Справа № 1-кп/487/152/14
04.04.2014 року
Заводський районний суд м.Миколаєва у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,секретаря ОСОБА_2 ,прокурора прокуратури Заводського району м.Миколаєва ОСОБА_3 ,обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , законного представника неповнолітнього ОСОБА_10 , потерпілої ОСОБА_11 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, українця,освіта неповна середня,навчається в 10 класі ВЗОШ №5 м.Миколаєва, проживає разом із бабусею та дідусем за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого ,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Красна Коса Білгород-Дністровського району Одеської області, громадянина України, українця,освіта неповна середня,навчається в 10 класі ВЗОШ №5 м.Миколаєва, проживає разом батьками за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого ,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,ст. 128 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, цигана, без освіти, не навчається і не працює, проживає разом із сестрою за адресою АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
- у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
21.12.2013 року, приблизно о 22 годині неповнолітній ОСОБА_4 , знаходячись біля будинку №30 по вул. Громадянській в м.Миколаєві разом із неповнолітніми ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , побачили раніше не відому їм жінку, після чого у них виник корисливий умисел, направлений на відкрите заволодіння чужим майном.
Так, знаходячись у зазначеному місці в зазначений час неповнолітній ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою в групі осіб з неповнолітнім ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підійшли до потерпілої ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_6 завдав одного удару ззаду в спину потерпілій, від чого остання впала на землю.
Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , знаходячись біля будинку №30 по вул. Громадянській, 30 в м.Миколаєві, відкрито заволоділи майном ОСОБА_11 , а саме
-мобільним телефоном “Нокіа 1280”, вартістю 250 грн., в якому знаходилась сімкарта оператора “Київстар”, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було.
-мобільним телефоном “ Нокіа 6300”, вартістю 1000 грн., в якому знаходилась сімкарта оператора “Лайф”, яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє, на рахунку якої грошових коштів не було.
-грошовими коштами в сумі 150 грн.
-гаманцем, вартістю 200 грн.
-пластиковою карткою “Банк Аваль” на імя ОСОБА_11 , матеріальної цінності для потерпілої не становить,
-жіночою сумкою, вартістю 400 грн.
А всього на загальну суму 2000 грн.
Після чого, ОСОБА_4 , разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , утримуючи викрадене майно при собі, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 спричинили потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 2000 грн.
Крім того, 21.12.2013року своїми навмисними діями направленими на відкрите заволодіння чужим майном , ОСОБА_6 завдав потерпілій ОСОБА_11 один удар в область спини , від чого остання впала на землю. В результаті падіння потерпіла отримала травму, яка відноситься до категорії середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров*я. Тобто ОСОБА_6 заподіяв ОСОБА_11 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю.
Суду показав, що 21.12.2013 року, приблизно о 22 годині він , знаходячись біля будинку №30 по вул. Громадянській в м.Миколаєві разом із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , побачили раніше не відому їм жінку, після чого вирішили її пограбувати.
Так, вони втрьох підійшли до ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_6 завдав одного удару ногою ззаду в спину потерпілій, від чого остання впала на землю, а сумка випала із рук потерпілої.
Він підняв сумку і вони всі втрьох втекли.
Із сумки вони дістали гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі біля 150 грн., два мобільних телефони “Нокіа”. Все це вони забрали, а сумку викинули.
Збирались продати телефони, але через деякий час були затримані працівниками міліції.
У скоєному він щиро розкаявся.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав повністю.
Суду показав, що 21.12.2013 року, приблизно о 22 годині він , знаходячись біля будинку №30 по вул. Громадянській в м.Миколаєві разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , побачили раніше не відому їм жінку, після чого вирішили її пограбувати.
Так, вони втрьох підійшли до ОСОБА_11 , після чого він завдав одного удару ногою ззаду в спину потерпілій, від чого остання впала на землю, а сумка випала із рук потерпілої.
ОСОБА_4 підняв сумку і вони всі втрьох втекли.
Із сумки вони дістали гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі біля 150 грн., два мобільних телефони “Нокіа”. Все це вони забрали, а сумку викинули.
Збирались продати телефони, але через деякий час були затримані працівниками міліції.
У скоєному він щиро розкаявся.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю.
Суду показав, що 21.12.2013 року, приблизно о 22 годині він , знаходячись біля будинку №30 по вул. Громадянській в м.Миколаєві разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , побачили раніше не відому їм жінку, після чого вирішили її пограбувати.
