.04.2011р. до кредитного договору сторонами встановлений графік зменшення поточного ліміту.
На виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачений договором кредит, що підтверджується банківською випискою по рахунку відповідача за період з 16.07.2007р. по 06.02.2014р., оригінал якої залучений до матеріалів справи.
В той же час, відповідач свої зобов'язання за договором щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами у строки визначені договором виконав неналежним чином, що стало підставою звернення позивача до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач своїх зобов'язань щодо повернення тіла кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконав, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість з повернення тіла кредиту в розмірі 711228,73 грн., зі сплати відсотків за користування кредитними коштами за період з 18.07.2007р. по 21.08.2013р. в розмірі 482866,36 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитними коштами відповідач суду не надав.
Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 711228,73 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту та 482866,36 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами.
Крім того, позивач на підставі п. А.7 додаткової угоди № 7 від 20.04.2011р. до кредитного договору від 16.07.2007р. № 5735 просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення тіла кредиту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми боргу за кожен день прострочення, яка за його розрахунком за загальний період прострочення з 02.12.2011р. по 21.08.2013р. складає суму в розмірі 206406,89 грн.
Також, позивач на підставі п. 5.8 додаткової угоди № 2 від 14.07.2009р. до кредитного договору від 16.07.2007р. № 5735 просить суд стягнути з відповідача за несвоєчасне повернення тіла кредиту понад 30 календарних днів штраф, який розраховується за формулою: 1000 грн. + 5% від суми встановленої п. А.2 додаткової угоди № 7 від 20.04.2011р. до кредитного договору від 16.07.2007р. № 5735 (816228,73 грн.) в розмірі 41811,44 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 5.4 додаткової угоди № 2 від 14.07.2009р. до кредитного договору від 16.07.2007р. № 5735, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3 років від дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позивальником.
Суд, з урахуванням встановлених прострочених сум заборгованості по кредитному договору та періодів прострочення, які відображенні в банківських виписках по рахунку відповідача, здійснив власний розрахунок пені, а саме:
Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення
9635.8502.12.2011 - 02.12.201117.7500 %0.042 %*4.09
1500006.01.2012 - 01.02.2012277.7500 %0.042 %*171.52
18900002.02.2012 - 29.02.2012287.7500 %0.042 %*2241.15
36300001.03.2012 - 22.03.2012227.7500 %0.042 %*3382.05
36300023.03.2012 - 03.04.2012127.5000 %0.041 %*1785.25
53700004.04.2012 - 20.04.2012177.5000 %0.041 %*3741.39
711228.7321.04.2012 - 09.06.20134157.5000 %0.041 %*120967.18
711228.7310.06.2013 - 12.08.2013647.0000 %0.038 %*17459.20
711228.7313.08.2013 - 21.08.201396.5000 %0.036 %*2279.83
Таким чином, згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом, сума пені складає 152031,66 грн.
Враховуючи здійснені відповідачем проплати з погашення пені за кредитним договором № 5735 від 16.07.2007р. загальна сума яких складає 7865,91 грн., які відображенні в банківських виписках по рахунку відповідача належна до стягнення сума пені складає 144165,75 грн. (152031,66 грн. - 7865,91 грн. = 144165,75 грн.).
В решті вимог щодо заявленої до стягнення суми пені суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.
Здійснений позивачем розрахунок штрафу є арифметично вірним, відповідає вказаним вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині є доведеною та обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту та відсотків за користування кредитними коштами перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 711228,73 грн. заборгованості з повернення тіла кредиту, 482866,36 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 144165,75 пені та 41811,44 грн. штрафу є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.
Що стосується заперечень відповідача, які зводяться до того, що кредитний договір від 16.07.2007р. № 5735 підписаний зі сторони відповідача - Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» особою, яка не мала належних повноважень його підписувати, а відтак у підприємства відсутні зобов'язання за вказаним кредитним договором, зокрема, і щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами то суд зазначає таке.
Судом досліджений кредитний договір від 16.07.2007р. № 5735 та додатки до нього та встановлено, що з боку відповідача його уклав та підписав директор Волинської філії Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс» Касьян Микола Васильович, який діяв на підставі Положення про філії та генерального доручення № 01/03-05-35 від 19.01.2007р.
