27 березня 2014 рокусправа № 2а/0470/14178/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.
за участю секретаря судового засідання: Федосєєвої Ю.В.
представників позивача - ОСОБА_1 ( довіреність від 25.02.2014) та
ОСОБА_2 (довіреність від13.12.2012)
представника відповідача - Сорокіної В.В. (довіреність від 05.11.2013)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0470/14178/12 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходов у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 ( далі-Позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного Управління Міндоходов у Дніпропетровській області ( далі-Відповідач) , у якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Відповідача № 0009801701 від 25 липня 2012, яким йому визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 58830.82 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що відповідачем при винесенні зазначеного рішення порушено вимоги Податкового кодексу України, в тому числі, не враховано, що Позивач є фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку, а тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку. ( а.с.3-5).
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено у повному обсязі.
Судове рішення обґрунтовано тим, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська обґрунтовано нарахований земельний податок ОСОБА_4 за землекористування земельною ділянкою площею 0,8301 га, із яких лише 300м2 використувається у підприємницькій діяльності, а за земельну ділянку площею 0,8001 га розмір податку не притирічить законодавчим нормам, а тому доводи Позивача щодо звільнення від нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку є безпідставними. ( а.с. 55,56)
Не погодившись із постановою суду, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на непвне зясування судом фактичних обставин справи, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що оскаржуванне податкове повідомлення-рішення містить інше призвище «ОСОБА_4» замість ОСОБА_4». При визначенні розміру податкового зобов'язання ОСОБА_5, з яким вони є співвласниками будівлі, що належить їм на праві спільної сумісної власності і знаходиться на земельній ділянці, за користування якою визначено земельний податок, розмір податкового зобов'язання чомусь менший, ніж у нього. Вважає, що оскільки він є фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку, тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку. ( а.с.66-69).
Своїм правом на доповнення до апеляційної скарги Позивач у строки, визначені частиною першою статті 193 КАС України, не скористався, тому подані ним доповнення до апеляційної скарги поза межами строку на апеляційне оскарження , а саме - 26.03.2014 року, лише долучаються до матеріалів справи.
Заперечень на апеляційну скаргу на час розгляду справи до суду не надходило.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представники Позивача вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити із підстав, у ній зазначених.
Представник Відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, з огляду на безпідставність її доводів.
Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено та сторонами визнано, що ОСОБА_4 09.09.2008 року виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради зареєстрований як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.7), та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.8).
ФОП ОСОБА_4 перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (а.с.44).
Згідно з даними Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельних ділянок для розрахунку плати за землю від 05.11.2008 року № 8344 за Позивачем обліковуються виробничі будівлі і споруди площею 0,8155 га та проїзд площею 0,0146 га, отже, він є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0,8301 га, що Позивачем не оспорюється та не спростовано.
Відповідно до заяви ОСОБА_4 ( а.с.44) що підтверджується копіями Договорів оренди нежитлового приміщення( а.с.9-12), ним у підприємницькій діяльності використовується 300 м2 по АДРЕСА_1.
27.07.2012 року Відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0009801701, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб на суму 58830.82 грн. ( а.с.6)
Скасування зазначеного повідомлення-рішення і є предметом судового спору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що земельний податок ОСОБА_4 за землекористування земельною ділянкою загальною площею 0,8301 га, із яких лише 300м2 використувається у підприємницькій діяльності, розрахований вірно, у відповідності до діючого законодавства, а тому доводи Позивача щодо звільнення від нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку є безпідставними.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до статті 270 Податкового Кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.
Відповідно до п.п.3 п.297.4 ст.297 Податкового Кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Згідно до п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пп.271.1.1 п.271.1 ст.271 ПК України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Оскільки ОСОБА_4 є платником єдиного податку та використуває у господарській діяльності лише площу 300 м2 нарахований йому земельний податок за площу 0.8001 га ( 08301-0.0300) є правомірним та обґрунтованим.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що у податковому повідомленні рішенні невірно зазначено його прізвище ( ОСОБА_4 замість ОСОБА_4), а тому воно стосується іншої особи, визнаються колегією суддів безпідставними, оскільки зазначене повідомлення містить ідентифікаційний код, за яким слідує, що податкові зобов'язання за даним повідомленням-рішенням визначені саме Позивачу.
Також помилковими визнаються посилання Позивача на те, що так як він є фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку, тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку, оскільки вони спростовуєються приписами вищенаведених правових норм.
У межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення відсутні.
Керуючись п.1 ч.1ст.198 ст.ст. 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2013 року по адміністративній справі № 2а/0470/14178/12 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, визначені статтею 212 КАС України.
Повний текст ухвали складено 28 березня 2014 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: В.В. Мельник
Суддя: О.В. Юхименко