Справа №2/463/1052/14
про залишення позовної заяви без руху
27 березня 2014 року суддя Личаківського районного суду м. Львова Головатий Р. Я., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АсМАП Логістика» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку, -
позивач подав до суду позовну заяву до відповідача про стягнення 7512,40 грн. заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, 7047,00 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Вивчивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.119 ЦПК України, а тому її слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків з наступних підстав.
Відповідно до ч.6 ст.119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
Згідно з ч.3 ст.118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати.
При цьому, як вбачається з роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у п.12 Постанови №14 від 23 грудня 2011 року якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати (пункт 1 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано не лише на суму заборгованості із заробітної плати, а й на суму компенсації за порушення строків її виплати, оскільки вона входить до структури заробітної плати (Закон України від 24 березня 1995 року N 108/95-ВР "Про оплату праці", Закон України від 19 жовтня 2000 року N 2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати"). До заяви має бути додано докази перебування заявника у трудових відносинах із боржником, а підтвердженням суми, яка стягується, може бути будь-який належно оформлений документ, що вказує на розмір нарахованої заробітної плати та компенсації за порушення строків її виплати, зокрема, довідка бухгалтерії боржника, розрахунковий лист чи копія платіжної відомості тощо. Не допускається розгляд вимог про стягнення заробітної плати у разі наявності спору щодо розміру заборгованості чи права на її отримання. При цьому частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник має право звернутися до суду з вимогою про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованості по виплаті заробітної плати та компенсації за невикористані дні відпустки, середній заробіток за час затримки розрахунку, однак копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу до матеріалів позовної заяви не долучив.
А тому, у відповідності до вимог ч.1 ст.121 ЦПК України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, шляхом подачі до суду копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу. У випадку неусунення недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Керуючись ст.ст.96, 118, 119, 121 ЦПК України, -
ухвалив:
матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АсМАП Логістика» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку - залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання ухвали. У випадку їх неусунення позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Р.Я. Головатий