Справа №2/463/861/14
27 березня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.
при секретарі судових засідань Миличук У.Р.
з участю представника позивача Марківа П.І.
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом Львівського комунального підприємства «Господар» до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення боргу, -
встановив:
позивач звернувся в суд із позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за фактично надані послуги з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 в розмірі 1555 грн. 59 коп.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі є зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1, який перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Господар», яке належним чином та у повному обсязі надає відповідачам послуги з централізованого опалення в порядку, встановленому Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення.
Відповідачі користуються послугами з централізованого опалення, однак належним чином не сплачують кошти за фактично надані позивачем послуги, внаслідок чого за період з 12.2006 по 01.2014 року утворилась заборгованість у розмірі - 1555 грн. 59 коп. А тому просить позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні вищенаведеним, просить позов задовольнити.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечив з підстав, зазначених у поданих до суду письмових запереченнях. Просить у позові відмовити з тих підстав, що позивачем неправомірно застосовано двоставковий тариф, крім цього вважає, що позовну заяву подано із пропуском строку звернення до суду.
Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності.
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_3, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України та п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», Постанови КМУ від 21 липня 2005 р. N 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Наймач (орендар) квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності і в такій зареєстровані відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (а.с.5) та що будинок за вказаною адресою перебуває на балансі ЛКП «Господар» та ним обслуговується.
Як вбачається із відомості про нарахування та оплату за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8), заборгованість по оплаті за вказані послуги за період з 12.2006 по 01.2014 року становить 1555,69 грн.
Згідно з п.1 ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг відносяться комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо).
Пунктом першим частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню.
При цьому, судом не беруться до уваги заперечення відповідача з приводу неправомірності застосування позивачем двоставкового тарифу, оскільки всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, відповідно до яких кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, відповідач жодних доказів на підтвердження необхідності здійснювати нарахування оплати за вказані послуги за іншими тарифами суду не представив, свого розрахунку заборгованості за вказані послуги не подав.
Крім цього, відповідно до ст.13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Згідно з положеннями ст.20 Закону України «Про теплопостачання», тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 930 від 02.09.2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обґрунтовані витрати на їх виробництво, транспортування та постачання» (з наступними змінами та доповненнями згідно рішень від 14.11.2008р. №1255; від 29.12.2008р. №1433; від 29.12.2010 р. №1823; від 28.12.2011 р. №1083) встановлено тарифи на теплову енергію для централізованого опалення та гарячого водопостачання. Таким чином, суд приходить до висновку, що розрахунок оплати наданих та спожитих відповідачами теплової енергії та опалення обґрунтовано здійснено позивачем з врахуванням двоставкових тарифів, а тому не оплачена відповідачами сума боргу за отримані послуги підлягає стягненню з відповідачів.
Крім цього, судом не беруться до уваги посилання відповідача ОСОБА_3 на пропуск позивачем строку на звернення до суду, оскільки відповідно до ч.ч.1, 3 ст.264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається із відомості про нарахування та оплату за послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-8), відповідачі регулярно вносили кошти в якості оплати за надані позивачем послуги, що свідчить про визнання ними свого боргу та має наслідком переривання строку позовної давності.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути понесені позивачем судові витрати по справі у розмірі 81,20 грн. з кожного.
Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, ст.ст.13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст.13, 20 Закону України «Про теплопостачання», -
позов задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» (ЄДРПОУ 20822324) заборгованість за фактично надані послуги з центрального опалення квартири АДРЕСА_1 в розмірі 1555 грн. 59 коп. (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень п'ятдесят дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» 81 грн. 20 коп. (вісімдесят одну гривню двадцять копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» 81 грн. 20 коп. (вісімдесят одну гривню двадцять копійок) судового збору.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь Львівського комунального підприємства «Господар» 81 грн. 20 коп. (вісімдесят одну гривню двадцять копійок) судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через Личаківський районний суд м.Львова. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Р.Я. Головатий