27 березня 2014 року Справа № 1312/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2012 року у справі за позовом Заступника Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, -
Заступник Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, діючи в інтересах громадянина ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2012 року позов задоволено повністю, визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо відмови зарахувати ОСОБА_1 до загального строку військової служби та строку безперервної служби у Збройних Силах України строк навчання в Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою; зобов'язано командування ІНФОРМАЦІЯ_1 зарахувати ОСОБА_1 період навчання з 15.06.1996 року по 19.06.1999 року у Донецькому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою до загального строку військової служби та строку безперервної служби у Збройних Силах України, внести зміни у всі відповідні документи та провести перерахунок розміру щомісячного грошового забезпечення.
Відповідач оскаржив постанову суду першої інстанції в апеляційному порядку і зазначив у скарзі, що відсутні законодавчі підстави для зарахування до строку військової служби періоду навчання у ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. Просить скасувати постанову суду від 05.12.2012 року та винести нову постанову про відмову в позові.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в поряду письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 15.08.1996 року був зарахований до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, який закінчив 19.06.1999 року.
Після закінчення ліцею ОСОБА_1 вступив до Київського військового інституту управління і зв'язку, який закінчив у серпні 2001 року.
24.11.2011 року Позивач звернувся з рапортом до Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 та просив зарахувати час навчання в ліцеї у загальний строк військової служби, внести відповідні виправлення в усі документи.
За результатами розгляду рапорту листом Відповідача від 24.11.2011 року Позивача повідомлено, що підстави для його задоволення відсутні.
Згідно частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба є почесним обов'язком кожного громадянина України, особливим видом державної служби, пов'язаної з виконанням громадянином України загального військового обов'язку і службою на конкурсно-контрактній основі у Збройних Силах України та інших військах, створених відповідно до законодавства України.
Згідно зі статтею 24 Закону № 2232-ХІІ початком перебування на військовій службі вважався, зокрема, й день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею), вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
У новій редакції цього Закону, яка набрала чинності 31 липня 1999 року і, з відповідними змінами, діє на цей час, стаття 24 вже не пов'язує початок перебування на військовій службі з днем прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею). Зазначена норма Закону передбачає, що початком проходження військової служби є: день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Статтею 2 Закону № 2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни.
Видами такої служби згідно з частиною четвертою названої статті Закону № 2232-ХІІ є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Перебування на військовій службі громадян, які навчаються у військово-навчальних закладах, передбачено і у статті 25 цього Закону.
Громадяни, які виявили бажання вступити до військово-навчальних закладів, відповідно до частини першої статті 12 Закону № 2232-ХІІ проходять підготовку у військових ліцеях, середніх загальноосвітніх навчально-виховних закладах, в організаціях Товариства сприяння обороні України, на підготовчих курсах при вищих навчальних закладах або самостійно.
Як встановив суд першої інстанції, ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, у якому з 15.08.1996 року по 19.06.1999 року навчався позивач, не належить до військових навчальних закладів, а створений відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року № 490 «Про реформу системи військової освіти» з метою підготовки кандидатів для вступу до цих закладів, тому навчання у ньому не можна вважати навчанням у військовому навчальному закладі, а відтак і проходженням військової служби згідно з переліком її видів, що закріплений у частині четвертій статті 2 Закону № 2232-ХІІ.
Таким чином, висновок суду першої інстанції у справі, що розглядається, про неправомірність відмови відповідача в зарахуванні до строку безперервної військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах України часу його навчання в ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою не ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, отже, постанова Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2012 є незаконною та підлягає скасуванню із винесенням нової постанови про відмову в позові.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.12.2012 року у справі № 712/19361/12 скасувати.
Винести нову постанову, якою в позові Заступнику Закарпатського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах громадянина ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.С. Затолочний
Судді: В.М. Каралюс
З.М. Матковська