18 березня 2014 рокусправа № 386/408/13-а(2а/386/11/13)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дадим Ю.М.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області на постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області про визнання протиправними дій, -
Постановою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті одноразової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області здійснити ОСОБА_1 виплату одноразової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області просить скасувати постанову суду першої інстанції, а в задоволенні позовної заяви позивача відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що з 11 листопада 2011 року позивач отримує пенсію за віком згідно з Законом України « Про пенсійне забезпечення». При подачі документів для призначення ОСОБА_1 пенсії за віком йому роз'яснили, що він має право на виплату одноразової грошової допомоги і таку виплату обіцяли, але не здійснили. За згодою виплатити одноразову допомогу позивачу надійшла відмова, що змусило ОСОБА_1 звертатись з письмовими запитами до різних інстанцій за роз'ясненнями, а саме: до управління ПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області, до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області, до обласної організації профспілки працівників охорони здоров'я України, до Голованівського РВК, до архіву Міністерства оборони РФ. Ця переписка зайняла тривалий час і стала причиною пропуску строку для звернення до суду. А отже, суд першої інтонації обґрунтовано вважає її поважною, тому й строки звернення до суду є такими, що підлягають поновленню.
Заперечення представника відповідача щодо відсутності ВЧ НОМЕР_1 в переліку закладів охорони здоров'я Збройних сил України, затверджених наказом Міністра оборони України від 20.05.2004 року №162 «Перелік закладів охорони здоров'я Збройних сил України» суд не враховує, так як на період перебування на посаді лікаря-спеціаліста ОСОБА_1 перебував у відрядженні за кордоном в складі групи військ колишнього СРСР з 17.06.1987 по 14.01.1989 року, коли існувало законодавство іншої держави. При цьому в анкеті-запиті на підтвердження проходження військової служби ОСОБА_2 у ВЧ НОМЕР_1 , час служби якого співпадає з часом перебування у відрядженні в цій же військовій частині позивача (з 19.03.1987 по 24.02.1989 рр.) зазначено, що він перебував на посаді завідуючого аптекою медсанчастини.
Викладене дає підстави вважати, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 займали відповідні посади в медико-санітарній частині 36490 а-с.17. Законодавство країни не може по різному застосовуватись до двох працівників - медиків, які одночасно перебували на службі в ЗС СРСР в одній військовій медичній санітарній частині.
Перелік закладів охорони здоров'я, затверджений наказом МО України від 20.05.2004 року №162, не може передбачати назви медичного підрозділу ЗС СРСР в 1987-1989 роках.
Причиною відмови у виплаті йому одноразової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення стало те, що відповідно до довідки № 4/89209 від 18.06.2012 року надісланої з Центрального прикордонного архіву ФСБ Росії (м. Подольськ, Московської області) не вказано медичний заклад. Тому період роботи у військовій частині НОМЕР_1 з 18.06.1987 року по 14.01.1989 року зарахований при призначенні пенсії, як участь у бойових діях , але як медичний стаж не зарахований. В його трудовій книжці зроблено запис за номером 9 про те ,що він звільнений з займаної посади у зв'язку з відбуттям в закордонне відрядження в Радянські війська, що знаходяться за кордоном в Афганістані, наступним йде запис №10 , що його прийнято на роботу в в/ч № НОМЕР_1 на посаду лікаря-спеціаліста а-с.19-23. І саме безпоседньою причиною відмови стало те, що не вказано слова «медико-санітарна частина».
В роз'ясненні Профспілки працівників охорони здоров'я України вказано, що про час перебування у складі Радянських військ в Афганістані на посаді лікаря свідчить запис у трудовій книжці, про який вказано вище, який підтверджено архівною довідкою, про виконання роботи лікаря також свідчать записи у трудовій книжці про прийняття на роботу до військової частини на посаду лікаря-спеціаліста та звільнення у зв'язку ліквідацією підприємства, також підтверджується наказом по Голованівській ЦРЛ № 59 від 12.06.1987 року, в якому йдеться про звільнення з займаної посади у зв'язку з відбуттям в закордонне відрядження в Радянські війська, що знаходяться за кордоном в Афганістані. Військова частина, до якої він був направлений для виконання обов'язків лікаря, брала участь у бойових діях. Структура лікувальних закладів сьогодні не може відповідати тим назвам, які існували на той час. Тому відмова працівників пенсійного фонду у зарахуванні до медичного стажу періоду роботи на посаді лікаря у військовій частині з 18.06.1987 року по 14.01.1989 року не може вважатися правомірною. Окрім цього, право на виплату одноразової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення підтверджується тим, що особи які разом з позивачем працювали в військовій частині НОМЕР_1 при оформленні на пенсію таку допомогу отримали і записи в трудових книжках у них аналогічні .
Отже, відмову управління ПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області в нарахуванні десятимісячних пенсій при виході на пенсію лікаря ОСОБА_1 суд першої інстанції обґрунтовано вважає не правомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.
Як зазначено у ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно задоволення позовних вимог.
За таких обставин, суд вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.
З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області залишити без задоволення.
Постанову Голованівського районного суду Кіровоградської області від 08 травня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко