Копія
Справа № 160/948/13-ц
Провадження № 2/160/215/13
28 березня 2014 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Кідиби Т.О.,
за участю: секретаря - Сташук В.П.,
представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3,
представника відповідача - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно,
28 жовтня 2013 року ОСОБА_5 звернулася в суд з позовом до Старозагорівської сільської ради Локачинського району про визнання права власності на спадкове майно.
В ході розгляду справи за клопотанням позивача та її представника до участі у справі як співвідповідачів було залучено ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а також первісного відповідача - Старозагорівську сільську раду замінено належним відповідачем - ОСОБА_3.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір - ОСОБА_8. Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складалося із земельної частки (паю) та житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.
29 лютого 2000 року вона отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 згаданої земельної частки (паю). Решта 1/2 земельної частки (паю) успадкувала її рідна сестра ОСОБА_9, яка згодом померла.
На звернення позивача до Локачинської державної нотаріальної контори про видачу свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нього.
Просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві. Представник позивача у судовому засіданні 28 березня 2014 року уточнив позовні вимоги та просив визнати за позивачем право власності на 3/4 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом і за законом після смерті матері - ОСОБА_8 Визнав, що іншими спадкоємцями майна померлої ОСОБА_8 є її правнуки ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 Однак, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 визнали позов, тому їх частка у спадковому майні переходить до позивача. Інших спадкоємців майна померлої ОСОБА_8 немає. Позивач прийняла спадщину шляхом подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини за заповітом, а також фактично вступила у володіння спадковим майном після смерті її матері ОСОБА_8, а тому має право на спадщину за заповітом і за законом.
Відповідачі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, подали письмові заяви, згідно із якими позовні вимоги визнають повністю, не заперечують проти задоволення позову, на спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами не претендують, просять розгляд справи проводити за їх відсутності, проти чого не заперечували і представники позивача, відповідач ОСОБА_3 та його представник.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову, мотивуючи тим, що ОСОБА_3 має право на спадщину на 1/2 спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, оскільки є спадкоємцем майна померлої ОСОБА_9, яка є його бабою, та прийняла спадщину за заповітом на 1/2 спадкового майна після смерті своєї матері ОСОБА_8 Будучи спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_9 за правом представлення, він прийняв спадщину, оскільки проживав та був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою і проживає та зареєстрований там по даний час, періодично через відсутність роботи, їздить на заробітки. Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок йому було відмовлено нотаріусом у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.
Заслухавши пояснення позивача та її представників, відповідача ОСОБА_3, його представника, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, матеріали спадкових справ ОСОБА_8 № 79, ОСОБА_9 №224/2013, ОСОБА_10 №18 та ОСОБА_11 №21/2012, суд дійшов висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення частково.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_8, що стверджується копією свідоцтва про її смерть (а.с.124). Після її смерті залишилося спадкове майно, зокрема, житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1.
Спірне майно належало спадкодавцю ОСОБА_8, що підтверджується витягом з погосподарської книги № 2 за 1998 рік (а.с.4), копією довідки Старозагорівської сільської ради № 19 від 10 січня 2013 року (а.с.9).
Згідно із заповітом від 28 травня 1998 року, посвідченого Старозагорівською сільською радою, спадкодавець ОСОБА_8 все своє майно, а саме: житловий будинок, садок, земельну ділянку, льох, сертифікат на одержання земельної частки (паю) заповіла своїм дочкам: ОСОБА_9 та ОСОБА_5 в рівних частинах (а.с.126). Даний заповіт не змінено і не скасовано, що підтверджується довідкою Старозагорівської сільської ради № 19 від 10 січня 2013 року (а.с.9).
Відповідно до ст.537 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР), чинного на час відкриття спадщини, частина майна, що залишилась незаповіданою, розподіляється між спадкоємцями за законом, закликаними до спадкоємства в порядку статей 529 - 533 цього Кодексу. До числа цих спадкоємців входять і ті спадкоємці за законом, яким інша частина майна була залишена за заповітом, якщо в заповіті не передбачено інше.