Відповідно до статуту Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 16.01.2006р. № 33 (ділі - Статут), Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі - Підприємство) має право відповідно до законодавства створювати, реорганізовувати та ліквідовувати філії, відділення, представництва та інші відокремлені та структурні підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на підставі положення, затвердженого Генеральним директором (п. 5.1.5 Статуту).
Відповідно до п. 5.1.7 Статуту, функції, права та обов'язки структурних підрозділів Підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються Генеральним директором.
Генеральний директор, зокрема, діє без довіреності від імені підприємства, представляє його інтереси в усіх установах та організаціях; укладає договори, видає доручення, відкриває в установах банків поточний та інші рахунки у національній та іноземній валюті; затверджує положення про відокремлені та структурні підрозділи підприємства, служби управління підприємства (п. 6.3 Статуту).
Згідно п.п. 3.1 та 3.3 Положення про філію Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (далі - Положення) затвердженого Генеральним директором УДП «Укрінтеравтосервіс» від 05.08.1997р., філія являє собою структурний підрозділ Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс»; філія не є юридичною особою, несе відповідальність за своїми зобов'язаннями визначеними Підприємством в цьому положенні, або дорученні. Філія має право укладати угоди, набувати майнові права та особисті не майнові права, нести обов'язки тільки в межах своєї компетенції, і в межах, окресленими дорученнями.
Згідно п. 4.1 Положення, філія планує свою діяльність, визначає основні напрямки свого розвитку відповідно з напрямками розвитку підприємства та погоджує їх з Генеральним директором Підприємства.
Як вбачається з генерального доручення № 01/03-05-35 від 19.01.2007р. генеральний директор Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» Козак Олександр Михайлович уповноважив директора філії «Укрінтеравтосервіс-Волинь» Касьяна Миколу Васильовича, зокрема, підписувати договори від імені підприємства, угоди та інші документи, пов'язані з виконанням зазначених повноважень та вести всі фінансово-бухгалтерські операції, що стосуються діяльності філії, у зв'язку з укладенням договору кредиту та надання майна в заставу.
Листом від 24.05.2007р. № 01/01-04-423 генеральний директор Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс» Козак А.М. надав дозвіл філії «Укрінтеравтосервіс-Волинь» відкрити кредитно-відновлювальну лінію для отримання кредиту в сумі 1000000 гривень на придбання товарно-матеріальних цінностей, ПММ будівельних матеріалів, послуг і надати в заставу ПММ та товари.
Відповідно до окремого доручення № 1/62-04-369, яке підписане генеральним директором Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» Побережним Ю.П., підприємство не заперечує проти пролонгації кредитного договору № 5735 від 16.07.2007р. з КБ "Приватбанк" з переоформленням договору про надання овердрафтового кредиту № 5735 від 16.07.2007р. терміном на один рік та уповноважило директора «Укрінтеравтосервіс-Волинь» Касьяна Миколу Васильовича, в установленому порядку нести відповідальність, згідно чинного законодавства України.
За вказаних обставин при укладанні та підписанні кредитного договору № 5735 від 16.07.2007р. директор Волинської філії Українського державного підприємства «Укрінтеравтосервіс» - Касьян М.В. діяв в межах наданих йому повноважень.
Крім того, зазначений кредитний договір схвалений відповідачем, про що свідчать здійснені платежі - проплати на виконання умов кредитного договору № 5735 від 16.07.2007р., які відображенні в банківських виписках по рахунку відповідача, оригінали яких залучені до матеріалів справи.
З огляду на зазначене, суд відхиляє вказані заперечення проти позову та не приймає їх до уваги при вирішенні спору у даній справі.
Також суд звертає увагу відповідача на те, що законом передбачено право кредитора звернутися до суду до кожного з боржників окремо.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» (07362, Київська обл., Вишгородський район, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50, ідентифікаційний код 21536845) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ідентифікаційний код 14360570) 711228 (сімсот одинадцять тисяч двісті двадцять вісім) грн. 73 коп. заборгованості з повернення тіла кредиту, 482866 (чотириста вісімдесят дві тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 36 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитними коштами, 144165 (сто сорок чотири тисячі сто шістдесят п'ять) грн. 75 коп. пені, 41811 (сорок одна тисяча вісімсот одинадцять) грн. 44 коп. штрафу та 27601 (двадцять сім тисяч шістсот одна) грн. 45 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позову відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Подоляк Ю.В.
Дата підписання рішення 03.04.2014р.