17 березня 2014 року м. Київ К/800/36211/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області
на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013
у справі №824/483/11-а (2а/2470/483/11)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД»
до Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Чернівецької області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2013 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Галс ЛТД» відмовлено.
Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2013 скасовано. Прийнято нову постанову про часткове задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000042300-2559 від 21.02.2011.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідачем проведена планова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 32/2303/30844146 від 08.02.2011.
За висновками акта перевірки позивачем допущено, зокрема, порушення пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997р.№ 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 363176,00 грн., у тому числі в липні 2009 року - 30483 грн., в серпні 2009 року - 40211 грн., в вересні 2009 року - 14744 грн., в жовтні 2009 року - 34888 грн., в листопаді 2009 року -23516 грн., в грудні 2009 року - 61964 грн., в січні 2010 року - 47909 грн., в лютому 2010 року - 24754 грн., у березні 2010 року - 51735 грн., у липні 2010 року - 32972 грн.
Фактичною підставою для таких висновків стало здійснення позивачем господарських операцій у період з липня 2009 року по березень 2010 року по придбанню продуктів харчування на загальну суму 1981220,15 грн., у т.ч. ПДВ - 330203,37 грн. у ТОВ «Агротон Рітейл Груп», директор якого заперечує свою причетність до діяльності підприємства та взаємовідносин з позивачем, та у червні 2010 року по придбанню обладнання на загальну суму 173700 грн. (з ПДВ) у ТОВ «Оптіматрейд-Кредит», яке згідно бази системи автоматизованого співставлення податкових зобов?язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів станом на 21.10.2010 має стан «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням».
На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000042300-2559 від 21.02.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 363176,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 90794,00 грн.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.
Правила обчислення і сплати податку на додану вартість визначені ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакціях, що існували на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону.
Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, первинними документами є письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Судами встановлено, що між ТОВ «Галс ЛТД» та ТОВ «Агротон Рітейл Груп» було укладено договори № 62/02 від 01.06.2009 та №17/02 від 04.01.2010, предметом яких є купівля-продаж продуктів харчування. За умовами договорів продавець передає, а покупець приймає товар (продукцію), визначену в п.1.1 Договору в кількості та ціною, що визначені у видаткових накладних. Пунктом 5.1. договору передбачено, що якість продукції повинна відповідати вимогам діючих норм та стандартів, підтверджуватись сертифікатом якості, сертифікатом відповідності, санітарно гігієнічним висновкам та ін.
На виконання умов вищевказаних, договорів, за період з липня 2009 року по березень 2010 року, ТОВ «Агротон Рітейл Груп» було поставлено позивачу продуктів харчування (овочі, фрукти, сік, м'ясо, риба, печінка, цукор, мед, кондитерські вироби та ін.) на загальну суму 1981220,15 грн., у т.ч. ПДВ - 330203,37грн.
07.06.2010 між ТОВ «Галс ЛТД» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» було укладено договір №47/02, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити обладнання: - насос ЦБ 4,0 квт за ціною 8400,00 грн.; машина етикетувальна Н1-КЕП за ціною 41500,00 грн.; машина для миття та сушки А9-КМ2-С в кількості 2 штуки за ціною 40000,00 грн. за одну; напівавтомат для розливу напоїв в склотару twist-off за ціною 24000,00 грн.; підігрівач нержавіючій за ціною 18000,00 грн.; зварювальний апарат змінного струму 1800,00грн. Загальну сума договору складає 173700,00грн., в т.ч. ПДВ. Пунктом 2.4 даного договору передбачено, що якість і комплектність продукції підтверджується відповідними документами: сертифікатом якості, відповідності та ін.
Укладені господарські зобов?язання за формою та змістом відповідають вимогам законодавства, їх виконання підтверджується податковими та видатковим накладними, іншою первинною документацією в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також сертифікатами відповідності продуктів харчування та технічною документацією на обладнання, оплата проведена в повному обсязі шляхом безготівкових розрахунків, що підтверджується копіями платіжних доручень.
Суми сплаченого позивачем в ціні придбання податку на додану вартість віднесені до складу податкового кредиту у відповідних періодах.
В подальшому, придбані позивачем товарно-матеріальні цінності (продукти харчування та обладнання) використані ним у господарській діяльності, а саме для забезпечення виконання договорів з Управлінням освіти Чернівецької міської ради та районними відділами освіти щодо постачання в шкільні їдальні та соціальні заклади продуктів харчування, а обладнання встановлено в виробничих приміщення підприємства та обліковується на рахунку 10 «Основні засоби, на нього нараховується амортизація, що підтверджується наявними у справі первинними документами та не спростовано відповідачем.
Доводи відповідача, підтримані судом першої інстанції, про протиправність формування позивачем податкового кредиту за вищезазначеними господарськими операціями, будуються на тому, що наявні у позивача первинні документи не можуть вважатись первинними з огляду на те, що директор ТОВ «Агротон Рітейл Груп» заперечує свою причетність до діяльності підприємства, а також неможливість провести зустрічну перевірку ТОВ «Оптіматрейд-Кредит», стан платника якого (9) - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.
Однак, на момент проведення позивачем господарських операцій з ТОВ «Агротон Рітейл Груп» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вiд 15.05.2003, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Законодавством України не передбачено обов'язок покупця перевіряти відповідність законодавству статутних та реєстраційних документів продавця, а також перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.
За таких обставин судова колегія погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позивач не може нести відповідальність як за несплату податків його контрагентом, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності щодо такої.
За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.
Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.
Не можуть бути підставою для інших висновків і доводи відповідача про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Агротон Рітейл Груп» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» договорів, оскільки наявність умислу та обставини щодо виконання угод, стосовно дійсності яких виник спір, сходять до предмету доказування в судовому процесі, зокрема, до таких доказів належить обвинувальний вирок, який набрав законної сили, що підтверджував би факт ухилення від сплати податків конкретними посадовими особами суб'єктів господарської діяльності за наслідками виконання оспорюваних угод. Однак доказів постановлення вироків, які б містили в собі встановлені судом об'єктивні дані про нікчемність оспорюваної угоди відповідачем не надано.
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки реальність господарських операцій позивача з ТОВ «Агротон Рітейл Груп» та ТОВ «Оптіматрейд-Кредит» знайшла своє підтвердження та відповідачем не спростована.
За таких обставин, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанцій не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які б давали підстави для його скасування, а тому касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Глибоцькому районі Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області відхилити, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.06.2013 залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун