Справа №6-а/463/10/14
01 квітня 2014 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі головуючого судді Головатого Р.Я.
при секретарі судових засідань Миличук У.Р.
з участю позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду, -
встановив:
старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. шляхом стягнення з Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради на користь ОСОБА_2 коштів відповідно до наданого боржником розрахунку.
Вимоги мотивує тим, що виконати рішення іншим шляхом неможливо.
Позивач в судовому засіданні заяву державного виконавця підтримав та просить її задовольнити.
Державний виконавець в судове засіданні не з'явився, просить розгляд заяви проводити без його участі.
Представник Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, причин неявки суд не повідомив, а тому у відповідності до ч.2 ст.263 КАС України суд вважає, що судовий розгляд слід провести без участі осіб, що не з'явилися.
Заслухавши пояснення ОСОБА_2, оглянувши матеріали заяви та справи №2а-2524/11 за позовом ОСОБА_2 до Личаківського відділу соціального захисту Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради, Головного Управління праці та соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Під зміною способу і порядку виконання рішення розуміється прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Тобто зі змісту вказаної норми випливає, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.
Слід також зазначити, що підставою для застосування правил вказаної статті Кодексу є обставини, що перешкоджають належними чином виконати судове рішення в адміністративній справі ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІV.
Разом з тим, відповідно до приписів ч. 4 ст. 105 КАС України, яка передбачає, які вимоги може містити адміністративний позов, такої вимоги як «стягнути з суб'єкта владних повноважень грошові кошти» не передбачено.
Вказана правова позиція викладена також в листі Вищого адміністративного суду України від 13.06.2012 року № 1483/12/13-12, відповідно до якої відповідно статтями 21, 105, 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю.
Приписи ст. 263 КАС України передбачають встановлення порядку чи способу виконання рішення, яке було ухвалено судом у справі, а саме резолютивної частини постанови, яка містить висновки суду по суті позовних вимог. Отже, суд, здійснюючи зміну порядку чи способу виконання рішення, не змінює змісту судового рішення та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.
Також судом враховується позиція Верховного Суду України, що викладена в постанові від 28 жовтня 2008 року, прийнятій у справі за позовом до Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, Управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації, Обласного центру з нарахування та виплати пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації про стягнення сум виплат, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У цій постанові Верховний Суд України, серед іншого, зазначив, що відповідно до статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю. Установивши, що відповідачі порушили норми права, які регулюють спірні відносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідачів здійснити нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Це правило підлягає застосуванню під час вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Таким чином, заява щодо зміни способу та порядку виконання постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2013р. у справі №2а-2524/11 не підлягає задоволенню, оскільки в разі задоволення її вимог фактично буде змінено по суті зміст постанови, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 165, 185-186, 263 КАС України, суд -
ухвалив:
в задоволенні заяви державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про зміну способу і порядку виконання рішення суду - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя: Р.Я. Головатий