"18" березня 2014 р. м. Київ К/800/20070/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Білуги С.В.,
суддів Гаманка О.І.,
Загороднього А.Ф..
та секретаря Бруя О.Д.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та поновлення на службі,
встановила:
У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та поновлення на службі.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №148 від 11.07.2012, в частині виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та поновлено позивача у списках Військової частини НОМЕР_1 з 13.07.2012. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року скасовано постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 23 листопада 2012 року та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Перевіривши наведені доводи в касаційній скарзі, рішення судів щодо застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 01 вересня 2006 року з ОСОБА_1 було укладено контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України. Відповідно до пункту 3 умов Контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України, визначено, що даний контракт укладено строком на 5 років та зазначено, що він набирає чинності з 23 червня 2007 року.
Наказом Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України по особовому складу від 23 травня 2012 року №273, помічника командира батальйону з фінансово-економічної роботи - начальника фінансово-економічної служби 251 радіотехнічного батальйону 40 радіотехнічної бригади тактичної групи Повітряних Сил «Крим» повітряного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Повітряних Сил Збройних Сил України, ОСОБА_1 , звільнено у запас за пунктом «а» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у зв'язку з закінченням строку контракту. На підставі вищезазначеного наказу, наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 11 липня 2012 року № 148, ОСОБА_1 , визнано таким, що справи та посаду здав 11 липня 2012 року; надано дві доби чергової відпустки з 12 по 13 липня 2012 року, що залишилися не використаними у 2012 році з подальшим виключенням зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з 13 липня 2012 року та направлено для зарахування на військовий облік до Кагарлицького РВК Київської області.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що при звільненні позивача було допущено порушення правил визначених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що звільнення позивача було проведено обґрунтовано, зокрема у зв'язку з закінченням строк у контракту, та з урахуванням всіх обставин у справі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з вимогами частини 3 статті 2 вказаного Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба за контрактом є одним із видів військової служби.
Статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено підстави звільнення з військової служби, до яких зокрема належить закінчення строку контракту, а в частині 8 вказаної статті Закону зазначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 34 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України № 1153 від 10.12.2008, контракт припиняється (розривається) у день закінчення строку контракту.
Згідно з положеннями пункту 242 Положення, після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання.
Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України № 170 від 10.04.2009 передбачено, що контракт про проходження служби припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби за підставами, визначеними пунктом 35 Положення.
Пунктом 236 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України передбачено, що з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.
Судами встановлено, що після надходження наказу Командувача Повітряних Сил Збройних Сил України по особовому складу від 23 травня 2012 року №273, у зв'язку із закінченням строку контракту, ОСОБА_1 було звільнено у запас наказом № 148 від 23 травня 2012 року. Перед звільненням, з позивачем як військовослужбовцем, який проходив військову службу за контрактом, згідно з п. 236 Положення проводилась бесіда з питань звільнення, про що складено аркуш бесіди, який підписаний позивачем.
Пунктом 12.7 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначено, що бесіда з питань звільнення проводиться з молодшим та старшим офіцерами до підполковника включно, у військовій частині, командиром військової частини. Проте даною нормою не встановлено виключний обов'язок командира військової частини проводити бесіду з підстав звільнення.
Разом з цим, положення пункту 68 Статуту внутрішньої служби України, передбачено, що начальник штабу полку (окремого батальйону) підпорядковується командирові полку, є його першим заступником і прямим начальником усього особового складу полку. Під час виконання рішень командира полку (батальйону) начальник штабу має право віддавати накази (розпорядження) підпорядкованим командирові полку (батальйону) особам від його імені. Про всі віддані накази (розпорядження) начальник штабу доповідає командирові полку.
Оскільки на час звільнення ОСОБА_1 командир військової частини виконував покладені на нього обов'язки на командному пункті частини і не міг особисто провести бесіду він поклав це на начальника штабу військової частини полковника ОСОБА_2 .
Крім того, після прибуття у військову частину, командиром було особисто проведено бесіду з позивачем, в якій розглядались питання забезпечення речовим майном військовослужбовця при звільнені у запас та можливої видачі його в натуральному виді, а також можливість видачі речового майна та заміні його, згідно накладної № 169 від 11 липня 2012 року.
Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції дійшов вірних висновків, що підстав для скасування наказу № 148 від 11 липня 2012 року, за яким позивача було виключено із списків особового складу військової частини 13 липня 2012 року, а не наступним днем - 14 липня 2012 року немає, оскільки дані обставини жодним чином не впливають на процес поновлення ОСОБА_1 на військовій службі, звільнення якого відбулося на законних підставах (закінчення строку контракту проходження військової служби).
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права. Оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року необхідно залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про скасування наказу та поновлення на службі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Білуга
Судді О.І. Гаманко
А.Ф. Загородній