Із матеріалів спадкової справи № 79, що відкрита після смерті ОСОБА_8, вбачається, що її дочки ОСОБА_5 та ОСОБА_9 прийняли спадщину після смерті матері та отримали свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку земельної частки (паю) кожна (а.с.127,132). Окрім того, вони фактично вступили у володіння спадковим майном. Отже, вони мають право на спадщину за заповітом і за законом як спадкоємці першої черги і на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, кожна.
Родинні стосунки позивача і її матері ОСОБА_8 підтверджуються свідоцтвом про народження позивача (а.с.5) та копією свідоцтва про укладення шлюбу, яким підтверджується зміна її прізвища з "ОСОБА_8" на "ОСОБА_8" (а.с.6) .
Із постанови нотаріуса від 17 грудня 2013 року вбачається, що ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок з надвірними будівлями, однак їй відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки останньою не подано відповідних правовстановлюючих документів на нього (а.с.59).
Згідно із матеріалами спадкової справи № 224/2013, відкритої після смерті ОСОБА_9, вона померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.136). Спадщину після її смерті за правом представлення відповідно до ст. 1266 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) прийняв її внук ОСОБА_3, який проживав та був зареєстрований із спадкодавцем за однією адресою, що стверджується витягом з погосподарської книги № 3 за 1991 рік (а.с.119 на звороті). Отже, він набув право на частину спадщини ОСОБА_9, в тому числі і на частку спірного житлового будинку з надвірними будівлями. Крім того, він прийняв спадщину і після смерті свого батька та сина ОСОБА_9 - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що вбачається із матеріалів спадкової справи № 18 до майна померлого ОСОБА_10 (а.с.137, 143-146).
Іншим спадкоємцем майна померлої ОСОБА_9 є її син ОСОБА_11, який прийняв спадщину, в тому числі, і на частину спірного житлового будинку, оскільки постійно проживав із спадкодавцем, що підтверджується довідкою сільської ради (а.с.116 на звороті) та не заперечується сторонами. Однак, ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та спадщину після його смерті шляхом подання заяви у нотаріальну контору у встановлений законом строк прийняли його дочки ОСОБА_6 та ОСОБА_7, що підтверджується матеріалами спадкової справи № 21/2012 до майна померлого ОСОБА_11 (а.с.110-116).
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_11 належать до першої черги спадкоємців майна померлої ОСОБА_9 за законом, яка мала право на 1/2 спірного житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, вони прийняли спадщину, а тому їм належить по 1/4 частки даного майна. В даному випадку ОСОБА_5 як рідна сестра померлої ОСОБА_9 є спадкоємцем майна останньої другої черги і має право на спірне майно лише за умови неприйняття спадкоємцями першої черги спадщини чи відмови їх від спадщини. Оскільки дочки померлого ОСОБА_11 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняли спадщину після його смерті, у встановлений законом строк від неї не відмовилися, письмової угоди, посвідченої нотаріально про зміну розміру часток спадкоємців у спадщині, суду не подано, тому суд вважає, що їм належить відповідно по 1/8 частки спірного будинку з надвірними будівлями і спорудами.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно із ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Враховуючи вищенаведене, оскільки на момент відкриття спадщини спадкодавцю ОСОБА_8 належало право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що право власності на 1/2 даного будинку з надвірними будівлями і спорудами переходить до позивача ОСОБА_5 як спадкоємця за заповітом і за законом, а тому позов підлягає до задоволення частково.
В решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, ч.3 ст. 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 524-526, 529, 534, 537, 548, 549 ЦК УРСР, ст.ст. 392, 1216-1218, 1261, 1266, 1267, 1268, 1270 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_5 право власності на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом і за законом після смерті матері - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області через Локачинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 - денний строк з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Локачинського районного суду /підпис/ Т. О. Кідиба
З оригіналом згідно:
Суддя Локачинського районного суду Т.О. Кідиба