Так, вони втрьох підійшли до ОСОБА_11 , після чого ОСОБА_6 завдав одного удару ногою ззаду в спину потерпілій, від чого остання впала на землю, а сумка випала із рук потерпілої.
ОСОБА_4 підняв сумку і вони всі втрьох втекли.
Із сумки вони дістали гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі біля 150 грн., два мобільних телефони “Нокіа”. Все це вони забрали, а сумку викинули.
Збирались продати телефони,а гроші поділити , але через деякий час були затримані працівниками міліції.
У скоєному він щиро розкаявся.
Потерпіла ОСОБА_11 суду показала, що 21.12.2013 року, приблизно о 22 годині вона знаходилась на вул. Громадянській в м.Миколаєві. Раптово , до неї підбігли обвинувачені. ОСОБА_6 завдав їй одного удару ногою ззаду в спину , від чого вона впала на землю, а сумка випала із рук .
ОСОБА_4 підняв сумку і вони всі втрьох втекли.
Із сумки в неї пропало гаманець, в якому знаходились грошові кошти в сумі 150 грн., два мобільних телефони “Нокіа”. В результаті нанесеного їй удару вона дістала тілесні ушкодження,які відносяться до категорії середньої тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров*я.
Цивільний позов вона підтримала та просила його задовольнити.
Відповідно до висновку експерта №2037 від 25.12.2013р.у ОСОБА_11 були виявлені пошкодження у вигляді перелому локтівого відростку правої локтівої кістки, який за ступенем тяжкості відноситься до категорії середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров*я.
З урахуванням повного визнання обвинуваченими своєї вини у скоєнні інкримінованого їм злочинів, судом в порядку ст.349 ч.3 КПК України, за недоцільністю не проводилось дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорювались. При цьому суд обмежився допитом обвинувачених , потерпілої та дослідженням висновку експерта та характеризуючих обвинувачених матеріалів.
Таким чином,оцінивши всі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в інкримінованому їм злочині доведена повністю і їх дії суд кваліфікує за ч. 2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров*я потерпілої, вчинене за попередньою змовою групою осіб ( грабіж).
Дії обвинуваченого ОСОБА_6 суд також кваліфікує за ст. 128 КК України як необережне нанесення середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів.
Так , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вчинили злочин,який відноситься до тяжкого.
Суд враховує обставини,які пом'якшують покарання, а саме щире каяття обвинувачених, їх неповнолітній вік.
Обставин, що обтяжує покарання судом не встановлено.
А також суд враховує дані про особу обвинувачених. Так обвинувачені вчинили злочин, будучи неповнолітніми, виховуються в неповних сім*ях , характеризуються посередньо, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, ОСОБА_12 та ОСОБА_6 навчаються. Вину обвинувачені повністю визнали та щиро розкаялись.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що обвинуваченим слід призначити покарання , з застосуванням ст. 75, ст.76 та ст.104 КК України.
На підставі положення ст.1166 ,ст.1167 та ст. 1179 ЦК України цивільний позов ОСОБА_11 підлягає повному задоволенню та стягненню із батьків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та бабусі неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь ОСОБА_11 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 650 грн. та на відшкодування моральної шкоди в сумі 4350 грн.
Керуючись ст.ст. 370 ,371,374 КПК України , суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі положення ст.75,ст.76 КК України, ст.104 КК України ОСОБА_4
звільнити від відбуття покарання з випробувальним терміном на два роки, зобов'язавши
його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-
виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та навчання.
ОСОБА_5 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі положення ст.75,ст.76 КК України, ст.104 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбуття покарання з випробувальним терміном на два роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та роботи.
ОСОБА_6 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ст.128 КК України та призначити йому
- за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі
- за ст.128 КК України - 150 годин громадських робіт.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі положення ст.75,ст.76 КК України, ст.104 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбуття покарання з випробувальним терміном на два роки, зобов'язавши його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти інспекцію про зміну місця проживання та навчання.
Запобіжний захід обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вигляді особистого зобов*язання залишити до набрання вироку законної сили.
Стягнути із ОСОБА_6 , ОСОБА_14 та ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь ОСОБА_11 на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 650 грн. та на відшкодування моральної шкоди в сумі 4350 грн.
На вирок може бути подана апеляція до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м.Миколаєва на протязі 30 діб з дня його проголошення.
СУДДЯ ОСОБА_15