Справа № 430/193/14-ц
іменем України
"03" квітня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Станично-Луганський районний суд Луганської області в складі:
Головуючої Дьоміної О.П.
при секретарі Петровської О.М.
за участю представників третіх осіб Кашпуренка Ю.І. Карпової В.Ю., Мкртчян М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи - Служба у справах дітей Станично-Луганської РДА, Орган опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради, Державна міграційна служба України в Луганській області, про надання дозволу на виїзд малолітньої дитини за кордон без дозволу батька,-
30.01.2014 року позивачка звернулась до суду з дійсним позовом в обґрунтування якого вказала наступне:
ОСОБА_4 була у шлюбі з ОСОБА_5 з 09.10.2004 року по 25.10.2013 рік. Від шлюбу сторони мають дитину - доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу, відповідач перестав займатися розвитком дитини, не приймає участі у її вихованні, матеріальної допомоги не надає. Позивачка мешкає разом з донькою, піклується про неї. ОСОБА_4 збирається с донькою виїхати за межі України до РФ, але не може цього дозволити без згоди батька - відповідача. Усі спроби наладити контакт з цього приводу з ОСОБА_5 не дали результатів, останній відмовляється давати на це свій дозвіл.
У зв'язку з чим позивачка й звернулась до суду з цими вимогами та просила надати їй дозвіл на виїзд малолітньої доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України, без дозволу батька ОСОБА_5
В судовому засіданні позивачка заявлені вимоги підтримала, пояснила, що після розірвання шлюбу з відповідачем, донька залишилась мешкати з нею, але позивачка жодних перепон для спілкування дитини з батьком не створює. В теперішній час позивачка уклала шлюб з ОСОБА_8, змінила прізвище і буде мешкати разом з чоловіком в РФ. Донька позивачки та відповідача з часом теж буде мешкати разом з нею, але при цьому, дитина буде приїжджати до бабусь, дідусів і до батька на канікули, а тому їй необхідний вищезазначений дозвіл.
Відповідач проти позову не заперечував, погодився з тим, що дійсно його донці буде зручніше виїжджати за межі України без його дозволу.
Крім того, в судовому засіданні приймали участь представники Органу опіки та піклування Станично-Луганської селищної Ради - Карпова В.Ю., Служби у справах дітей Станично-Луганської РДА - Кашпуренко Ю.І., Державної міграційної служби України в Луганській області - Мкртчян М.А., які теж в свою чергу погодилися з вимогами позивачки та просили суд їх задовольнити.
Вислухавши пояснення сторін у справі, представників третіх осіб, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до наступного:
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У відповідності зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Стаття 11 того ж кодексу вказує на те, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року N 2402-III - предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Судом встановлено, що сторони у справі є батьками ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копію свідоцтва про народження (а.с.9).
Відповідно до копії рішення про розірвання шлюбу - шлюб між сторонами по справі було розірвано 25.10.2013 року (а.с.10).
Довідка голови Станично-Луганської селищної Ради від 21.01.2014 року свідчить про те, що позивачка мешкає разом з донькою ОСОБА_7, яка знаходиться на її утриманні (а.с.12).
Згідно Акту депутата Станично-Луганської селищної Ради від 24.01.2014 року сторони по справі дійсно перебували у шлюбі, якій потім було розірвано, від вказаного шлюбу мають доньку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в теперішній час мешкає разом з позивачкою та знаходиться на її утриманні, при цьому батько - відповідач по справі, не цікавиться розвитком дитини та не приймає участі в її вихованні, матеріальної допомогу надає нерегулярно, бачиться з дитиною рідко, зловживає спиртним (а.с.12).
Характеристика на учня 2 класу Станично-Луганської ЗОШ №1 Карагодову С.О., ІНФОРМАЦІЯ_1, свідчить про те, що дівчинка зарекомендувала себе старанною ученицею, на уроках активна і уважна, мати приділяє належну увагу вихованню дитини, а батько шкільним життям дівчинки не цікавиться і батьківські збори не відвідує (а.с.11).
Акти обстеження від 13.03.2014 року, складені представниками Служби у справах дітей Станично-Луганської РДА вказують на те, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає разом з позивачкою, при цьому умови проживання задовільні, у дитини є окрема кімната і створені всі необхідні умови для навчання та розвитку, за місцем проживання батька - відповідача по справі, для дівчинке також є все необхідне (а.с.29-30).
Відповідно до ч. 1 ст. 313 ЦК України - фізична особа має право на свободу пересування, а абзацами 2 та 3 ч. 3 цієї статті передбачено, що фізична особа має право на вільний самостійний виїзд за межі України після досягнення 16 років. Фізична особа, яка не досягла 16 років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.
Законом України від 21.01.1994 року №3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", частиною 4 та постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 " Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України " передбачено, що виїзд за межі України громадянина, який не досяг 16-річного віку, і без згоди та супроводу другого з батьків може бути дозволено на підставі й рішення суду.
Згідно Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВРУ за №789 від 27.02.1991 року - в усіх діях щодо дітей незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини, держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.
Крім того, ч. 7 ст. 7, ч. 2 ст. 155 СК України наголошують на тому, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, встановлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними правовими актами, визнаними в Україні, а батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо це не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Таким чином, враховуючи, що відповідач визнав вимоги позивачки і це визнання не суперечить вимогам вище приведених нормативно-правових актів та не порушує право ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, як фізичної особи на свободу пересування, а тому вимоги позивачки підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 16, 313 ЦК України, ст. 155 СК України, ЗУ від 21.01.1994 року №3857-ХІІ "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", Постанови КМУ від 27.01.1995 року №57 "Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України", ЗУ «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року №2402-III, керуючись 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
-2-
Позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити.
Надати дозвіл малолітній ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 на багаторазові тимчасові виїзди за межі України до досягнення нею 16 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 року у супроводі матері ОСОБА_4 без згоди та супроводу батька ОСОБА_5, а також у супроводі інших осіб, уповноважених її матір'ю ОСОБА_4 без згоди та супроводу батька ОСОБА_5.
Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Станично-Луганського районного суду Луганської області.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуюча: