Справа № 362/1073/14-к
Провадження № 1-кп/362/120/14
03.04.2014 року м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12014110140000138 від 04.02.14 р. за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приєкуле, Лієпайського району, Латвійської республіки, громадянина України, працюючого завідуючим господарством ТОВ «Вікаліна», розташованого в м. Василькові, військове містечко - 11, будинок 2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: 27.09.2005 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік на підставі ст.75 КК України; 03.10.2006 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ст.. 185 ч.3, 71 КК України до 4 років позбавлення волі зі звільненням від відбуванням покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки на підставі ст. 75 КК України; 19.03.2007 року Васильківським міськрайонним судом Київської області за ст. 309 ч.2 , ст. 71 КК України до 2 років позбавлення волі на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком Васильківського міськрайонного суду від 03.10.2006 року до остаточного призначення покарання у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.03.2011 року умовно-достроково на підставі ст. 81 КК України, невідбутий строк покарання 4 місяці 13 днів.
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, -
04 лютого 2014 року близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в м.Києві, неподалік станції метро «Либідська» (точне місце не встановлено), повторно, маючи намір на незаконне придбання, зберігання та перевезення наркотичних засобів для висланого вживання,без мети збуту та реалізуючи свій намір, у невстановленої в ході досудового розслідування особи чоловічої статі, за 80 гривень незаконно придбав разовий медичний шприц ємкістю 2 мл, у якому знаходився наркотичний засіб опій ацетильований, ємкістю 1 мл.
Після цього, ОСОБА_4 , вказаний медичний шприц з наркотичною речовиною поклав до правої кишені своєї курточки, та на маршрутному таксі поїхав до м.Василькова Київської області.
Цього ж дня, близько 17 год. 20 хв., ОСОБА_4 проходив неподалік Васильківської ЦРЛ, розташованої за адресою: Київська область, м.Васильків, вул. Декабристів, 87, де до нього підійшли працівники Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області, які за його письмовою згодою, при проведенні поверхневого огляду останнього у правій внутрішній кишені куртки виявили та вилучили разовий медичний шприц ємкістю 2 мл, заповнений до позначки 1 мл опієм ацетильованим, який ОСОБА_4 незаконно придбав, зберігав та перевозив для власних потреб, без мети збуту, при вищеописаних обставинах.
Згідно висновку судово-хімічної експертизи №128 СВЕ від 06.02.2014 р.: представлена на експертне дослідження рідин коричневого кольору, яка знаходиться в медичному шприці разового використання номінальною ємкістю 2 мл, вилучена у ОСОБА_4 , містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - опій ацетильований. Маса наркотичного засобу опію ацетильованого, в рідині в перерахунку на суху речовину становить - 0,0477 г.
Опій ацетильований, згідно Списку №1 «Особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено» в «Таблиці 1» переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», затвердженого Кабінетом Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, є особливо-небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю і суду показав, що 03.02.2014 року приблизно о 14-00 годині, перебуваючи в м.Києві біля станції метро «Либідська» він у незнайомого чоловіка придбав один медичний шприц ємкістю 2 мл, який був заповнений ацетильованим опієм 1 мл, за 80 гривень. Після цього він сів на маршрутне таксі і поїхав до м. Василькова з придбаним наркотичним засобом. У м.Василькові на зупинці «Лікарня» він вийшов із зазначеного маршрутного таксі і направився по тротуару в сторону лікарні, але був зупинений працівниками міліції і вони при його поверхневому огляді з його згоди з правої кишені курточки, в яку він був одягнений, виявили і вилучили придбаний ним одноразовий медичний шприц ємкістю 2 мл, який був заповнений ацетильованим опієм 1 мл, який він придбав для власних потреб без мети збуту, для власного вживання шляхом ін'єкції. На даний час він пройшов курс лікування від наркозалежності, зараз не вживає наркотичних засобів. У вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаявся, просив суд суворо його не карати, оскільки у нього пристарілі батьки та сестра інвалід, яка перебуває на його утриманні.
Головуючим у кримінальному провадженні з'ясована думка учасників судового розгляду про те, які докази треба дослідити та про порядок їх дослідження.
Прокурор не заперечував проти подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 .
Судом з'ясована думка всіх учасників судового провадження стосовно подальшого розгляду кримінального провадження відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники кримінального провадження зміст обставин, які ніким не оспорюються, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Таким чином, суд дійшов висновку щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та можливості обмежитись вивченням доказів, які характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 , що містяться в матеріалах кримінального провадження № 12014110140000138 від 04.02.14 р. відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, що були надані прокурором в судовому засіданні.
Враховуючи вище вказане, суд приходить до висновку про повну доведеність вини ОСОБА_4 в незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні наркотичних засобів без мети збуту, вчинене повторно, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України.
Визнаючи винним обвинуваченого ОСОБА_4 і обираючи йому міру покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що відноситься, відповідно до ст. 12 КК України, до злочинів середньої тяжкості, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого: відповідно до вимоги ГІБ МВС України ОСОБА_4 раніше судимий, за місцем роботи характеризується позитивно, з 2005 року перебуває на обліку в лікаря нарколога з діагнозом: «опійна наркоманія», у лікаря психіатра на обліку не перебуває, відповідно до акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №71 від 21.02.2014 року ОСОБА_4 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього також не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру він не потребує. ОСОБА_4 на алкогольну залежність не страждає. Він страждає на опійну наркоманію. Про це свідчать відомості про систематичний характер та тривалий період вживання опіатів, ознаки психічної та фізичної залежності від них, а також морально-етичне зниження особистості. Він потребує обов'язкового лікування з приводу цього захворювання. Протипоказань для цього у нього не виявлено.
Судом, відповідно до ст. 66 КК України, беруться до уваги обставини, пом'якшуючі відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 : щире каяття.
Обставин, що обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 положень ст. 69 КК України судом не вбачається.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи позитивну характеристику на ОСОБА_4 за місцем його працевлаштування, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності, щире каяття, вважає за можливе призначити ОСОБА_4 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.
Від вчиненого обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, ніхто не постраждав, шкода нікому не заподіяна, тяжких наслідків не настало, він свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, має постійне місце проживання та роботи, а тому суд вважає за можливе застосувати при призначенні покарання ОСОБА_4 ст.ст. 75, 76 КК України.
Під час досудового слідства щодо ОСОБА_4 було обрано міру запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження прокурором не було заявлено жодних клопотань з приводу зміни чи скасування запобіжного заходу ОСОБА_4 , а тому при призначенні покарання останньому запобіжний захід йому необхідно залишити попередній - особисте зобов'язання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 309 КК України і призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Застосувати до призначеного покарання ОСОБА_4 ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Іспитовий строк ОСОБА_4 відраховувати з дня постановлення вироку.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави Україна 244,72 грн. за проведення судово-хімічної експертизи в НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_4 залишити без змін - особисте зобов'язання.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового розгляду мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1