8.2.3
Іменем України
04 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1598/14
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Смішлива Т.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1218,67 грн.,-
04 березня 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1218,67 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 03 листопада 2006 року.
15.03.2013 ФОП ОСОБА_1 надав до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.
У строки, встановлені діючим законодавством, відповідач суму єдиного внеску не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати єдиного внеску за 4 квартал 2013 року у розмірі 1218,67 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника.
З метою погашення заборгованості відповідача податковим органом направлено на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу, яка боржником не оскаржена та не виконана.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1218,67 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника інспекції.
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця. До суду повернувся конверт з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження не надавав. Відповідно до положень ч. 11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. З огляду на вищезазначене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. (а.с. 5-6, 37)
Враховуючи положення пункту 6 статті 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до такого.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходиться на податковому обліку в Сватівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області з 03.07.2006 за №2346 (а.с.11).
ОСОБА_1 є платником єдиного податку.
ОСОБА_1 звернувся до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, в якій обрав вид діяльності ремонт та обслуговування побутової техніки (а.с. 12).
За відповідачем утворилась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013 у розмірі 1218,67 грн., що підтверджується розрахунком суми по податкового боргу платника податків та карткою особового рахунку платника (а.с. 14-15).
Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Законом № 2464-VІ визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VІ позивач є платником єдиного внеску.
Згідно п.3-1 ч.1 ст.1 Закону №2464-VІ органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що формує податкову і митну політику (в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів, єдиного внеску) та забезпечує її реалізацію (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), та його територіальні органи.
У ч.2 ст.6 вказаного Закону зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до інформації Управління Пенсійного фонду України в Сватівському районі ОСОБА_1 на обліку в управління не знаходиться та пенсію не отримує. (а.с. 42)
Тобто, пільги, передбачені ст. 4 Закону № 2464-VІ,на відповідача не розповсюджуються.
Статтею 9 цього Закону передбачено, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Частиною 11 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
На підставі пункту 7 частини 1 статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплаченої суми єдиного внеску.
Частиною 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
У разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі, якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, орган доходів і зборів надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці дев'ятому цієї частини, орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Сватівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Луганської області відповідачу було направлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1939 14 лютого 2014 року (а.с. 13), яка отримана відповідачем 17.02.2014, що підтверджується його особистим підписом на корінці вимоги (а.с. 14), у встановлені законодавством строки не оскаржена, сума заборгованості ним до бюджету не перерахована.
Враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не сплатив, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; і.н.НОМЕР_1) в рахунок погашення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2013, перерахувавши на р/р 37191204001227, одержувач: Сватівська ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код одержувача 38165092, кошти в сумі 1218,67 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 67 копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Суддя Т.В. Смішлива