"25" березня 2014 р. справа 200/17046/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Суховарова А.В. (доповідач)
судді Головко О.В. Ясенова Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська на постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.01.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про перерахунок довічного грошового утримання
Суддя у відставці ОСОБА_1 звернулась до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, в якому просить зобов'язати здійснити перерахунок довічного грошового утримання в зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючого судді.
Постановою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.01.2014, прийнятою в скороченому провадженні, позов задоволений. Визнано протиправним і скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Б-218 від 30.10.2013 та зобов'язано здійснити перерахунок і виплачувати позивачці довічне грошове утримання згідно довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області №08-231/117 від 09.01.2013 починаючи з 03.06.2013.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду просить постанову суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що законодавством не передбачений перерахунок довічного грошового утримання суддів у відставці.
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 6 Конституції України, судова влада є складовою частиною державної влади України, нарівні з законодавчою і виконавчою. Завданням суду згідно статті 55 Конституції України є захист прав і свобод людини і громадянина. Для виконання цього завдання держава в частині 1 статті 126 Конституції України передбачила, що незалежність і недоторканність суддів гарантується Конституцією і законами України; та в частині 1 статті 130 Конституції України взяла на себе обов'язок забезпечити належні умови функціонування судів та діяльності суддів. Незалежність суддів - це фундаментальний принцип функціонування судової влади в правовій демократичній державі. Встановлення додаткових порівняно з недоторканністю особи гарантій недоторканності для суддів має на меті створення належних умов для виконання покладених на них державою обов'язків та захист від незаконного втручання у відправлення правосуддя.
Зокрема, одними з гарантій незалежності є право на судді на належне грошове утримання (стаття 44 Закону України №2862-XII від 15.12.1992 «Про статус суддів», статті 47, 129 Закону України №2453-VI від 07.07.2007 «Про судоустрій і статус суддів»), право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, яке розраховується в залежності від грошового утримання працюючого судді (стаття 43 Закону України №2862-XII від 15.12.1992 «Про статус суддів», стаття 138 Закону України №2453-VI від 07.07.2007 «Про судоустрій і статус суддів»).
Як наголосив Конституційний Суд України в пункті 7 описової частини рішення №8-рп/2005 від 11.10.2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання), право судді, який перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути якомога ближчим до рівня його останньої заробітної плати на посаді судді.
У пункті 3.2 описової частини рішення №18-рп/2011 від 14.12.2011 Конституційний Суд України звернув увагу на те, що довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Держава взяла на себе обов'язок забезпечити належний рівень соціального захисту суддів у відставці на рівні грошового утримання працюючих суддів. Нездійснення перерахунку розміру довічного грошового утримання судді у відставці, при збільшені грошового утримання працюючого судді, призводить до значної різниці між їхніми доходами. Таке становище тягне за собою значний розрив між виплатами суддям, які раніше вийшли у відставку, та тими, які звільнились у відставку при збільшеному розмірі грошового забезпечення, що є несправедливим. Матеріальне забезпечення суддів у відставці повинно здійснюватись на однакових правових засадах, в противному випадку матиме місце дискримінація одних порівняно з іншими, що підриває основоположні засади незалежності суддів.
Згідно пункту 4.1 рішення Конституційного Суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу), законами України може бути розширений обсяг незалежності та недоторканності суддів, проте не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів. Така позиція Конституційного Суду України кореспондується з приписами статті 22 Конституції України.
Відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу», в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Судді не можуть бути поставлені у гірше становище ніж інші державні службовці, а тому бездіяльність Управління Пенсійного фонду щодо нездійснення перерахунку довічного грошового утримання в зв'язку зі збільшенням заробітної плати працюючого судді є протиправною.
Задовольняючи позов, районний суд обгрунтовано врахував висновки Конституційного Суду України, викладені в рішенні 3-рп/2013 від 03.06.2013, про неконституційність зменшення бази для нарахування суддям щомісячного довічного грошового утримання з 90 до 80 відсотків заробітної плати судді та скасування права суддів на одержання щомісячного довічного грошового утримання без обмеження граничного розміру.
Відповідно до статті 69 Закону України «Про Конституційний Суд України», рішення і висновки Конституційного Суду України рівною мірою є обов'язковими до виконання.
Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська залишити без задоволення, а постанову Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13.01.2014 - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.В. Головко
Суддя: Т.І. Ясенова