ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/23418/13 26.03.14
За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" в особі Київської філії "Сіті"
до Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 398,42 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Храмов М.М., за довіреністю.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 4 398,42 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/23418/13, розгляд справи призначено на 25.12.2013 р. 25.12.2013 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву.
25.12.2013 р. судове засідання не відбулось.
Розпорядженням В.о. Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 25.12.2013 р., у зв'язку з перебуванням судді Нечая О.В. у відпустці, справу № 910/23418/13 було передано для розгляду судді Гавриловській І.О.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2013 р. справа № 910/23418/13 була прийнята до провадження суддею Гавриловською І.О. та призначена до розгляду на 29.01.2014 р.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 13.01.2014 р., у зв'язку з поверненням судді Нечая О.В. з відпустки, справу № 910/23418/13 було передано для розгляду судді Нечаю О.В.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.01.2014 р. справа № 910/23418/13 була прийнята до провадження суддею Нечаєм О.В. та призначена до розгляду на 29.01.2014р.
У судове засідання 29.01.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/23418/13 позивач не виконав.
У судове засідання 29.01.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/23418/13 відповідач виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 29.01.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/23418/13 та необхідністю витребування нових доказів розгляд справи було відкладено на 19.02.2014 р.
13.02.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача були подані письмові пояснення на відзив.
19.02.2014 р. судове засідання не відбулось з технічних причин.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.02.2014 р. судове засідання було призначено на 12.03.2014 р.
У судове засідання 12.03.2014 р. представник позивача не з'явився.
У судове засідання 12.03.2014 р. представник відповідача з'явився та подав клопотання про продовження строку розгляду спору.
Розглянувши у судовому засіданні 12.03.2014 р. клопотання представника відповідача про продовження строку розгляду спору, враховуючи особливості розгляду спору, суд задовольнив зазначене клопотання.
Враховуючи те, що представник позивача у судове засідання 12.03.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.12.2013 р. про порушення провадження у справі № 910/23418/13, розгляд справи відкладено на 26.03.2014 р
24.03.2014 р. представником позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва була подана заява про розгляд справи без участі представника позивача.
У судове засідання 26.03.2014 р. представник позивача не з'явився.
Представник відповідача у судове засідання 26.03.2014 р. з'явився, надав свої пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечував.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
21 квітня 2010 р. року між ОСОБА_5 (далі - страхувальник) та Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» (в подальшому перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», далі - позивач) було укладено Поліс добровільного страхування транспортного засобу № 19G-0349593 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1.
В матеріалах справи наявна копія довідки Управління державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в м. Києві № 3213 від 2909.2010 р., з якої вбачається, що 24.09.2010 р. о 08 год. 10 хв. по Набережному шосе в м. Києві сталась ДТП за участю автомобілів марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_5, автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_6, автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак НОМЕР_3, під керування ОСОБА_7 та автомобіля марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2010 р. ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Крім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2010 р., з якої вбачається, що ОСОБА_8 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КУпАП, за скоєння ДТП, яка сталась 24.09.2010 р. о 08 год. 10 хв. по Набережному шосе в м. Києві за участі автомобілів марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, та «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1.
Таким чином, постановами Печерського районного суду м. Києва від 15.10.2010 р. встановлено вину двох учасників вищезазначеної ДТП, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_8
Відповідно до Звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля колісного транспортного засобу № 6173 від 20.10.2010 р. (далі - Звіт), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_5, внаслідок його пошкодження під час ДТП, яка сталась 24.09.2010 р. о 08 год. 10 хв. по Набережному шосе в м. Києві, складає 6 671,52 грн. (з урахуванням ПДВ - 20 %).
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1012908 (112802) від 17.11.2012 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_5, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 398,42 грн.
На підставі сформованого страхового акту № 1012908 (112802) від 17.11.2012 р. позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 4 398,42 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 18597 від 01.12.2010 р.
Позивач звернувся до відповідача з заявою (претензією) про виплату страхового відшкодування в порядку регресу вих. № 112802 від 16.11.2011 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначену заяву отримав, та надав відповідь щодо невизнання даного випадку страховим через відсутність вини страхувальника за Полісом ВЕ/5647629.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_2, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/5647629.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № ВЕ/5647629 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_6.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Хонда», державний номерний знак НОМЕР_6, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № ВЕ/5647629, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Проте, судом встановлено, що вищезазначена ДТП сталась з вини водіїв двох транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Згідно з п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного.
Таким чином, розмір частки відшкодування завданої власнику автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, шкоди визначається відповідно до ступеня вини кожного із учасників вищезазначеної ДТП.
При визначенні цього розміру суд виходить із змісту постанов Печерського районного суду від 15.10.2010 р. у справах № 3-4402/10 та № 3-4402/10, у яких встановлено факт порушення двома учасниками ДТП з чотирьох, ОСОБА_8 та ОСОБА_6, пункту 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306.
Отже, вина ОСОБА_8 та ОСОБА_6 визначається судом як рівна, а тому шкода повинна бути відшкодована кожною із зазначених осіб у рівній частці - 50 відсотків від загального розміру заподіяної власнику автомобіля марки «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_1, шкоди. Учасниками судового процесу не надано обґрунтованих пояснень стосовно іншого ступеня вини кожного із учасників ДТП.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 4 398,42 грн. підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 199,21 грн. (50 % від розміру страхового відшкодування, сплаченого позивачем своєму страхувальнику, відповідно до страхового акту № 1012908 (112802) від 17.11.2012 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інго Україна» (01054, м. Київ, вул. Воровського, будинок 33; ідентифікаційний код: 16285602) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в особі Київської філії «Сіті» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, будинок 110, квартира 1; ідентифікаційний код: 24580961) страхове відшкодування в розмірі 2 199 (дві тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 31.03.2014 р.
Суддя О.В. Нечай