Справа № 427/9221/13-ц
Провадження № 2/427/516/14
18.03.2014 року
Свердловський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Маркової Т.Г.,
При секретарі Гойдіній Я.О.,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська, Луганської області цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,
Позивачка звернулася до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з 2000 року вона постійно проживає у житловому будинку АДРЕСА_1, який на праві приватної власності належить відповідачці. За її дозволом вона вселилася до будинку, та з вказаного часу постійно проживає у ньому, сплачує комунальні платежі, підтримує будинок у належному технічному стані, здійснювала капітальний ремонт, доглядає та користується земельною ділянкою. За весь цей час ніхто до неї з претензіями щодо будинку не звертався і на цей час не претендує на нього, вона відкрито та безперервно користується ним, а тому вважає, на підставі ст. 344 ЦК України вона набула право приватної власності на нього за набувальною власністю, яке, відповідно до ч. 4 вказаної норми визнається лише за рішенням суду, в зв'язку з чим вона вимушена звернутися до суду з даним позовом. Просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 40.0 м.кв., загальною площею 54.9 м.кв., до якого належать господарські будівлі і споруди: сараї «Ж», «К», «Л», вбиральня «З», гараж «И», огорожа № 2-4, ворота № 1.
У судовому засіданні позивачка і її представник підтримали заявлені вимоги, наполягають на їх задоволенні, та пояснили, що позивачка в 2000 році купила у відповідачки спірний житловий будинок, повністю розплатилася з нею і з того часу постійно і безперервно проживає у ньому, відкрито користується будинком, але угоду нотаріально не посвідчили, оскільки відповідачка не підготувала документи для цього. Разом з тим відповідачка не заявляла і не заявляє будь-яких претензій до неї, а тому вона вважає, що набула право приватної власності на спірний будинок за набувальною давністю та просить суд постановити про це судове рішення.
Відповідачка в судовому засіданні позовні вимоги визнала, підтвердила факт продажу будинку позивачці в 2000 році, та проживання її в ньому з того часу, не заперечує проти задоволення позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позову, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що будинок АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 08.06.1996 року належить відповідачці ОСОБА_2 ( а.с. 9), в якому, згідно довідки виконавчого комітету Ленінської селищної ради від 04.10.2013 року, позивачка проживає з 2000 року та сплачує комунальні послуги, здійснює необхідний ремонт, підтримує будинок та земельну ділянку в належному стані ( а.с. 6), і проти цього не заперечує відповідачка.
Як убачається з технічного паспорту на спірний будинок, житловий будинок має житлову площу 40.0 м.кв. та загальну 54.9 м.кв., та до нього належать сараї «Ж», «К», «Л», вбиральня «З», гараж «И», огорожа № 2-4, ворота № 1 ( а.с. 10-12, 33-35). Відповідно до висновку з технічного обстеження будівельних конструкцій житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями і спорудами відповідають вимогам надійності і можливості їх безпечної експлуатації ( а.с. 36-44).
Згідно довідки КП «Стандарт» та ТОВ «ЛЕО» за ОСОБА_2 заборгованості за водопостачання та користування електричною енергією не міститься ( а.с. 16-17).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачка добросовісно заволоділа спірним будинком і продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом 14 років, за які на будинок ніхто не претендував і не претендує на даний час.
Згідно з ч. 1 ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду. Відповідно до вимог п.8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Відповідно до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом, право приватної власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку щодо задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 344 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1, який має житлову площу 40.0 м.кв. та загальну 54.9 м.кв., та до якого належать сараї «Ж», «К», «Л», вбиральня «З», гараж «И», огорожа № 2-4, ворота № 1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.
Рішення набуває чинності, якщо протягом вказаного часу не надійде апеляційна скарга на нього.
Суддя Т.Г.Маркова.