36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.05.2009 Справа № 10/21-09
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Кар Інжинірінг", поштова адреса : 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Бутиріна, 45-А
до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства, 39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62
про стягнення 70 395,78 грн.,
Суддя Ківшик О.В.
Представники
від позивача: Холошин А.О., довіреність № 188 від 24.03.2009 р.;
Шапошнікова Є.А., довіреність № 282 від 13.05.2009 р.;
від відповідача: Філатова О.П., довіреність № 15 від 05.01.2009 р..
Суть спору : стягується 70 395,78 грн. заборгованості відповідача, з яких : 64 290,00 грн. основний борг (кошти, отримані без відповідної на те правової підстави), 673,06 грн. три проценти річних, 5 432,27 грн. індекс інфляції.
Відповідач позов не визнає за мотивами, викладеними у відзиві № 13/18-84 від 12.03.2009 р. (вх. № 03900 від 19.03.2009 р.).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,
встановив :
ТОВ "Інтер Кар Інжинірінг" листом № 22 від 24.07.2008 р. звернулося до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" щодо поставки в серпні 2008 року відливок сектору черв'ячного (ГОСТ 977-88 креслення І000.41.012-1) в кількості 500 шт. з відвантаженням після 20.08.2008 р..
Згідно наданого відповідачем витягу з Реєстру замовлень продукції (додаток № 3 до відзиву на позов) замовлення за вказаним зверненням на виготовлення відкрите Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" 25.07.2008 р. під № 1050266.
Вільна відпускна ціна на зазначену продукцію за замовленням № 1050266 від 25.07.2008 р. узгоджена сторонами протоколом (11.08.2008 р. з боку ТОВ "Інтер Кар Інжинірінг", 26.07.2008 р. -з боку Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ") в розмірі 55 800,00 грн..
ТОВ "Інтер Кар Інжинірінг" листом № 83 від 27.08.2008 р. звернулося до Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства щодо поставки у вересні 2008 року відливок сектору черв'ячного (ГОСТ 977-88 креслення І000.41.012-1) в кількості 1 000 шт. з відвантаженням до 20.09.2008 р..
Згідно наданого відповідачем витягу з Реєстру замовлень продукції (додаток № 3 до відзиву на позов) замовлення за вказаним зверненням на виготовлення відкрите Холдінговою компанією "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства 01.09.2008 р. під № 1050269.
Вільна відпускна ціна на зазначену продукцію за замовленням № 1050269 від 01.09.2008 р. узгоджена сторонами протоколом від 01.09.2008 р. в розмірі 128 580,00 грн..
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
При цьому відповідно до ст. 207 Цивільного Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до п. 1 ст. 837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Враховуючи вищевикладене, сторони досягли згоди щодо істотних умов договору, зазначені документи підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а тому між сторонами мали місце факти укладання правочинів -двох договорів підряду.
У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.
Матеріалами справи підтверджується належне виконання сторонами обов'язків по обох вищевказаних договорах підряду (замовлення № 1050266 від 25.07.2008 р. : рахунок-фактура № 80141 від 14.08.2008 р., товарно-транспортна накладна 01ХКА № 007852 від 27.08.2008 р., платіжне доручення № 130 від 20.08.2008 р., замовлення № 1050269 від 01.09.2008 р. : рахунок-фактура № 80170 від 22.09.2008 р., товарно-транспортна накладна 01ХКА № 009638 від 26.09.2008 р., платіжне доручення № 230 від 26.09.2008 р.).
Холдінгова компанія "АвтоКрАЗ" виставила ТОВ "Інтер Кар Інжинірінг" рахунок-фактуру № 80170 від 22.09.2008 р. на замовлення № 1050266 від 25.07.2008 р. в сумі 64 290,00 грн., який був оплачений позивачем платіжним дорученням № 223 від 22.09.2008 р..
Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, узгодження предмету договору, ціни та строків виконання щодо виготовлення продукції на суму 64 290,00 грн. (замовлення, протокол узгодження ціни) між сторонами не відбувалося, фактично рахунок-фактура № 80170 від 22.09.2008 р. містить відсилку на замовлення № 1050266 від 25.07.2008 р., яке вже було виконано сторонами. Дані обставини відповідачем не спростовуються.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного Кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, грошові кошти в сумі 64 290,00 грн., перераховані ТОВ "Інтер Кар Інжинірінг" платіжним дорученням № 223 від 22.09.2008 р. отримані відповідачем без достатньої правової підстави, на момент прийняття рішення позивачеві не повернуті, а тому вимоги в цій частині суд визнає правомірними.
При цьому згідно з приписами п. 2 ст. 1214 Цивільного Кодексу України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Згідно з вимогами ст. 536 Цивільного Кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Між сторонами не був встановлений розмір процентів за користування безпідставно одержаними грошима.
Єдиний законодавчо встановлений випадок чіткого визначення розміру відсотків за прострочення виконання грошового зобов'язання містить п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України : три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За викладеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь процентів в сумі 673,06 грн. в розмірі трьох процентів річних за користування безпідставно одержаними грошима є обґрунтованими.
Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 5 432,27 грн. інфляційних втрат відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України суд визнає правомірними та обґрунтованими.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За викладеного, позовні вимоги підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню частково в сумі 70 395,33 грн. (64 290,00 грн. + 673,06 грн. + 5 432,27 грн.) з огляду на допущену позивачем арифметичну помилку.
Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати з оплати державного мита в сумі 703, 96 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Холдінгової компанії "АвтоКрАЗ" у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Київська, 62), р/р 26008040135980 в філії "Придніпровське Регіональне Управління" ВАТ Банк "Фінанси та кредит", МФО 331564, код ЄДРПОУ 05808735 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Кар Інжинірінг" (39621, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Сербіченка, 5, поштова адреса : 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Бутиріна, 45-А), р/р 26007300000206 в КФ АКБ "Форум", м. Кременчук, МФО 331984, код ЄДРПОУ 35939368 : 70 395,33 грн., 703, 96 грн. витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Рішення надіслати сторонам за адресами, зазначеними у її вступній частині.
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.