11 березня 2014 рокусправа № 804/1749/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Щербака А.А.
суддів: Баранник Н.П. Малиш Н.І.
за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості,-
Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області звернулося з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську про стягнення з відповідача на користь позивача витрати понесені Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області щодо виплати особам, яким призначено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання державну адресну допомогу та витрати на її доставку за грудень 2012 року на загальну суму 42257,83 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Постанова обґрунтована тим, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тому Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Позивачем подана апеляційна скарга, просить оскаржену постанову скасувати, позов задовольнити.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 року №265 передбачає, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час, місце судового розгляду повідомлялись належним чином.
З огляду на приписи ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на такі підстави.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не були прийняті до заліку витрати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на виплату та доставку державної адресної допомоги за грудень 2012 року в розмірі 42833,21 грн.
Відповідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплат здійснюється органами Пенсійного фонду України. Ця норма стосується і призначення та виплат пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання.
Починаючи з 01 квітня 2001 року, з набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань покладено обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати його особам, які перебувають на його утриманні пенсії по інвалідності у зв'язку з втратою годувальника.
Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюються Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року №5-4/4 та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Положенням п. 4 Порядку №5-4/4 передбачено, що відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:
- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;
- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;
- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Крім того, ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Таким чином, законодавством передбачено обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань здійснювати відшкодування пенсійними органам чітко визначеного переліку понесених останніми витрат.
При цьому, колегія суддів зазначає, що серед витрат, які підлягають відшкодуванню відсутні витрати пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265 «Про деякі питання пенсійного забезпечення» запроваджена державна адресна допомога, яка сплачується у разі, якщо розмір пенсії не досягає встановленого відсотка прожиткового мінімуму.
Положенням ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
У разі якщо сукупність виплат, зазначених у частині першій цієї статті, разом з пенсійними виплатами із системи пенсійного забезпечення та іншими доходами не досягають розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для непрацездатних громадян, такі громадяни мають право на отримання державної соціальної допомоги в порядку, розмірах та за рахунок коштів, визначених законом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 Прикінцевих положень зазначеного Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до прийняття відповідного закону до пенсій, передбачених цим Законом, установлюються надбавки та здійснюється їх підвищення згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». Зазначені надбавки та підвищення встановлюються в розмірах, що фактично виплачувалися на день набрання чинності цим Законом з наступною індексацією відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення. Виплата їх здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
З положень статей 21, 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» вбачається, що законом не передбачено обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги.
Крім того, п. 4 Порядку №5-4/4 передбачено перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду. Державна адресна допомога, яка є самостійними видом пенсійних виплат, не входять до цього переліку, який в свою чергу є вичерпним.
Таким чином, вимоги по відшкодуванню витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги на відповідача не розповсюджується, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.
З огляду на викладене, жодним нормативним актом не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати Управлінню Пенсійного фонду України витрати, пов'язані з виплатою та доставкою державної адресної допомоги.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області про стягнення заборгованості залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.А. Щербак
Суддя: Н.П. Баранник
Суддя: Н.І. Малиш