Справа № 364/228/14-ц
Провадження № 2/364/99/14
03.04.2014 року, Володарський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Ткаченко О. В.,
при секретарі Бондаренко Л. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК»
до ОСОБА_1,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
25 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, в якій вказав, що сторони 11.11.2006 року уклали кредитний договір № DNH4KS96880234 відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2002 гривні 56 копійок. Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Станом на 22.01.2014 року, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 24241 гривня 67 копійок. Позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість у розмірі 24241 гривня 67 копійок за кредитним договором № DNH4KS96880234 від 11.11.2006 року та судові витрати в сумі: 243 гривні 60 копійок судового збору.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутність та зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи у разі неявки відповідача.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, та подав до суду про розгляд справи без його участі.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Судом встановлено, що сторони 11.11.2006 року уклали кредитний договір № DNH4KS96880234 (а.с.3-7), відповідно до якого відповідач взяв в кредитні кошти на мобільний телефон в сумі 2002 гривні 56 копійок. Відповідач зобов'язався повертати кредит та сплачувати відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Станом на 22.01.2014 року, у зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 24241 гривня 67 копійок (а.с.2-3).
В судовому засіданні відповідача ОСОБА_1 надав пояснення, що кредит він не отримував, так як в нього викрали паспорт. До міліції з питанням про крадіжку паспорта не звертався. Звернувся до паспортного столу за місцем проживанням про втрату паспорта. З отриманого кредиту погашено 1000 гривень не ним, а його дядьком.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів щодо викладених обставин відповідач не надав, окрім того, частину тіла кредиту погашено, що підтверджується також розрахунком про заборгованість (а.с.2), що вказує на те, що погашено частину основної суми боргу (кредиту), тобто відповідач визнає свої фінансові зобов'язання перед позивачем. Окрім того відповідно до заяви позичальника ОСОБА_1 паспорт вказаний серії НОМЕР_1, виданий Володарським РВ ГУ МВС України в Київській області 11.05.2005 року. Кредит ОСОБА_1 отримав до вказаного паспорта 11.11.2006 року. Відповідно до відповіді Володарського районного сектору УДМС України в Київській області, на запит суду, щодо втрати паспорта ОСОБА_1, ОСОБА_1 отримував паспорт громадянина України 31.03.1998 року серії НОМЕР_2, після чого отримав паспорт серії НОМЕР_1, в зв'язку з втратою попереднього паспорта, а саме, 22.02.2005 року. На паспорт серії НОМЕР_1 отримано кредит згідно позову і в подальшому отримано паспорт серії НОМЕР_3 в зв'язку з втратою паспорта 02.12.2011 року за серією НОМЕР_1 (а.с.34-37), що вказує на те, що з 11.05.2005 року при отриманні паспорта серії НОМЕР_1 по 02.12.2011 року, відповідач паспорт не втрачав і згідно паспорта серії НОМЕР_1 отримав кредит згідно договору, а саме, заяви позичальника № DNH4KS96880234 від 11.11.2006 року для придбання мобільного телефону SAMSUNG, що спростовує пояснення відповідача, щодо неотримання ним кредиту, враховуючи також, що відповідач посилався на втрату паспорта , який отримав 31.03.1998 року, але кредит отримано на паспорт громадянина України серії НОМЕР_1, виданий 11.05.2005 року.
Ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно вимог ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 551 ЦК України, предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові ) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики ) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
В силу ч. 2 ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу вимог ст. 1050 ЦК України Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Ст. 1054 ЦК України вказує, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості у розмірі 24241 гривні 67 копійок за кредитним договором № DNH4KS96880234 від 11.11.2006 року та 243 гривні 60 копійок сплаченого судового збору, а саме, з відповідача необхідно стягнути суму основного боргу в повному обсязі, 1002 гривні 60 копійок. Заборгованість про відсоткам за користування кредитом та пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором необхідно стягнути в сумі 11619 гривень 54 копійки, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
КЕРУЮЧИСЬ СТ.СТ. 526, 527, 530, 549, 551, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК УКРАЇНИ , СТ.СТ. 3, 10, 11, 15, 209, 212, 214 - 215 ЦПК УКРАЇНИ , СУД , -
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором № DNH4KS96880234 від 11.11.2006 року в сумі 12622 (дванадцять тисяч шістсот двадцять дві) гривні 14 копійок коп. та 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судового збору, всього разом 12865 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят п'ять) гривень 74 копійки.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. В. Ткаченко